Зібрано битви, які відіграли важливу роль в історії України / УНІАН

Чому українці – воїни: 30 битв за Україну заради життя й свободи

13:37, 05.08.2021
27 хв.

Історично склалося, що український народ – неагресивний й миролюбний – змушений був століттями доводити своє право на життя та свободу зі зброєю в руках. Ми підготували для вас 30 видатних і пам'ятних битв на українській землі. Вони не завжди закінчувалися перемогою, але все ж стали для нашої Батьківщини знаковими, зробивши Україну Україною.

Цей список битв, очевидно, здасться суб'єктивним. Деякі події, описані у ньому, охоплюють великі часові періоди, та їх складно звести до конкретного бойового зіткнення. А деякі епізоди й зовсім можна назвати битвами за Україну лише умовно. Але всі вони відбулися за безпосередньої участі українців та залишаться у пам'яті майбутніх поколінь.

Епоха Київської Русі

1. Битва на Синіх Водах (24 вересня – 25 грудня 1362). У той час частина сучасної України перебувала під литовським впливом, а Київське князівство та Поділля – під гнітом татар, які захопили ці території у середині XIII століття. Вважається, що перемога русько-литовського війська у цій битві підірвала могутність Золотої Орди, що дозволило максимально звільнити українські території від монголо-татарського ярма.

Битва на Синіх Водах / ru.wikipedia.org/Orlenov

Епоха козацтва

2. Атака Калузького посада (листопад – грудень 1618 року) козаками Війська Запорозького під проводом гетьмана Петра Сагайдачного, здійснена після облоги Москви у ході польсько-московської війни (так званий похід на Москву). Дії запорожців посприяли укладенню перемир'я на умовах Речі Посполитої. Умовами участі козаків у поході Польщі на Московське царство були розширення козацької території, зняття заборон й обмежень на православ'я, збільшення чисельності війська, визнання Польщею судової та адміністративної автономії Війська Запорозького.

Відео дня

Крім того, необхідність постійно лавірувати між Османською імперією, Московським царством та Річчю Посполитою змусила гетьмана використовувати похід на Москву як демонстрацію сили козацтва. Польський король та сейм частково погодилися з цими вимогами. В результаті, за участь у московському поході запорожці отримали непогану винагороду, гетьманський полк розмістився на постій у Києві, а Сагайдачний прийняв титул "гетьмана України" та став керувати тією частиною країни, яка визнавала себе козацькою. На честь гетьмана названо флагман ВМС України.

Петро Сагайдачний з козаками / Картина Андрія Серебрякова

3. Битва під Жовтими водами (весна 1648 року) у ході повстання Богдана Хмельницького ознаменувалася перемогою козаків у союзі з татарами над поляками. В ході битви реєстрові козаки, які перебували на польській службі, перейшли на бік Хмельницького. Перемога у цій битві дала українцям надію на вихід з-під польського впливу.

Картина Юрія Саницького "Битва під Жовтими водами"

4. Корсунська битва (травень 1648 року) – ще одна важлива битва Хмельницького. Після перемоги під Жовтими водами козаки рушили до Корсуня, де розташовувалися військові частини польських коронних гетьманів Калиновського та Потоцького. Ця битва завдала непоправної шкоди польському війську, загинули понад 20 тисяч осіб. На українських територіях почалося масове національно-визвольне повстання проти Речі Посполитої.

Однією з важливих битв Богдана Хмельницького була Корсунська битва / УНІАН

5. Битва під Берестечком (Червень 1651 року) – ще одна битва Хмельницького, яка, на відміну від попередніх, закінчилася поразкою. У результаті гетьман був змушений прийняти дискримінувальний "Білоцерківський мир", згідно з яким число реєстрового козацького війська зменшувалося вдвічі, а козацька територія – Гетьманщина – скорочувалася з 16 полків (9 на Правобережжі та 7 на Лівобережжі) до одного Київського воєводства.

