REUTERS

Про це повідомляє ТАСС з посиланням на його представника Фархана Хака.

”Під час кількох публічних заходів він вже говорив, що вважає, що настав час жінці зайняти пост генерального секретаря”, - сказав він. Разом з тим Хак підкреслив, що не Пан Гі Муну вирішувати, хто буде наступним адміністративним главою ООН. ”Він не буде висловлювати свою думку щодо того, хто повинен бути обраний. Однак настав час для того, щоб це була жінка”, - додав він.

Хак уникнув відповіді на запитання про те, чи зустрічався генсек ООН з жінками, яких називають найбільш імовірними кандидатами на пост адміністративного глави всесвітньої організації, щоб допомогти їм порадою. На сьогоднішній день список можливих претендентів включає нинішнього адміністратора Програми Розвитку ООН Хелен Кларк, виконавчого директора ЮНЕСКО Ірина Бокової, президентів Чилі та Литви Мішель Бачелет і Далю Грібаускайте, а також прем`єр-міністра Данії Хелле Торнінг-Шмідт. ”Природно, він проводить зустрічі з безліччю жінок, що займають дуже високі посади, у тому числі в ООН. Чи будуть вони брати участь у виборах, належить вирішувати їм самим”, - зауважив Хак.

Відео дня

Читайте такожПеред поїздкою на парад до Путіна генсек ООН відвідає Київ

Повноваження Пан Гі Муна, що займає пост генсека ООН з 1 січня 2007 року, закінчується 31 грудня 2016 року. Згідно зі встановленими правилами, він не має права висуватися на третій п`ятирічний термін. Передвиборна кампанія офіційно стартує тільки через рік. При цьому в інтересах максимальної неупередженості глави всесвітньої організації, цей пост не прийнято віддавати представнику однієї з п`яти країн, що є постійними членами Ради Безпеки - Росії, Китаю, Сполученого Королівства, США та Франції.

Тим часом, жоден з восьми генеральних секретарів ООН не представляв держави Східної Європи. Крім того, всі вони були чоловіками. Багато спостерігачів вважають, що це дозволяє розраховувати на успіх болгарці Ірині Боковій.

Процедура виборів генсека передбачає, що кандидат повинен отримати рекомендацію Ради Безпеки ООН, після чого пройти процедуру затвердження в Генеральній Асамблеї. Під час голосування він повинен заручитися підтримкою не менше двох третин з 193 країн-членів всесвітньої організації.