Понеділок,
29 серпня 2016

Наші спільноти

Харків: похід за землею

Верховна рада затвердила нові межі Харкова – другого за територією й населенням мегаполісу України. Відтак, розпочався масштабний процес розширення, який не проходило за 20 років незалежності жодне українське місто.

6 вересня 244 депутати парламенту проголосували за постанову, якою територія Харкова була збільшена майже на 5 тисяч гектарів, або на 15%. Загальна площа столиці Слобожанщини відтепер становить 35002,26 га. Харкову свої землі частково передають 13 селищних і сільських рад прилеглих Харківського і Дергачівського районів. Найбільша кількість земель обласному центру перепала від Кулиничівської селищної ради.

Законопроект «Про зміну і встановлення межі міста Харкова» до Верховної Ради був внесений на початку серпня 2012 р. групою депутатів від Партії регіонів на чолі з Валерієм Писаренком, який сьогодні балотується до парламенту по одному з мажоритарних округів Харкова. Раніше, 25 квітня 2012 року, рішення про розширення меж міста ухвалила Харківська міська рада, згодом його підтримала Харківська обласна рада.

Необхідність розширення кордонів Харкова депутати обґрунтували так: «Земельні ділянки, які планується передати у межі міста, необхідні для забезпечення комплексного, планомірного, економічно-доцільного розвитку міської інфраструктури, а також створення умов, що поліпшуватимуть життєдіяльність населення міста і передмістя». «Це – одне з історичних рішень парламенту цього скликання. Цим рішенням ми можемо відкрити шлях багатьом іншим містам України в питаннях встановлення нових меж», - заявив під час виступу на пленарному засіданні ВРУ народний депутат Писаренко.

«Земля довкола Харкова завжди була найціннішою»

 

За деякими даними, останній раз Харків змінював свої межі 1963 року. Першу серйозну спробу змінити кордони столиці Слобожанщини було зроблено після здобуття незалежності України. На початку 1990-х за ініціативи тодішнього кандидата в мери міста і майбутнього губернатора Євгена Кушнарьова під час перших виборів Харківського міського голови було проведено референдум, на якому місцева влада запропонувала харків’янам проголосували за право міста володіти землями в межах його окружної дороги.

Вважається, що до цього часу неодноразові спроби Харкова отримати прилеглі землі наштовхувалися на спротив сільрад, які не хотіли втрачати основний ресурс розвитку своїх громад. «Умовити» їх вдалося лише нинішньому мерові Харкова Геннадію Кернесу, який, у свою чергу, заручився підтримкою голови облдержадміністрації Михайла Добкіна та голови обласної ради Сергія Чернова. Що така підтримка існувала, підтвердив у коментарі УНІАН і сам губернатор. Добкін особливо наголосив, що «це стало можливим завдяки абсолютному єднанню влади в регіоні – обласної та органів місцевого самоврядування», - безумовно, маючи на увазі те, що влада в області сьогодні належить в переважній більшості представникам Партії регіонів.

«Земля довкола Харкова – для області була завжди найціннішою. Тому що вона у будь-якому вираженні мала максимальну привабливість. Харків – це магніт для бізнесу. Чим ближче до Харкова, тим вигідніше розвивати свій бізнес. І якщо не зробити сьогодні кроки щодо розширення кордонів Харкова, це значить дозволити взяти місто у щільне кільце і при відродженні економіки – світової і вітчизняної – пустити його розвиток не за межі існуючих кордонів, а всередину. А до чого це призводить, я особисто знаю за своїм досвідом роботи мером Харкова, коли в 2004 році було ухвалене рішення розвивати місто не за межі існуючого кільця окружної дороги, а освоюючи нові території в існуючих кордонах. Це призвело, як ви пригадуєте, до ущільнюючої забудови, яка викликала масове незадоволення людей», - каже Добкін.

Ціна питання

Про те, які суми «закрутяться» у процесі розширення Харкова, поки що ніхто не говорить. Однак, «ціна питання», як пише місцева преса, – «сотні мільйонів доларів». Чиновники кажуть, що спочатку треба провести оцінку земель. Ріелтери зазначають, що має місце велика «цінова вилка».

Дійсно, найдорожча земля – у прилеглих до міста Харківському і Дергачівському районах.
Зазвичай у Харківській області – чорноземи. У передмісті багато земель сільськогосподарського призначення. Ціна залежатиме від того, чи це «чиста» ділянка, чи вже забудована. У якій пропорції такі сектори – також не зовсім з’ясовано.

За деякими даними, у Харківському районі за сотку під забудову навесні давали в середньому від 500 до 1000 гривень, за сільськогосподарську – від 150 до 300 доларів. Водночас, у нинішніх межах Харкова (поруч з тими, що тільки приєднані) за 1 сотку під котеджну забудову ще недавно просили не менше 1000 дол.

Якщо взяти мінімальні розцінки ($150 за 1 сотку сільгоспземлі), то вартість 1 га становитиме близько 15 тис дол. Помноживши на 5 тис приєднаних гектарів, отримаємо 75 млн дол. Таку загальну вартість землі наводили деякі місцеві оглядачі ще до моменту ухвалення рішення про її приєднання до Харкова, наголошуючи на тенденції подорожчання.

Свої дані, зокрема, надала консалтингова компанія SV Development. За її оцінками, середня вартість землі під будівництво котеджів у Харківській області за період з 6 серпня по 5 вересня 2012 року зросла на 0,33% - до $1824 за 1 сотку. Найдорожчим виявився Харківський район із середньою ціною продажу в $1914/сотка.

Для порівняння, можна навести рівень цін у самому Харкові, які подаються у пресі. Зокрема, у престижному  Лісопарку, що прилягає до центру міста, за 1 сотку землі продавці просять мінімум 15 тис дол. Не виключено, що така дороговизна змусить «бідніші» прошарки населення звернути увагу на перспективу придбання дешевших ділянок на нових міських володіннях, і це може збурити ціни на приєднаних у передмісті землях.

Звертає на себе увагу те, що до Харкова в основному переходять коштовні землі сільськогосподарського призначення. «У зв'язку з тим, що генеральний план передбачає розвиток міста як із житловою забудовою, так і зі створенням інфраструктури сфери обслуговування, в окремих випадках цільове призначення земель змінюватимуть», - повідомив один з посадовців міськради.

Інша «арифметика»

Як раз зміна цільового призначення земель викликає гостре занепокоєння опонентів влади. Місцеві опозиціонери вбачають у розширенні меж Харкова «черговий спосіб збагачення чиновників»: «Йдеться передусім про розмежування корупційних грошових потоків між межуючими з Харковом районами та міською владою (очевидно, на користь останньої, - УНІАН)», - заявила ВО «Свобода». А крім того, звертають увагу на поглинання Харковом хліборобських територій: «водночас із черговим розширенням, - вважають у «Свободі», - буде вчинено злочин перед слобожанською землею, оскільки через адміністративні махінації почнеться забудова рекреаційних зон, нецільове використання сільськогосподарських земель тощо. Яскравим прикладом урбаністичного непрофесіоналізму за совєцьких часів була забудова мікрорайонів Північної та Східної Салтівки (найбільшого в Україні «спального» району – близько 500 тис населення – УНІАН). Унаслідок цього Харків «розширився» на сотні гектарів родючих чорноземів».

Цікаво, що, на відміну від «тихого» харківського процесу зміни кордонів, в інших регіонах навіть менш масштабні спроби розширення меж міст завершилися конфліктами. Ще не встигли забути про фіаско влади у Дніпропетровську, який намагалися розширити з метою повернення статусу «міста-мільйонника». Міська влада прагнула приєднати до обласного центру селища Авіаторське та Ювілейне, але через категоричний спротив їхніх мешканців цього не сталося. Невдало завершилась також спроба Ялти «приточити» до міста 330 га Ялтинського заповідника, аби досягти потрібного показника озеленення, необхідного для отримання статусу курорту державного значення. Ялтинці різко негативно відреагували на таку ініціативу.

