Понеділок,
05 грудня 2016

Наші спільноти

ДумкаПерспективи позову до РФ за катастрофу МН17

Однією з обговорюваних тем у ЗМІ нещодавно стала інформація щодо позову проти Російської Федерації, поданого до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) родичами жертв катастрофи літака рейсу МН17 Малайзійських авіаліній, що був збитий в небі над Донбасом. Позов подала австралійська юридична фірма LHD Lawyers в інтересах родичів загиблих з Австралії, Нової Зеландії та Малайзії.

Існує чимало думок стосовно можливої юрисдикції цієї справи. Це і Міжнародний кримінальний суд, що знаходиться в Гаазі, національна юрисдикція США, Нідерландів, Міжнародний суд ООН… Проте, на мій погляд, в питанні відшкодування шкоди, завданої родичам жертв катастрофи, Страсбурзький суд може бути чи не найефективнішим форумом для вирішення цього спору.

Відповідно до оприлюдненого звіту Агентства з безпеки польотів Нідерландів, причиною катастрофи є ураження повітряного судна ракетою комплексу «БУК» з території, контрольованої проросійськими сепаратистами. Питання контролю території має неабияке значення у цій справі, оскільки тісно пов’язано з питанням юрисдикції та відповідальності.

Чиказька конвенція визначає, що кожна договірна держава відповідає за все, що відбувається в її повітряному просторі. Так само і стаття 1 Конвенції про захист людини і основоположних свобод визначає, що кожна держава-учасниця гарантує кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в конвенції. Проте Європейський суд з прав людини у застосуванні Європейської конвенції застосовує більш гнучкий підхід щодо визначення юрисдикції держави над територією, запровадивши концепцію «ефективного контролю територією».

В питанні відшкодування шкоди, завданої родичам жертв катастрофи МН17, Страсбурзький суд може бути чи не найефективнішим форумом для вирішення цього спору

Іншими словами, не всяка держава буде відповідальною за дії на своїй території, якщо така територія є окупована або навіть контролюється сепаратистськими групами, підтримуваними третьою державою. За таких умов саме держава-окупант буде нести всю повноту відповідальності за дії, що відбуваються на цій території.

Концепція ефективного контролю територією отримала свій розвиток у справах щодо подій, які відбувались у Придністров’ї, Нагірному Карабасі, Турецькій Республіці Північного Кіпру. Тобто там, де відбувалася окупація території іноземною державою чи сепаратистськими групами, підтримуваними цією державою.

До речі, Російська Федерація в таких справах вже виступала відповідачем і її роль в підтримці сепаратистських груп судом вже досліджувалась. Наприклад, у справах Чірагов проти Арменії, Іляску та інші проти Молдови та Росії, Європейський суд розвинув концепцію формули «ефективний контроль території». Кожна країна-учасник Європейської конвенції є відповідальною за порушення прав та свобод людини, що вчиненні на території, яка перебуває під її юрисдикцією. Саме здійснення юрисдикції над територію є ключовим при визначенні питання щодо покладення відповідальності на державу.

З точки зору міжнародного публічного права, термін, вказаний в статті 1 Конвенції «під їхньою юрисдикцією» означає, що юрисдикція держави є не тільки прямо територіальною, але й може здійснюватись через територію держави. Проте така презумпція може бути обмежена у виняткових випадках, наприклад, коли держава обмежена, недопущена чи втратила контроль над частиною своєї території. Наприклад, в результаті військової окупації, військових конфліктів і, що важливо, внаслідок дій іноземної держави, що підтримує чи впроваджує сепаратистські рухи на території іншої держави, де порушення прав людини мало місце.

Кожна країна-учасник Європейської конвенції є відповідальною за порушення прав та свобод людини, що вчиненні на території, яка перебуває під її юрисдикцією

У цьому разі, незалежно від законності чи незаконності дій іноземної держави, її мотивів чи обґрунтованості, відповідальність буде покладено саме на ту державу, що впроваджує чи підтримує сепаратизм. Здійснення юрисдикції в цьому випадку з боку держави-окупанта можливе не тільки через її державні органи, але й через підтримуванні нею сепаратистські групи. Термін «підтримка» має досить широке тлумачення та включає в себе політичну, економічну та військову складову.

Тому, враховуючи знаний обсяг фактів, поданий в інтересах родичів жертв авіакатастрофи рейсу МН-17 позов матиме непогану перспективу.

Арсеній Герасимів, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери»

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Читайте також
Новини партнерів

Новини суспільства

loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку