У Нью-Йорку бізнесмен родом із Петербурга Максим Фрейдзон намагається судитися з компаніями "Газпром" і "Лукойл" і їх керівництвом в рамках закону "Про корумповані організації, які підпали під вплив рекетирів".
В інтерв'ю Радіо Свобода Фрейдзон стверджує, що ці компанії незаконно придбали його частки в нафтовому бізнесі, який існував з 90-х. Крім того, Фрейдзон виявився свідком ранньої кар'єри Володимира Путіна і вирішив розповісти подробиці.
Фрейдзон розповідає про зв'язки з колегами з кримінального світу нинішнього глави "Газпрому" Олексія Міллера, мільярдера Геннадія Тимченко.
Також він ствердно відповідає на запитання про зустрічі Володимира Путіна з ватажком "тамбовського" ОЗУ Кумаріним (Барусковим).
Спеціалізацією бізнесмена було тоді виробництво зброї.
"Була зроблена спеціальна програма створення поліцейської зброї, і за цією програмою ми кілька разів зустрічалися з Володимиром Володимировичем Путіним, який тоді займався зовнішньоекономічною діяльністю. Ну і, само собою, наше СП було зареєстровано відділом зовнішньоекономічної діяльності мерії, яке очолював Путін", - розповідає він.
"Він (Путін - ред.) у той момент, в числі іншого, займався правоохоронними органами, і саме з його відділом у мерії ми разом писали програму впровадження поліцейської зброї в правоохоронні органи. Програма була спочатку регіональна, потім планувалося зробити її федеральною, тому що вона вимагала зміни так званого нуль-першого наказу про те, яка зброя може бути на озброєнні у поліцейських. Це узгоджувалося з Володимиром Володимировичем, з керівництвом ФСБ, з керівництвом МВС і з московським відомством, яке цим займалося. На цьому тлі ми досить продуктивно працювали", - розповів Фрейдзон.
За словами бізнесмена, йому доводилося давати хабарі Путіну, який просто писав суми під час бесіди.
"Гроші зазвичай брав помічник Володимира Володимировича Льоша Міллер. А Володимир Володимирович у властивій співробітнику спецслужб манері просто писав суму під час бесіди. (...) Особисто в руки грошей я йому не давав. Але Олексій Міллер цілком справлявся з цією приємною функцією. Може, звичайно, залишав собі, але чомусь я сумніваюся", - повідомив Фрейдзон.
Також бізнесмен назвав суму хабара - 10 тисяч доларів.
"По тим часам – гроші. Сума залежала, наскільки я знаю, від того, який планується профіт. У нас попереду було ще багато кроків. Ми розраховували на те, що будемо постачати петербурзьку поліцію і це буде довготривале замовлення, робота виробництва в "Воєнмесі". Тобто це був довгобуд", - розповів бізнесмен.
У позовах Фрейдзона до "Газпрому" і "Лукойлу", за його власними словами, президент РФ не згадується, оскільки він "вирішив не нагнітати політики в і без того складний процес".
Громадянин Ізраїлю і Росії Максим Фрейдзон зажадав від структур "Газпрому" і "Лукойлу" в цілому 540,9 мільйона доларів у якості компенсації за частку у підконтрольному їм ЗАТ "Совэкс" – до 2013 року єдиному ТЗК петербурзького аеропорту Пулково. Позов був поданий до суду Південного округу штату Нью-Йорк 18 липня 2014 року, відповідачами були названі "Лукойл", Lukoil North America, "Газпром", "Газпром нафта" і "Газпромнафта-Аеро".
Персонально відповідачами названі голова ради директорів "Газпрому" Олексій Міллер, генеральний директор "Газпром нафта" Олександр Дюков і директор бункеровочної компанії "Лукойл-Бункер" Алі Бєглов. Усім цим людям Фрейдзон приписує зв'язки з кримінальним світом, позов поданий в рамках так званого закону RICO – "Про корумповані організації, які підпали під вплив рекетирів".
