Про це в статті для Atlantic Council пише Пітер Дікінсон, додаючи, що міжнародні ЗМІ зіграли важливу роль у створенні невизначеності, яка дозволила російській гібридній війні досягти успіху, передає DT.UA.
"Чому ж преса була настільки невпевнена у російській ролі в конфлікті? Точно не через нестачу свідчень. Доказів російської участі була незліченна кількість з перших днів боїв на cході України. Майже всі перші лідери самопроголошених "республік" були громадянами Росії. Міжнародні журналісти самі бачили конвої з російською зброєю, які перетинали кордон, вони брали інтерв'ю у російських офіцерів у зоні конфлікту. І навіть прокремлівські репортери в Україні показували знімки озброєння, яке є лише у російської армії", - пише оглядач.
Він нагадує, що активісти зібрали чимало доказів вторгнення Росії до України в інтернеті. Зокрема, їм вдалося знайти переконливі докази того, що російська артилерія обстрілювала українських солдатів з російської території. А "селфі" солдатів РФ підтверджують їхнє перебування в Україні. Також було дуже багато випадків, коли цілі групи російських військ були схоплені на українській території, а Кремль потім брехав, що вони нібито "заблукали".
Читайте такожФіларет вважає, що у війні з Росією є й "плюси"
Випадок знищення малайзійського авіалайнера MH17, на думку автора, взагалі заслуговує "окремої глави", адже складні системи протиповітряної оборони не відправляються самі по собі через кордон і не стріляють в зоні конфлікту. Також на сході України воюють десятки тисяч російських військових, відставних солдатів, найманців, "правих" фанатиків і покидьків з кримінального світу. При цьому в 2014 році їхній ватажок Ігор Гіркін скаржився, що не може на Донбасі завербувати навіть тисячу місцевих мешканців.
Все це в сукупності дає зрозуміти, що кремлівські оперативники створили групи "бойовиків", яких озброїла армія Росії, які були укомплектовані здебільшого за рахунок російських військових і якими керує Москва. "Та попри це, міжнародні ЗМІ продовжують вживати розмиті терміни на кшталт "проросійські сили". А важковаговики, такі як BBC і канадський телеканал CBC хоч і визнають російський фактор, але все одно посилаються на "українську громадянську війну", - йдеться в статті.
Автор зауважує, що існує дуже багато причин, чому преса так надміру обережно обирає слова. Одна з них – це бажання досягти об'єктивності, яке характерне для західної журналістики "принаймні в теорії".
Кремль дуже майстерно скористався спробами західних журналістів розповісти про точки зору "обох сторін в історії". Йому вдалося змінити позицію "золотої середини", наполягаючи на включення в репортажі пропагандистських вигадок. Класичним прикладом цього стало зображення українського повстання проти авторитарного режиму на Майдані як "фашистського перевороту, організованого ЦРУ".
Тяжко досягти розумної збалансованості в репортажі, коли доводиться мати справу з такими неймовірними вигадками. Журналісти могли внести свої судження, або лишитися нейтральними. Більшість зробили свій вибір дещо пізніше. Однак до того моменту вони все ж зробили велику послугу Кремлю.
Також почерпнули невизначеність з політики. Якщо Росія постійно заперечувала свою агресію і її позиція не вимагає пояснень, то Україні варто також взяти на себе частину відповідальності за нечіткість інформаційного потоку. Київ досі не проголосив воєнний стан і продовжує називати конфлікт "антитерористичною операцією". Звісно, для цього було чимало стратегічних і юридичних аргументів. Наприклад, українська сторона хотіла лишити відкритими двері для міжнародних фінансових каналів, а заодно відрізаючи Кремлю можливість почати повномасштабну війну. Але все одно така позиція Києва внесла сум'яття.
Читайте такожЧерез війну цьогоріч Україну очікує демографічна криза - експерти
Водночас, причини, через які іноземні політики замовчували агресію Росії, зрозуміти важко. Деякі відверто говорили про російську агресію, але інші заявляли лише про "російське втручання" і закликали обидві сторони стримати ворожість. Можливо, це було продиктовано бажанням лишити для Росії можливість відступу й уникнути військової конфронтації з Кремлем.
Водночас, автор зауважує, що не можна заплющувати очі на певний прогрес у риториці. У перші дні війни в Донбасі більшість ЗМІ зображували її як суто внутрішню українську проблему, вживаючи терміни на зразок "українські повстанці" чи "антикиївські сепаратисти". Тепер їх замінили на "сили, яких підтримує Росія" і "проросійські сили".
Держдепартамент США зробив більш рішучий крок, запровадивши навесні 2015 року визначення "об'єднаних російсько-сепаратистських сил". Цей термін технічно найближчий до правди, але все ж він не усуває викривлення сприйняття.
Лишаються питання, які потребують чітких відповідей. Наприклад, яка пропорція цих "об'єднаних сил"? Чи Росія відправила лише групу військових радників і все? Таким чином, може скластися хибне враження, що російське втручання нічого не вирішує.
На тлі загроз, які собою становлять "гібридні" підходи Росії до міжнародних конфліктів, світовій спільноті точно потрібна нова лексика. Розмови про російську "гібридну війну" тривають вже півтора року. Однак потрібне чітке тлумачення цього визначення, яке б точно говорило, що саме Москва робить на сході України.
Наприклад, загони бойовиків можна було б називати "гібридними силами Росії", наголошуючи тим самим на повній російській відповідальності. А терміни "українська криза" чи "український конфлікт" можна було б точніше описати виразом "російська гібридна війна".
"Вже давно було сказано, що перо потужніше, ніж меч. І ця теза ніколи не була такою правдивою, як в інформаційну еру. Міжнародні ЗМІ зіграли ключову роль, зробивши російську гібридну війну проти України можливою. Тепер вони можуть допомогти зробити поворот, змінивши термінологію на таку, яка чітко описує реальність кровопролиття", - йдеться в статті.
Раніше видання Gazeta Wyborcza писало, що Росія готується до великої війни і стягує війська до кордону України. Минулої п'ятниці в бюлетені "Незалежний військових погляд", який отримують всі частини російської армії, відкрито було написано: "Росія не виключає великої війни. Україна стає нашим стратегічним ворогом". І нібито саме тому Москва відправляє потужні сили на український кордон.
