Директор Human Rights Watch з Росії Тетяна Локшина вважає, що вихід РФ з Римського статуту – це символічний жест / REUTERS

Ще на початку січня цього року Міжнародний кримінальний суд (МКС) заявив про початок розслідування можливих військових злочинів в Грузії в 2008 році, проте РФ вирішила припинити членство в МКС саме після того, як суд в Гаазі прирівняв анексію Криму до міжнародного збройного конфлікту, пише ZN.ua з посиланням на Sueddeutsche Zeitung.

Читайте такожВ ЄС відреагували на вихід Росії з угоди щодо суду в Гаазі

"Цей крок носить багато в чому символічний характер: Росія підписала Римський статут в 2000 році, але не ратифікувала його. США аналогічним чином підписали статут без ратифікації", - нагадує видання The Wall Street Journal.

Відео дня

Однак, на відміну від Sueddeutsche Zeitung WSJ пов'язує вихід Росії з Римського статуту не тільки з рішенням суду по Криму. Так, акцентує видання, нещодавно міністр закордонних справ Великобританії Борис Джонсон висунув ідею додаткових санкцій щодо Росії чи звернення до міжнародного кримінального суду в зв'язку з можливими військовими злочинами РФ в Сирії. Захід також неодноразово критикував Росію за нехтування міжнародного права після анексії Криму та подальшого втручання на сході України, нагадує видання.

Як пише німецьке видання Die Welt, відмова РФ від ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду говорить про те, що часи глобальних криз змусили повернутися таке явище як національний егоїзм.

Читайте такожПутіна не врятує вихід із угоди по суду в Гаазі - експерт

"Колишній президент США Білл Клінтон відкликав свій підпис у 2000-му році. Зниження числа членів кримінального суду вписується в картину тривожної ерозії інститутів і угод, відповідальних за дотримання міжнародних правових норм. Світова політика тріщить по швах, криза відчувається як на глобальному, так і на регіональному рівні", - йдеться в статті "Повернення національного егоїзму". Автор статті налаштований досить песимістично – на його думку, такі організації як ОБСЄ "животіють", а НАТО доводиться мати справу не тільки з президентом Туреччини, що розперезався, але і з майбутнім президентом США, який, схоже, не найкращої думки про трансатлантичні кайдани.

"Організація Об'єднаних Націй "вироджується" і стає м'ячем у грі: Рада Безпеки не піклується про збереження миру в усьому світі за дорученням своїх членів, а використовується як арена для демонстрації національної політики влади", - йдеться в статті.

"Міжнародне право у цілому перебуває в стані кризи. Слабкі боки міжнародних організацій – це хороша новина тільки для диктаторів, військових злочинців і терористів", - підсумовує автор статті. "Дія (вихід РФ з Римського статуту – УНІАН) багато в чому була символічною, тому що Росія, як і Сполучені Штати, не ратифікували договір та не перебуває під юрисдикцією суду. Але це черговий крок назад для відносно молодого суду, який розбирає справи про військові злочини і злочини проти людяності і є символом міжнародного порядку, який стрясають популістські повстання по всьому Заходу", - пишуть автори статті Іван Нечепуренко і Нік Каммінг-Брюс на сторінках видання New York Times.

"По суті, це всього лише безпричинний ляпас, а не важкий удар", - каже Кейт Кронін-Фурман, адвокат у сфері прав людини і політолог (Гарвардська школа Кеннеді), яка передбачила раніше, що обрання президентом США Дональда Трампа ще більше нашкодить суду. У зв'язку з новиною про вихід РФ з Римського статуту автори статті нагадують читачам, що Бурунді, Гамбія і Південна Африка раніше теж зробили такий крок, назвавши суд упередженим.

Так, Південна Африка не згодна з тим, що суд може притягнути до відповідальності будь-яку особу, включаючи главу держави. Зейд Раад аль-Хусейн, Верховний комісар ООН з прав людини, заявив: "Нова тенденція ізоляціонізму і безпринципного керівництва посилюється по всьому світу". Він різко розкритикував розкольницьку і расистську риторику декількох європейських правих політиків. А раніше він заявив, що Трамп, виходячи з його передвиборних заяв, може являти собою загрозу для глобальної стабільності. Автори статті також нагадують, що крім того, що Міжнародний кримінальний суд в Гаазі прирівняв 15 листопада анексію Криму до міжнародного збройного конфлікту, він також обіцяв розслідувати можливі військові злочини в Грузії в 2008 році. "Коли Росія підписала Римський статут в 2000 році, вона хотіла бути частиною сучасного світу, - вважає фахівець з міжнародних відносин Володимир Фролов. - Зараз вона цього вже не хоче". На його думку, багато дій РФ в Сирії можуть потенційно стати предметом розгляду в цьому суді.

Директор Human Rights Watch з Росії Тетяна Локшина, слова якої наводить видання The Guardian вважає, що відмова РФ – це символічний жест. "І він багато говорить про позицію Росії по відношенню до міжнародного правосуддя та інститутів". "На практичному рівні це не буде мати великого значення, але це показує, що Росія більше не має ні найменшого наміру ратифікувати договір в майбутньому або співпрацювати з судом", - заявила правозахисниця. З нею згоден і Марк Елліс - директор Міжнародної асоціації адвокатів. Британське видання також наводить його цитату: "Рішення Росії відкликати свій підпис під Римським статутом не буде мати ніякого впливу на суд". На його думку, РФ і без того ніколи не була його справжнім підписантом, і вона порушила його положення своїм військовими втручаннями в Грузії і в Україні.

Як повідомляв УНІАН, президент РФ Володимир Путін підписав розпорядження про те, що Росія не стане учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС). Міністерство закордонних справ РФ має надіслати відповідне повідомлення генеральному секретареві ООН.

Римський статут був розроблений за участю Росії і прийнятий на дипломатичній конференції повноважних представників під егідою ООН 17 липня 1998 року в Римі. Він набрав чинності 1 липня 2002 року і почав діяти в 2003 році.