Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив голова ВСУ Ярослав Романюк сьогодні на брифінгу.
"Станом на березень 2014 року, коли розпочалася анексія Автономної республіки Крим Російською Федерацією, в Криму працювали 492 українських суддів. Після анексії Автономної республіки Крим Російською Федерацією 46 суддів виявили бажання перевестись на континент, 68 суддів виявили бажання звільнитися (хто у відставку, а хто за власним бажанням), але 276 суддів поступили інакше", - сказав Романюк.
За його словами, "вони пристали на пропозицію органів влади РФ не припинивши свого громадянства України, не подавши документів про звільнення з посади судді України, прийняли російське громадянство, взяли участь у конкурсі на зайняття посад суддів Російської Федерації в Криму, стали переможцями цих конкурсів, були призначені на посади судів РФ, і розпочали здійснення правосуддя на території Автономної республіки Крим від імені РФ".
Читайте такожПідозрюваного у держзраді екс-депутата Криму Ганиша відпустили під домашній арешт
Романюк наголосив, що такі дії цих суддів органами досудового слідства, і зокрема Генеральною прокуратурою, було кваліфіковано за статтею 111 в частині 1 Кримінального кодексу Україну (державна зрада), що передбачає покарання позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з можливістю конфіскації майна.
За словами голови ВСУ, оскільки ці судді не прибували на виклики до ГПУ, то генпрокурор Віктор Шокін вніс влітку 2015 року 276 подань щодо кожного з цих суддів. Генпрокурор у поданнях просив їх підтримати та внести до Верховної Ради з тим, щоб отримати дозвіл парламенту на затримання та арешт цих суддів.
"У Верховному суді дуже ретельно, прискіпливо перевірено кожне з цих 276 подань, і прийнято рішення... застосовувати закон не формально, а застосовувати закон змістовно. Йдеться про позбавлення суддівського імунітету", - заявив Романюк.
Голова ВСУ наголосив, що, виходячи з того, що ці судді впродовж останніх двох років нічого спільного з судовою системою України не мають, не здійснюють правосуддя від імені України і за своєю ініціативою припинили стосунки з судовою системою України, то Українська держава не має їх захищати суддівським імунітетом.
"Якщо прокурор вважає, що для цього є підстави, він повинен напряму вирішувати питання про обрання такого запобіжного заходу, як арешт", - заявив Романюк.
Таким чином у Верховному суді України вважають, що не вбачається потреби в отриманні згоди парламенту на затримання і взяття під варту вказаних осіб і, відповідно, в підтриманні та внесенні головою ВСУ з цією метою подань ГПУ до парламенту. За наявності підстав рішення про затримання і взяття під варту цих осіб може бути прийнято безпосередньо судом за поданням прокурора без згоди Верховної Ради України.