Польській шляхті поверталися всі її давні володіння, а селяни мали повернутися на панщину. Природно, авторитет Хмельницького стрімко танув. Збіг низки несприятливих обставин і підштовхнув його до рішення про перехід Гетьманщини "під руку" російського царя.

Битва під Берестечком / Артур Орленов/Facеbook

6. Битва під Підгайцями (жовтень 1667 року) – поразка козаків під проводом гетьмана Петра Дорошенка у ході західного походу, яка змусила його укласти угоду, що визнає домінуванння Речі Посполитої над Правобережною Україною. Цей період в історії Гетьманщини називається Руїна. Фактично, на територіях Правобережної та Лівобережної України постійно велися кровопролитні битви. У цей час Московське царство, Річ Посполита та Османська імперія вели боротьбу за контроль над територіями, підконтрольними Війську Запорозькому.

Напередодні західного походу Дорошенка Річ Посполита й Московське царство вели переговори про мир. У результаті цих переговорів Москва могла зректися претензій до Правобережної України, щоб зміцнити своє панування над Лівобережжям. У цьому зв'язку гетьман Дорошенко, який прагнув єдності України й свободи Війська Запорозького, запланував похід на Річ Посполиту, щоб змусити і її зректися Правобережжя, і, таким чином, поставити обидві сторони перед фактом незалежності цієї частини України.

Після поразки та підписання невигідного козакам миру, населення Правобережжя, незадоволене правлінням Дорошенка й розорюване татарськими набігами, масово переходило на Лівобережжя, стаючи під прапори лівобережного гетьмана Самойловича та позбавляючи правобережну частину України будь-якої самостійності й геополітичного значення, в цілому.

Гетьман Петро Дорошенко / УНІАН

7. Полтавська битва (літо 1709 року). У період Північної війни гетьман Іван Мазепа спробував вивести Лівобережну Україну зі складу Російського царства, уклавши угоду зі шведським королем у 1707 році. Однак Полтавська битва, в якій армія шведів була знекровлена, стала переломною у війні. Військова могутність Швеції була підірвана, і чаша терезів хитнулася на користь перемоги Росії.

Перехід же Мазепи на бік шведів став основною причиною подальшого розформування Війська Запорозького, скасування інститутів Гетьманщини та слідів її територіально-адміністративного устрою. Управління та контроль над українськими землями Лівобережної України повністю перейшли Малоросійському приказу, який з 1662 року і так керував гетьманами Лівобережжя.

Згодом, у 1722 році, Малоросійський приказ трансформувався у Малоросійську колегію, яка здійснювала управління Лівобережною Україною замість виборного гетьмана.

Під час Полтавської битви армія шведів була знекровлена / УНІАН

Перша світова

8. Бій на горі Маківка (весна – літо 1915 року) у ході Горлицького прориву – наступальної операції німецько-австрійських проти російських військ у Першу світову – став найбільшим боєм Українських січових стрільців, які воювали на боці Австро-Угорщини проти російської армії. Надалі Стрільці брали участь у п'ятій Галицькій битві, так званому "наступі Керенського", в якій втратили багато бійців.

В цілому, в Першу світову українці брали участь у битвах по різні боки барикад – з російської та австрійської сторони. Але Січові стрільці потребують окремої уваги, оскільки вони мали велике значення для створення військової термінології, фольклору, пісні та музики (оркестру УСС), появи української уніформи, зокрема, "мазепинки". Крім того, вони були першими українськими частинами, відібраними за національною ознакою.

Після розпаду Австро-Угорської імперії, Січові стрільці склали кістяк Галицької армії, що захищала від поляків Західно-Українську народну республіку (ЗУНР).

Зі Стрільців, які опинилися у російському полоні, у 1917 році був сформований Галицько-Буковинський курінь, що став фундаментом для формування армії Української Народної Республіки (УНР).

