Як передає кореспондент УНІАН, про це на прес-конференції заявили адвокати, які представляють інтереси постраждалих у справах Майдану в українських судах, Павло Дикань, Маркіян Галабала та директор програмної ініціативи “Права людини та правосуддя” міжнародного фонду “Відродження” Роман Романов.
Читайте такожРозстріл активістів Майдану: затримано частину "беркутівців", яких "злив" силовик
Як зазначив Галабала, ці матеріали не можуть бути розголошені громадськості, оскільки суд в Гаазі - це кримінальний суд, і тому мають бути дотримані певні умови конфіденційності.
Водночас він зазначив, що дані матеріали мають посприяти тому, щоб Міжнародний кримінальний суд відкрив провадження в даній справі.
“Ми були всередині ситуації, і тому нам зрозуміло, що система працювала проти суспільства, але той, хто ніколи не був тут і хто оперує лише документами та доказами, для них є очевидні ознаки наростання спротиву. Але потрібно довести, що до піку протистояння 20 лютого призвела низка подій, зокрема, закони 16 січня, події 19 січня, що були інспіровані цими законами. Що все це, починаючи від 30 листопада 2013 року, - сукупність подій”, - сказав Галабала.
Також він додав, що саме масштабність злочину недостатньо досліджена у Гаазі.
В свою чергу Романов заявив, що Кримінальний суд в Гаазі, беручи до провадження ту чи іншу справу, керується двома критеріями - системність і широкомасштабність злочину. “Ми в своїй роботі намагалися довести, що в Україні під час Майдану мали місце обидва ці критерії, тобто системність злочину і його широкомасштабність. Найбільш поширеним злочином, що підпадає під категорію злочинів проти людяності, передбачених Римським статутом, є переслідування учасників Автомайдану. Другий за поширеністю злочин - це незаконне позбавлення волі учасників масових акцій протесту”, - заявив він.
Як повідомлялося, 25 лютого 2014 року Верховна Рада прийняла заяву до Міжнародного кримінального суду про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності вищими посадовими особами держави під час Євромайдану.
Однак Гаазький суд поки що не розпочав розслідування, пояснюючи це браком інформації про спланований характер та систематичність атак на активістів Майдану.
