Український інститут національної пам’яті оприлюднив результати реформи декомунізації станом на грудень 2016 року.
“2016-й став роком декомунізації в Україні. За період дії Закону Україна зробила більше в подоланні спадщини тоталітарного минулого, ніж за весь час незалежності. Зміни, які легко побачити на мапі країни чи окремого населеного пункту, незворотні, вони – необхідний елемент нашої інтеграції до демократичної Європи”, — говорить Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Читайте такожПарубій: декомунізація не менш важлива, ніж судова реформа і питання нацбезпеки
За даними, що їх Інститут отримав від обласних державних адміністрацій, станом на грудень 2016 року позбулися тоталітарних назв 51 493 об’єкти топоніміки в містах, селищах і селах. Це — вулиці, площі, сквери тощо.
В Україні демонтовано 2389 пам’ятників і пам’ятних знаків, з них на честь Леніна – 1320. Нагадаємо, що після Росії, Україна залишалася країною з найбільшою кількістю ленінів у публічному просторі.
За рік, що минає, Верховна Рада України перейменувала 25 районів та 987 населених пунктів (з них 32 міста). Парламент України переважно спирався на пропозиції місцевих громад щодо нових назв міст та сіл.
“Але декомунізація не завершилася, – пояснює Володимир В’ятрович, — не лише тому, що залишилися в публічному просторі пам’ятники вождям тоталітарного режиму навіть у столиці й де-не-де ще тривають обговорення щодо нових назв. Найважливіше – повинна продовжуватися робота з донесення інформації про злочини комуністичного тоталітарного режиму та боротьбу із ним українців. І цю роботу Український інститут національної пам’яті продовжуватиме наступного року”.
“Для чого постійно нагадувати про злочини режиму, які давно в минулому? Це важливо для мільйонів убитих наших співвітчизників, які не мали права на пам’ять. Це необхідно для мільйонів наших сучасників – як щеплення для здорового, вільного майбутнього”, – підкреслив Володимир В’ятрович.
Згідно з Законом "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки" після громадських обговорень рішеннями місцевого самоврядування і парламенту затверджувалися нові назви для об’єктів топоніміки, в яких немає пропаганди тоталітаризму.