Бій на горі Маківка був найбільшою битвою Українських січових стрільців, які воювали на боці Австро-Угорщини проти російської армії / artkolo.org

Війна за незалежність

9. Бій під Крутами (січень 1918 року) – збройне зіткнення на залізничній станції у районі села Крути між загоном радянських військ та молодими захисниками української державності, які намагалися зупинити їх просування до Києва.

Попри те, що цей бій не позначився на подальшій військовій кампанії (Українська революція, українсько-радянська битва за українську ідентичність і становлення державності тривала у період 1917-1921 років), юнкери, студенти та гімназисти, які складали кістяк захисту Української Народної Республіки, тимчасово зупинили наступ противника й здійснили організований відступ, руйнуючи за собою шляхи та мости. За деякими даними, російське радянське військо втратило боєздатність на чотири дні.

Є відомості , що після бою під Крутами російське радянське військо на кілька днів втратило боєздатність / УНІАН

10. Захоплення Чорноморського флоту (29 квітня 1918 року) та встановлення на території Криму української влади – результат Кримської операції – військового походу спеціальної групи Армії Української Народної Республіки (УНР) на Крим проти більшовиків. Цей похід став справжнім тріумфом української армії: 29 квітня 1918 року Чорноморський флот у Севастополі підняв український національний прапор.

Керівництво флоту оголосило про своє підпорядкування уряду в Києві. УНР готова була приєднати Крим на правах автономії. Кримський похід став гучною заявкою українців про своє право на існування у вигляді окремої держави.

Ветеран армії УНР Леонід Перфецький / "Підйом українського прапора"

11. Львівське повстання (листопадовий переворот 1918 року). Повстання українців у Львові, організоване українською національною радою силами Українських Січових стрільців з метою встановлення влади Української держави (названої згодом "Західно-Українська Народна Республіка") на землях, на які вона (ЗУНР) обґрунтовано претендувала. В результаті утворилася держава площею 70 тис. км.

Маніфест Української Народної Ради про проголошення Української держави

12. Чортківський наступ (7 – 28 червня 1919 року) – наступальна військова операція Української Галицької Армії (УГА) – одна з найзначніших під час українсько-польської війни 1918-1919 років. 25 000 українських солдатів та офіцерів змусили відступити по всій лінії фронту понад стотисячу польську армію, добре озброєну й оснащену. І тільки зовнішні чинники, а також відсутність матеріально-технічного забезпечення, врятували противника від військової поразки.

Скріншот

13. Взяття Києва військами Директорії (14 грудня 1918 року), відновлення УНР. У той час, поки на Західній Україні формувалася ЗУНР, центр стрясали свої перипетії. У квітні 1918 року в Києві була розігнана Центральна Рада, а влада передана Павлу Скоропадському, проголошеному гетьманом. УНР була перейменована в Українську державу. Але вже 13 листопада того ж року колишні діячі Центральної Ради утворили Директорію УНР, яка розпочала збройну боротьбу з гетьманатом.

14 грудня 1918 року війська Директорії зайняли Київ, УНР було відновлено. Паралельно з цим керівництво УНР, під фактичним проводом Симона Петлюри, встановлювало тісні відносини з ЗУНР – 1 грудня 1918 року делегати Директорії та ЗУНР підписали попередній договір про об'єднання обох українських республік в одну державу.

А 22 січня 1919 року в Києві відбулося урочисте проголошення Акту про об'єднання УНР і ЗУНР на федеративних засадах (Акт Злуки). Сучасна Україна щорічно відзначає цей день як День Соборності.

У Києві 22 січня 1919 року було проголошено Атк про об'єднання УНР та ЗУНР / УНІАН

14. Бій за Вознесенськ (15 квітня 1920 року) у ході першого зимового походу Армії УНР був одним з низки значущих битв цього походу, оскільки ослаблені тифом бійці української армії зуміли не тільки поповнити запаси боєприпасів, а й захопити вузлову залізничну станцію. Перший зимовий похід вважається героїчною сторінкою військового мистецтва періоду національно-визвольної боротьби в Україні у 1917-1921 років, під час якого українська армія вперше вдало застосувала партизанські методи боротьби з численними ворогами.

