Росія зараз створює більш жорстку негативну і напружену ситуацію. Це вона робить для того, щоб отримати інший статус та інші можливості в переговорному процесі зі Сполученими Штатами Америки.

Фактично все, що сьогодні робить Росія: і зміни в риториці, і дії на фронті на сході України, і активність у Криму (маю на увазі останню мілітаризацію та перекидання туди С-300 та С-400 «Тріумф»), є пошуком нових форматів стосунків з адміністрацією Трампа. В такий спосіб вона намагається набрати собі «балів», аби потім їх можна було використати під час переговорів. Тобто, за нагоди, змінити свою позицію на зменшення напруження і начебто сприяння деескалації конфлікту, як крок «доброї волі» у розмові з американською адміністрацією.

Що стосується розміщення поліцейських місій на Донбасі, то, безумовно, Кремль добре розуміє, що місію ОБСЄ йому контролювати легше, і вплив на ОБСЄ з боку Росії є великим

У той же час Москва демонструє, що і надалі планує шантажувати Захід. Якщо не буде поступок і компромісів щодо сприйняття Росії, якщо не буде зняття санкцій, то і надалі Україна буде використовуватися як полігон для протистояння.

Що стосується розміщення поліцейських місій на Донбасі, то, безумовно, Кремль добре розуміє, що місію ОБСЄ йому контролювати легше, і вплив на ОБСЄ з боку Росії є великим. Взагалі, ОБСЄ зарекомендувала себе як суперечлива організація, а її місія — як неоднозначна. Натомість, міжнародні озброєні поліцейські місії або зведені підрозділи низки іноземних держав, можуть створити ситуацію, яка не буде контролюватися Кремлем. І Путін це чудово розуміє.

А в разі, коли ці міжнародні підрозділи ще й будуть озброєними, це буде дуже незручно для Росії. Адже будь-які зіткнення з проросійськими бойовиками і терористами, які призведуть до втрат з боку місії, продемонструють всьому світові агресію Кремля у ще більших масштабах, і прикрити цю агресію буде неможливо. Отже введення іноземних поліцейських місій на Донбас для Кремля є ризикованим кроком.

Саме тому позиція російського керівництва щодо введення цієї місії, на мій погляд, змінюється.

Однак, спостерігаючи за зміною позицій російського керівництва щодо цього питання, ми повинні пам’ятати, що Росія ніколи не дотримувалася своїх обіцянок. Тому сподіватися, що у майбутньому Путін буде їх дотримуватися, не варто. Росія діє виключно з позиції сили і, саме виходячи з такої позиції, приймає всі рішення.

Важко сказати, чим введення поліцейської місії на схід України суперечить «Мінську» (голова російського МЗС Сергій Лавров заявив про те, що розгортання поліцейської місії на Донбасі, яка б забезпечувала там правопорядок, абсолютно суперечить Мінським домовленностям, — УНІАН). Проте, саме по собі розміщення такої місії є другорядним питанням і в «мінському процесі», і в переговорному процесі взагалі. Адже головними питаннями є припинення вогню і встановлення контролю України над своїми кордонами. Все, що робиться суміжно, — це другорядні речі.

Росія діє виключно з позиції сили і, саме виходячи з такої позиції, приймає всі рішення

З приводу чого сьогодні точаться основні суперечки? З приводу того, коли можуть відбутися вибори на Донбасі, та як можна здійснити реінтеграцію цих окупованих територій в Україну. На думку Путіна, це має відбутися в такий спосіб, щоб у результаті Кремль повністю контролював цей анклав через введення «своїх», проросійськи налаштованих, людей (умовно — політиків, а насправді — напівзлочинців, напівкриміналітет, напівтерористів) у парламент, у виконавчу владу. Москва прагне встановити вплив на Україну в такий спосіб, щоб повністю змінити систему влади в нашій країні. А ідею про застосування або незастосування воєнного важеля в даній ситуації намагаються збалансувати різними формулами, одна з яких — введення іноземної поліцейської місії.

Чому я наполягаю, що це — другорядне питання в усьому процесі? Тому що доки не буде досягнуто режиму припинення вогню, говорити про введення якоїсь миротворчої місії на Донбас абсолютно нереально. Доки не буде встановлено контроль України над кордоном і доки не будуть виведені російські кадрові офіцери та російські найманці з окупованої території, говорити про будь-які можливості реінтеграції цього регіону також не доводиться.

Тверезомислячі люди це розуміють. А вся інша риторика, в тому числі, про поліцейську місію чи озброєння місії ОБСЄ, є просто затягуванням часу. Чому це робиться зараз — також зрозуміло. Час затягуватиметься до того моменту, доки не буде вирішено головне питання - яким буде формат переговорів між Кремлем і Білим домом.

Валентин Бадрак, директор Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння