Про це йдеться у переданій УНІАН спільній заяві НАБУ та САП.
«Посада затриманого заступника міністра відноситься до категорії «А», а злочин, за яким Прокуратура м.Києва здійснює досудове розслідування – є корупційним, а отже, відповідно до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, цей злочин є підслідним Національному антикорупційному бюро України.
Відповідно, процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні від самого початку має здійснюватися спеціалізованими антикорупційними прокурорами, а усі процесуальні та слідчі дії (затримання, оголошення підозри, обрання запобіжного заходу тощо) – детективами НАБУ, а не співробітниками органів прокуратури чи інших правоохоронних органів», - наголосили у відомствах.
Також у антикорупційному бюро та САП підкреслили, що «будь-яке втручання в чужу підслідність створює ризик визнання недопустимими доказів, як таких, що були отримані з порушенням процесуального законодавства, і відповідно створює умови для уникнення підозрюваним відповідальності за скоєні кримінальні правопорушення».
У НАБУ і САП пояснили, що підслідність правопорушень чітко регулюється чинним законодавством. Згідно з ч. 5 ст. 36 КПК, забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування.
Читайте такожСуд обирає міру запобіжного заходу для екс-заступника міністра Василишина
Разом з тим у заяві наголошується, що НАБУ та САП не будуть витребовувати у прокуратури провадження проти Василишина чи будь-які інші провадження, розпочаті з порушенням ст. 216 КПК. «Відповідальність за результати цих досудових розслідувань мають нести ті органи, які розпочали розслідування із порушенням закону», - зауважили у відомствах.
Станом на 8 липня 2016 року САП зафіксовано близько 10 спроб передачі до НАБУ справ, які починали розслідуватися іншими правоохоронними органами. САП повернула їх назад через те, що згідно з абзацом 2 ч. 3 ст. 87 КПК, зібрані ними докази є безальтернативно недопустимими.
«Про порочність даної практики, яка звела нанівець зусилля правоохоронців, свідчить прецедент з мером Вишгорода Олексієм Момотом. Він був затриманий у квітні 2016 року СБУ та прокуратурою Київської області на отриманні хабаря в 1 млн євро, проте вже через два місяці Апеляційний суд м. Києва скасував рішення суду першої інстанції про обрання щодо О.Момота запобіжного заходу через те, що «досудове розслідування здійснювалось неуповноваженим органом досудового розслідування, при цьому неякісно, з істотними порушеннями вимог КПК України». В даний момент Олексій Момот повернувся до виконання своїх обов’язків попри те, що досудове розслідування триває», - констатували у відомствах.
Читайте такожШафранський прокоментував затримання свого заступника
«Гучний розголос, якого набуває кожне затримання високопосадових хабарників, підвищує очікування суспільства щодо справедливого покарання корупціонерів. Натомість подібні дії органів прокуратури, які унеможливлюють ведення якісного досудового розслідування і отримання справедливого вироку суду, підривають довіру до усієї правоохоронної системи України, в тому числі до таких нових антикорупційних інституцій, як НАБУ і САП, покликаних викорінювати корупцію у найвищих ешелонах влади», - заявили у бюро та антикорупційній прокуратурі.
Як повідомляв УНІАН, сьогодні генеральний прокурор Юрій Луценка і голова СБУ Василь Грицака провели брифінг, на якому заявили про затримання заступника міністра охорони здоров’я Василишина, який вимагав побори з лікарів за можливість робити операції у столичній Олександрівській лікарні.
Луценко заявив, що Василишин отримував від 50 до 100 тис. грн поборів лише з урологічного центру Олександрівської лікарні. Під час обшуків у зловмисників було вилучено понад 50 тис. дол., 320 тис. грн та 2,5 тис. євро.
Проти заступника міністра та його спільника відкрито провадження за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).
