По Володимиру Путіну щев 1990-ті роки було видно, що він нічим не обтяжений абсолютно, було зрозуміло, що звичайні людські мірки у нього відстутні.
Про це в інтерв'ю Радіо Свобода розповів бізнесмен родом із Петербурга Максим Фрейдзон, який у Нью-Йорку намагається судитися з компаніями "Газпром" і "Лукойл" та їх керівництвом в рамках закону "Про тих, хто підпав під вплив рекетирів і корумпованих організацій".
Читайте такожРосійський політолог: Путіну страшно зізнатися, що солдати РФ воюють на Донбасі
"А що стосується самого Володимира Володимировича, то це людина, як би це сказати... Він не людина в нашому розумінні. Це не щось інфернальне або в нього біс вселився, але, мабуть, там всередині щось дуже сильно колись зламалося, людських реакцій там немає. Як це описати, навіть не знаю. У мене були різні знайомі на той період у Петербурзі. Були люди, які любили жінок, гроші, машини. Але вони були при цьому живі, у них були якісь внутрішні грані, собі поставлені: ось це я робити буду, а ось тут я вже не буду, тому що себе не поважатиму. По Володимиру Володимировичу було видно, що він не обтяжений абсолютно. Чи це школа КДБ його так навчила, чи то щось ще, але було зрозуміло, що ніякі звичайні людські мірки – якась подяка, якоїсь межі немає. Я намагаюся знайти метафору.... Ну, який-небудь найстрашніший бандит не став би душити дівчинку її ж бантиком заради цукерки. Все-таки, якось незручно. А ось тут було зрозуміло, що є лише доцільність, і більше нічого", - говорить Фрейдзон.
Бізнесмен підкреслює, що в цьому і проявляється жах радянської людини в цілому, яка втратила поняття про добро і зло в принципі, так ось у цієї людини цих внутрішніх понять немає взагалі.
