Ізраїльський президент Реувен Рівлін заявив, що закон, який визначає Ізраїль як "національний простір єврейського народу", суперечить баченню батьків-засновників єврейської держави про рівність для арабських громадян. Про це повідомляє LB.ua з посиланням на Reuters.
"Укладачі Декларації незалежності Ізраїлю мудро наполягали на тому, що арабські громади в Ізраїлі, як і інші групи, не повинні відчувати себе як євреї відчували себе у вигнанні", - заявив Рівлін.
За словами президента, Декларація 1948 року, що проголосила створення єврейської держави, була демократичною і обіцяла "повну рівність" у соціальних, релігійних і культурних правах для всіх мешканців країни. Зазначимо, що посада президента в Ізраїлі носить в значній мірі церемоніальний характер.
Читайте такожВлада Ізраїлю позбавляє арабську мову статусу другої офіційної
Закон про титульну націю було прийнято парламентом Ізраїлю 23 листопада. Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху закон підтримав. Закон було схвалено в уряді Ізраїлю 14 голосами проти шести. Серед його противників виявилися міністр юстиції Ципі Лівні і група міністрів з ліберальної центристської партії "Еш Атід", в тому числі голова цієї партії, міністр фінансів Яїр Лапід.
Закон, що викликав бурю емоцій у політиків, які його обговорювали, було прийнято на тлі зростаючої напруженості в лавах арабської меншини Ізраїлю.
П'яту частину восьмимільйонного населення Ізраїлю складають араби, які мають рівні з єврейською більшістю цивільні права, включаючи виборчі, але часто скаржаться на фактичну дискримінацію. Асоціюючи себе з палестинцями, багато хто з них веде боротьбу не тільки за підвищення власного статусу в ізраїльському суспільстві, але і відстоюють права одноплемінників, які живуть на окупованих територіях. На повернення до своїх домівок також претендують мільйони розкиданих по світу палестинців, які в різні роки втекли з території сучасного Ізраїлю.
Читайте такожІзраїль назвав відповідальним за теракт у синагозі голову Палестинської Автономії
У деяких своїх версіях, які також будуть представлені парламенту і використані для формування єдиного документа, закон про єврейську державу передбачає, за даними місцевих ЗМІ, позбавлення арабської мови статусу державної, якою він володіє разом з івритом. Ще один суперечливий пасаж - інституалізація єврейського релігійного права, єврейської традиції в якості "джерела натхнення" для сучасної нормотворчості.
