Завдання ради полягатиме у пропагуванні історії Польщі серед закордонної аудиторії. Про це повідомляє Польське радіо.
Роботою керуватиме заступник міністра закордонних справ Ян Дзєдзічак, який переконаний, що Польща віддавна повинна чітко реалізувати історичну політику.
«У польському випадку важливо, аби ми просто боролися за правдиву інформацію, про правдиве озвучення різних подій», - сказав Дзєдзічак.
Темою першого засідання Ради історичної дипломатії стали польсько-українські взаємини. Її секретар, професор Кшиштоф Стжалка наголосив, що така тема актуальна, бо цього року відзначається декілька річниць.
«Цього року ми відзначаємо 25-річчя відродження Української держави, 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Польщею і Незалежною Україною. Я хочу наголосити, що саме Польща першою визнала незалежність України. Але ми також маємо складні справи історичного діалогу, які стосуються різних сфер нашої сучасної історії, історії 20-го століття», - наголосив Стжалка.
У першому засіданні Ради історичної дипломатії взяли участь голова Інституту національної пам’яті Ярослав Шарек, директор Музею історії Польщі Роберт Костро, директор Музею Варшавського повстання Ян Олдаковський, голова Історичного товариства Кшишитоф Мікольський, голова Фонду «Редут доброго імені» Мацєй Свірський, голова Фонду Центру Карта Збіґнєв Ґлуза та інші.
Рада історичної дипломатії планує створення нагороди міністра закордонних справ для найкращих робіт як польською, так і іншими мовами, що стосуються польської історії.
Довідка УНІАН. Цього року виповнюються 73-ті роковини Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків та українців під час взаємних конфліктів на території нинішньої Західної України.
Українці та польські історики по-різному оцінюють причини та кількість жертв Волинської трагедії.
Українські історики вважають перебільшеними дані польських колег про загибель 100 тис. поляків, зазначаючи, що насправді цей конфлікт міг забрати життя максимум 30 тис. поляків. Крім того, вони звертають увагу на те, що українці також гинули від рук поляків та доведений історично факт, що жорстокі вбивства польських громадян чинили працівники радянського НКВС під виглядом ОУН-УПА.
22 липня Сейм Польщі ухвалив постанову, якою визнав події, що розгорнулися на Волині у 1943-45 роках, "геноцидом, вчиненим українськими націоналістами проти мешканців ІІ Речі Посполитої". Також Сейм проголосив 11 липня національним днем пам’яті жертв цього «геноциду».
