REUTERS

У донецькому ресторані "Штальман" публіка в основному статусна — чоловіки зі значками депутатів самопроголошеної "ДНР" та інші видатні сепаратисти, йдеться в статті "Нового времени".

Серед них Павло Губарєв, який у 2014 році проголосив себе "народним губернатором" Донецької області, а згодом соратники відтіснили його від важелів управління самопроголошеною республікою.

Тут Губарєв не просто відвідувач, а господар, причому вже півтора року. Обставин зміни власника ніхто не знає, але персонал на умовах анонімності не виключає: перспективний заклад просто віджали. Відтоді Губарєв досить часто використовує як ресторан офіс, проводячи зустрічі. Справи веде його дружина — Катерина, також відома сепаратистка, в минулому так званий "міністр закордонних справ ДНР".

Відео дня

Читайте такожСБУ викликає на допит колишнього "народного губернатора Донбасу" Губарєва

"Штальман" — не єдиний донецький заклад, що пережив війну. У місті працює близько 300 кафе, ресторанів та нічних клубів — майже стільки ж, скільки й до війни.

У період активних боїв більшість закладів закрилися, але в 2016-му вони почали відроджуватися десятками. Причому на будь-який смак — від елітних ресторанів із закордонними делікатесами і закритими вечірками до тематичних кафе у радянському стилі.

Виключення склали мережеві заклади на кшталт "Мафії" або Mcdonald's, які залишили окуповані території.

Поступово Донецьк перетворюється на місто кафе, супермаркетів і перукарень, каже 29-річний Микита, власник одного з ресторанів у центрі Донецька, який попросив не називати його справжнє ім'я.

"У людей є "старі" гроші — зароблені до війни, або "нові" — зароблені на війні,— пояснює він.— Але у виробництво вкладати занадто ризиковано, тому сфера обслуговування — найбільш логічний вибір".

Враховуючи повальну бідність місцевого населення і практично повну відсутність середнього класу, головними завсідниками місцевої індустрії розваг стала нова донецька "еліта": військові, представники сепаратистських "влади", люди, які сколотили капітал на війні, і жінки, що шукають собі багатого чоловіка або хоча б тимчасового покровителя.

Повний текст статті читайте у свіжому номері журналу "Новое время" від 13 січня 2017 року.