волонтери / censor.net.ua

"Мені виставлено штраф за три автомобілі, які я ввіз з Польщі з квітня 2014 року і передав на передову, їх фактично вже й немає. Йдеться десь про тридцять тисяч гривень", - розповів в інтерв’ю DW Олександр Садовський.

За два роки наполегливої волонтерської діяльності активіст зумів купити закордоном понад сімдесят автомобілів і перевезти у саме "пекло" бойових дій.

Читайте такожКабмін пропонує Раді повернути безмитне ввезення автомобілів для дипломатів

Відео дня

"Навіть в Донецький аеропорт везли броньовані авто, але трохи не встигли", - пригадує у розмові Олександр.

Нині він відповідач перед державою за те, що недотримав процедури розмитнення.

"Я в числі перших, хто почав завозити машини на передову, коли там так потрібні були засоби для пересування, коли там нічого не було. Тепер перший і відповідаю за добрі справи", - іронічно зауважує волонтер.

За його словами, 90 відсотків авто, які зараз на передовій, куплені волонтерами на кошти благодійників. Щоправда, чимало з них потребують ремонту і простоюють.

Уже два місяці Олександр не купує авто, бо бракує коштів і стимулу, пояснює активіст. Хоча окремі волонтери досі возять машини та запчастини, але це радше поодинокі випадки, додає Садовський. 

"Вже всі виснажилися допомагати, а тут ще й держава відбиває всяке бажання. Коли я гнав машини, тоді не думав про якесь розмитнення, це робилося швидко, бо велика потреба була, оформляв на родичів, знайомих, друзів. Вони на них і досі "висять", - каже Олександр.

Найчастіше автівки волонтери закуповували у Польщі, Німеччині та Італії, бо там у рази дешевше, ніж в Україні. Спочатку брав будь-які машини, каже активіст, згодом зосередився на мінівенах, броньованих позашляховиках, машинах швидкої допомоги.

"Ціна машин коливалася від 2-5 тисяч доларів, гроші давали прості люди, доброчинці. Про розмитнення й не думали, бо воно в рази дорожче за вартість купленого авто. Ми ж економили на всьому, навіть каву брали у термос, коли гнали авто на схід", - ділиться пережитим Олександр.