Крім того, похід прискорив ліквідацію Добровольчої армії Денікіна, "білий рух" було остаточно дискредитовано, а українці у різних регіонах радісно зустрічали своє військо й свою владу. Такий підйом національної самосвідомості змусив більшовиків змінювати тактику.

До цього вони йшли в Україну як інтернаціоналісти, а українську мову вважали ознакою контрреволюції. Після першого зимового походу армії УНР більшовики послабили тиск на все українське.

Бійці армії УНР у Києві біля Михайлівського Золотоверхого собору / скріншот

15. Бій біля села Базар на Волині (17 листопада 1921 року) в ході Другого Зимового походу закінчився для Волинської групи армії УНР поразкою. В цілому більшість істориків вважають, що цей похід спочатку не мав шансів на успіх, а був, скоріше, походом відчаю й актом героїзму.

План командування армії УНР та повстанців передбачав надання військової допомоги партизанському руху в Україні. Активні дії повстанських загонів мали завадити вивезенню продовольства з України до Росії і, тим самим, врятувати населення від голоду (якраз на зиму 1921 – 1922 рр. припав перший голодомор, спровокований більшовицькою політикою "воєнного комунізму" – фактичного пограбування села так званою "продрозверсткою").

Стратегічним завданням операції було підняття всенародного повстання й повалення більшовицького режиму в Україні. Другий зимовий похід став останньою спробою українських сил відкритим військовим шляхом здобути незалежність Україні, але закінчився провалом.

Волинська група армії УНР програла бій біля села Базар / УНІАН

Друга світова

16. Битва за Дніпро (друга половина 1943 року) – низка взаємопов'язаних стратегічних операцій Червоної армії в ході Другої світової війни вважається однією з найбільших битв у світовій історії. З обох сторін у битві взяло участь до 4 млн осіб, а фронт розтягнувся на 750 км. У ході чотиримісячної операції від гітлерівських військ була майже повністю звільнена Лівобережна Україна, Київ та захоплені стратегічні плацдарми на правому березі Дніпра. Це створило умови для подальшого відтіснення німців з Правобережної України.

В цілому, як і в Першу світову, українці воювали на всіх фронтах і брали участь у найбільших битвах. У Радянській армії маршали та генерали українського походження очолювали понад половину з 15 фронтів. З іншого боку СРСР протистояли ОУН (Революційний провід) під керівництвом Степана Бандери.

Переслідуючи головну мету – проголошення незалежної української держави, ОУН викликали цим невдоволення своїх німецьких союзників. У результаті чого Бандера й багато його побратимів були заарештовані. Після цього організація перейшла до методів підпільної боротьби та стала організаційною основою для Української повстанської армії (УПА).

 Битвою за Дніпро називають операції Червоної армії, пов'язані між собою / УНІАН

17. Бій загону УПА "Помста Полісся" проти німців на шосе Ковель – Брест (травень 1943 року) – один з епізодів боротьби УПА проти німців. В результаті цього бою була розгромлена колона німецьких військ й загинув рейсхляйтер, начальник штабу СА (штурмових військ) обергруппенфюрер Віктор Лютце. До другої половини 1943 року збройні загони ОУН (б) та УПА взяли під контроль значну частину територій Волині й Полісся, а німецька адміністрація продовжувала контролювати тільки ключові шляхи постачання і великі населені пункти.

Сильною стороною УПА було те, що вона спиралася на розгалужену мережу Організації Українських Націоналістів (ОУН), яка користувалася підтримкою населення завдяки політичній платформі, що включає гасла про самостійність України, боротьбу за демократію проти нацизму та більшовизму. У відповідь на дії ОУН-УПА німці проводили масові арешти й розстріли членів українських націоналістичних операцій.