Також ідею юридичного розширення кордонів фактично «забракували» і в Києві – мовляв, сучасні тенденції розвитку європейських міст вказують на інше. Від практики грубого приєднання до міста прилеглих районів у світі вже відмовляються, мегаполіси розвиваються за іншим принципом – функціонально з разом з передмістями, стверджують аналітики.

Процес пішов

Розширення меж Харкова проходитиме з урахуванням плану його розвитку до 2030 р. Проект землеустрою щодо зміни і встановлення меж Харкова розроблений Східним державним підприємством геодезії, картографії, кадастру та геоінформатики «Східгеоінформ». У повідомленнях про вартість проектних робіт ще на їх початку фігурувала цифра у 3 млн. грн.

Усього на нових харківських землях проживає понад 8 тисяч людей. Більшість із них отримають нові адреси. Це пов'язане з тим, що близько 100 вулиць, провулків та в'їздів зі 140 перейменують. Їхні назви дублюють уже наявні в Харкові. Кількість адміністративних районів Харкова при цьому збільшувати не будуть. Як і раніше, їх залишиться 9.

Перереєстровувати громадян на приєднаних територіях планують після парламентських виборів 28 жовтня. За словами міських очільників, ця процедура буде безкоштовною. За своїм бажанням громадяни зможуть також перереєструвати транспортні засоби.

Наразі вирішується питання оформлення землекористування, перереєстрації підприємців, передачі списків пільговиків і пенсійних справ до Харкова з приєднаних територій. Крім того, влада думає про ліквідації стихійних звалищ та регулярного вивезення побутових відходів. Також найближчим часом дещо зміняться маршрути міського пасажирського транспорту – для перевезення мешканців нових земель, і перенесуть знаки, які вказують на в'їзд і виїзд із міста.

Влада обіцяє також найближчим часом спростити у Харкові порядок оформлення оренди земельних ділянок. Сьогодні процедура оформлення договорів оренди дуже громіздка: аби оформити право користування земельною ділянкою, потрібно враховувати положення як мінімум 5 кодексів і 55 нормативних актів. За змінами в них складно встигати навіть фахівцям. Новий порядок оренди землі матиме ряд відмінностей. У порядку оформлення договорів оренди буде чітко прописана відповідальність не лише осіб, зацікавлених в отриманні земельної ділянки, але й посадовців органів місцевого самоврядування, обіцяють у мерії.

У новому порядку чітко пропишуть термін, протягом якого треба здійснити ту чи іншу юридично значущу дію під час оформлення договору оренди землі. Загалом треба буде вкластися в 92 дні. У мерії кажуть, цього часу буде достатньо для того, аби людина змогла виконати всі умови й отримати на руки зареєстрований належним чином договір. Саме з цього моменту виникає зобов'язання платити орендну плату. Крім того, при ухваленні рішення про передачу землі в оренду надаватимуть перехідний період до чотирьох місяців, щоб особи, які отримали раніше рішення про виділення земельної ділянки, могли завершити процедуру і отримати оформлені договори оренди. Ті хто не захоче виконувати цю процедуру, можуть втратити право на оренду.

Час покаже

Безумовно, з процесом розширення кордонів міст, який намітився по всій Україні, виникає багато запитань, зокрема й таких: наскільки готове українське законодавство сприяти максимально ефективно цьому процесу, і чи зможуть в Україні по-господарському розпоряджатися земельними ресурсами.

Процес розширення Харкова та інших міст триватиме в річищі оголошеної адміністративної-територіальної і земельної реформ в Україні. Чи правильним шляхом пішла у цих питаннях Україна – зокрема, у Харкові – і хто сьогодні правий у оцінках цих загальнодержавних процесів – нинішня влада чи нинішня опозиція – напевне, покаже лише час.

Володимир Кравченко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку