Як повідомила міністр інформації Білорусі Лілія Ананич, за цими змінами її міністерство має отримати право стежити, щоб зміст матеріалів, опублікованих в інтернеті, відповідав чинному законодавству щодо засобів інформації, хоча реєстрації сайтів не передбачено, передає Радіо Свобода.
При цьому обов’язок не допускати розповсюдження інформації, зміст якої суперечить законові, буде покладений на власника інформаційного ресурсу.
Спростування інформації, розповсюдженої в інтернеті, муситиме відбуватися на тому ж інформресурсі не пізніш як наступного дня за надходженням вимоги про це, а сама спростовувана інформація має видалятися, повідомила міністр про зміст закону.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖДиктатура в Білорусі є і політичною, і військовою загрозою для України - білоруська опозиціонерка
Також поправки передбачають обмеження частки іноземного капіталу у фондах засобів інформації до 20 відсотків із нинішніх 30 чи запровадження державного реєстру розповсюджувачів ЗМІ.
Як заявила міністр інформації, ці зміни, що стосуються інтернету, стануть «дієвим інструментом реалізації державної інформаційної політики».
Закон іще має, принаймні формально, розглянути верхня палата парламенту, Сенат, і підписати президент, але Лілія Ананич твердо заявила, що він почне діяти вже з 1 січня.
Оглядачі звертають увагу, що всі дані про новий закон відомі тільки зі слів міністра – його повний текст досі не оприлюднений.
Зокрема, достеменно не відомо, чи стосуватимуться зміни тільки сайтів із білоруською реєстрацією, чи й закордонних. Відомо лише, що Міністерство інформації має отримати право після двох попереджень припиняти доступ до тих інтернет-ЗМІ, які воно визнає порушниками.
За оцінками правозахисників, Білорусь належить до репресивних держав із огляду на права і свободи людини, зокрема, через придушення свободи преси і висловлювання.