Бій загону УПА під назвою "Помста Полісся" був одним з епізодів боротьби проти німців / УНІАН

18. Бій під Гурбами (21 – 25 квітня 1944 року) між військами НКВС СРСР та силами УПА – один з численних боїв УПА проти радянської армії та партизан – закінчився тактичною перемогою радянських військ, однак – дозволив українським повстанцям вийти з оточення. Коли у 1943 році, слідом за Поліссям і Волинню, перші загони УПА почали створюватися в Галичині, туди з рейдом попрямували радянські партизани під керівництвом Сидора Ковпака.

Для знищення УПА більшовики спочатку застосували масові фронтальні бої й зіткнення, в тому числі, із залученням кількох дивізій військ НКВС, а з 1945 року – навіть влаштували велику блокаду з розташуванням військ НКВС по селах з метою не допустити допомоги населення загонам УПА й підпіллю.

Після закінчення Другої світової уряд УРСР неодноразово зверталися до воїнів УПА із закликом скласти зброю, обіцяючи помилування, але тих, хто погоджувався, згодом судили й висилали в концтабори. Після смерті головного командира УПА – Романа Шухевича у 1950 році, армія була сильно ослаблена... як би там не було, точкові бойові дії й акти опору радянської влади УПА і підпілля проводили щонайменше до 1956 року.

Майдан

19. Перша ніч Помаранчевої революції (22 листопада 2004 року), коли з кількох тисяч прихильників опозиції, що залишилися чекати оголошення результатів другого туру президентських виборів на Майдані, мирний багатомільйонний протест поширився на більшість регіонів країни. 3 грудня 2004 року Верховний суд України визнав, що визначити переможця неможливо, і призначив переголосування другого туру. Повторне голосування зафіксувало перемогу Віктора Ющенка з відривом у 8%.

Ця ніч є психологічною битвою, безкровною – але вкрай важливою в історії української боротьби за державність та свободу. Протестувальники, залишаючись ночувати на вулицях у центрі столиці, побоювалися, що влада застосує водомети та силовиків для їх розгону. На щастя, Помаранчевий Майдан пройшов безкровно.

Перша ніч Помаранчевої революції була психологічною битвою / УНІАН

20. Євромайдан – реакція українців на відмову президента Віктора Януковича підписувати Угоду про асоціацію України з ЄС – принаймні саме його початок теж не складав "войовниче" враження. Немирним він став після жорсткого розгону студентів під стелою Незалежності у ніч з 29 на 30 листопада 2013 року.

1 грудня кількісну перевагу силовиків було подолано – на вулиці Києва вийшли сотні тисяч людей, і на Майдані почали встановлювати барикади.

Сутички з "Беркутом" стають буденними, "правоохоронці" і суди масово клепають кримінальні справи проти активістів. 4 грудня силовики будують свої барикади в урядовому кварталі.

У ніч з 10 на 11 грудня влада робить спробу розгону Євромайдану. Але штурм було відбито. Янукович починає торги з опозицією, а поки політики "домовляються", Майдан стоїть. 

Активісти Евромайдана / УНІАН

21. Палаюча "Груша" – початок гарячої фази Революції гідності (19 – 24 січня 2014 року). Євромайдан остаточно перетворився на Революцію гідності після низки неадекватних дій влади та силовиків – побиття студентів, штурмів барикад, проведених злочинцями у міліцейських погонах. Майдан перестав спілкуватися з "Беркутом", центр Києва перетворився на місце масових сутичок, вулиця Грушевського палала покришками. Силовики відкривали вогонь по демонстрантах бойовими патронами. З'явилися перші загиблі…

Палаюча "Груша" стала початком гарячої фази Євромайдану / УНІАН

22. Розстріл Небесної сотні (20 лютого 2014 року). У день, коли парламент мав розглянути можливі зміни до Конституції, під Верховну Раду вийшли й мітингувальники. Спецпідрозділи зустріли їх на розі вулиць Шовковичної та Інститутської водометами й газом.

Одночасно активісти були атаковані в Маріїнському парку значними силами так званих "тітушок" – представників Антимайдану, звезених до Києва командою Януковича для боротьби з опонентами. З'явилися загиблі з обох сторін. Силовики штурмували Майдан й відтісняли мітингувальників з частини їхніх позицій 18 – 19 лютого. 20 лютого 2014 року Майдан перейшов у наступ, повернув свої позиції й розширив контрольовану зону до урядового кварталу. Однак все це відбувалося під обстрілом снайперів…

У цей день представники МВС вперше офіційно визнали, що проти активістів використовували вогнепальну зброю. Загинули понад сто осіб.

Активістів Євромайдану розстріляли 20 лютого 2014 року / УНІАН

Війна з Росією

23. Анексія Криму РФ, початок російсько-української війни (23 лютого 2014 року). 23 лютого в ході акції перед будівлею Верховної Ради АР Крим в Сімферополі, підтримувані бійцями російського спецназу, представники проросійських партій оголосили про мобілізацію кримчан в народні дружини для "охорони миру та спокою в Криму".

27 лютого маріонетка Кремля Сергій Аксьонов оголосив себе "головою Ради міністрів АР Крим", відмовився визнати законну владу Києва й попросив "допомоги і захисту " у Росії. Український півострів наповнили "зелені чоловічки" – військові без розпізнавальних знаків. Вони стали захоплювати українські військові частини та кораблі.

Результатом стала анексія Криму Росією й подальше поширення Кремлем російської агресії на українські материкові території. Втім, не встояли тільки окремі частини Донецької та Луганської областей, бойові дії в яких ведуться досі.

Український Крим наповнили "зелені чоловічки", а потім півострів незаконно анексувала РФ / Reuters

24. Морський бій. Окремим епізодом російської окупації українського Криму варто виділити блокаду українського флоту (3 – 26 березня 2014 року). Спочатку можливість українським кораблям вийти з Донузлава до Одеси перекрив ракетний крейсер "Москва" – флагман Чорноморського флоту Російської Федерації.

Потім росіяни "утилізували" великий протичовновий корабель "Очаків"  –затопили його біля входу в Донузлав. У пастці опинилися 13 українських кораблів. Але навіть явна кількісна перевага росіян, а також проросійськи налаштовані капітани деяких українських суден, які вважали за краще здатися, не дозволила "взяти" українців "голими руками".

Майже місяць росіяни "полювали" за ними у цій закритій акваторії. Найвідчайдушнішим – останнім кораблем під українським прапором у Криму – став тральщик "Черкаси". Він не просто не здавався, а кілька разів робив спроби прорватися у відкрите море.

26 березня росіянам вдалося захопити "Черкаси", застосувавши проти українського тральщика два військові вертольоти й три катери зі спецназом на борту. 

Екіпаж тральщика "Черкаси" не захотів здаватися / Скріншот

25. АТО. 12 квітня 2014 року Рада національної безпеки і оборони України прийняла рішення про початок антитерористичної операції на сході країни. В ході АТО сталося безліч битв. А результатом (операція тривала до 30 квітня 2018 року), зокрема, можна вважати звільнення Слов'янська, Краматорська, Бахмута, Маріуполя та інших міст з-під ворожої окупації, що тривала кілька місяців. Втім, у 2018 році антитерористична операція не закінчилася, а трансформувалася в Операцію об'єднаних сил (ООС) і триває досі.

АТО на Донбасі вирішили почати 12 квітня 2014-го / Reuters

26. Бої за Авдіївську "промку" (з 28 липня 2014 року). Контроль над Авдіївкою в українсько-російському протистоянні давав величезну тактичну перевагу. Це контроль над північними частинами Донецька та Ясинуватої, південної частини Горлівки і важливою міжнародною трасою М-04 "Донецьк – Горлівка". Не кажучи вже про те, тут працює величезне підприємство – Авдіївський коксохімічний завод.

Наприкінці липня 2014 року Збройні сили України почали витісняти підрозділи "ДНР" з Авдіївки, яку бойовики контролювали з квітня. Очистити місто вдалося за три дні. Але на цьому історія не закінчилася.

До кінця 2014 року терористи обстрілювали не тільки позиції українських військових, а й мирних жителів. Багато хто загинув, в тому числі діти. З січня 2015 року, коли увага російсько-терористичний військ більше не була зосереджена на Донецькому аеропорті (це ще одна важлива битва за Україну, про яку ми розповімо нижче) ситуація з обстрілами Авдіївки сильно погіршилася.

Навіть після підписання Мінських угод, намагаючись вибити українських військових з цієї території, бойовики застосовували для цього всі заборонені цими угодами види озброєнь. "Гаряча фаза" українсько-російського конфлікту на Авдіївській "промці", за фактом, не припиняється до сьогодні.

Бої за промзону Авдіївки почалися наприкінці липня 2014 року / УНІАН

27. Бої за Іловайськ (6 – 7 серпня 2014 – перший штурм міста українськими військовими) – запеклі бойові дії в районі міста Іловайська. В ході боїв українська армія взяла під контроль частину міста, але згодом сили ЗСУ і МВС були оточені бойовиками з терористичної організації "ДНР" й російськими військовими.

Попри домовленості про припинення вогню для відступу українських сил, терористи відкрили вогонь по бійцях ЗСУ, що йшли з "котла", внаслідок чого українська армія зазнала великих втрат.

В районі Іловайська йшли запеклі бої / Скріншот

28. Бої за Донецький аеропорт (26 квітня 2014 року) стали найбільшим протистоянням за встановлення контролю над об'єктом стратегічного значення. Оборона аеропорту українськими воїнами – "кіборгами" – увійшла в історію України як "український Сталінград", продовжившись 244 дні.

Підрозділи української армії та добровольців пішли з території аеропорту непереможеними лише у середині січня 2015 року, лише тому, що "не витримав бетон" – споруди аеропорту й злітна смуга були повністю зруйновані, та об'єкт вже не мав ніякого військового чи іншого значення.

Українські воїни обороняли ДАП понад 240 днів / Reuters

29. Бої за Дебальцеве (18 лютого 2015 року) закінчилися виведенням українських збройних сил з міста, але збереженням тисяч життів солдатів та мирних жителів. Після того, як "кіборги" покинули зруйнований Донецький аеропорт, масштабні бойові дії в зоні конфлікту поновилися у січні 2015 року в районі Дебальцевого.

Особливо активними вони стали на початку лютого – вже після підписання других Мінських угод та встановлення перемир'я, яке регулярно порушували російсько-терористичні бандформування. У середині лютого бойовики "ДНР" і російські військові зайняли більшу частину міста. Українські військовослужбовці відступили, щоб уберегти місто від знищення.

Бої за Дебальцеве тривали у лютому 2015-го / sprotyv.info

30. Блокада Азовського моря. Навесні 2018 року, напередодні введення в експлуатацію незаконно зведеного Керченського мосту, Росія почала піратствувати в Азовському морі та масово затримувати українські судна в його акваторії. А вже восени три кораблі Військово-морських сил України – два артилерійські катери "Бердянськ" та "Нікополь", а також рейдовий буксир "Яни Капу" – зазнали прямого нападу сил ВМФ Росії.

Вони були обстріляні й захоплені росіянами. У полоні опинилися 23 моряки, шестеро з яких були поранені.

Захоплені українські катери та буксир у підконтрольному РФ кримському місті Керч / glava.rk.gov.ru
Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся