Після обрання соціаліста Ігоря Додона президентом Молдови Росія отримає додаткові важелі впливу на політику Молдови, однак повноваження президента дуже обмежені, щоб це могло кардинально змінити зовнішньополітичний вектор країни, передає LB.UA.
Таку думку висловили учасники експертного опитування, проведеного Інститутом Горшеніна.
Віце-президент Інституту Горшеніна Віктор Соколов зазначає, що під час аналізу результатів виборів у Молдові та Болгарії необхідно відокремлювати PR-складову від реальної зовнішньої політики, яку будуть проводити країни.
«У Молдові та Болгарії парламентська форма правління, тому повноваження президентів сильно обмежені. Президенти можуть робити гучні заяви та реверанси в бік Москви, але не зможуть кардинально впливати на зовнішню політику своїх держав. Але водночас посада президента - це хороша трибуна. І нові президенти можуть скористатися цією трибуною для просування нових ідей і підтримки своїх політичних сил на парламентських виборах, які, своєю чергою, вже зможуть змінити розстановку сил і, як наслідок, зовнішню політику країн», - зазначає експерт.
Голосування за Ігоря Додона в Молдові та Румена Радєва в Болгарії - це не голосування за проросійський курс, а голосування проти діючої влади і її економічної політики, упевнений експерт. «Тому добре працювала проста конструкція - проблеми в економіці країни з'явилися багато в чому через санкції проти Росії, тому треба їх скасувати і налагодити відносини з РФ. Ця формула набагато простіше сприймається, ніж, наприклад, заяви про необхідність проведення реформ. Ба більше, слово «реформи» вже для багатьох виборців стало лайливим», - зазначив він.
На думку експерта, сформований на сьогодні стереотип, що в Молдові та Болгарії перемогли повністю проросійські сили, є хибним. «Ситуація складніша. Політики цих країн можуть вести довгу гру, граючи на суперечностях Росії та Заходу. Схоже вчинили, наприклад, Греція і Угорщина. Для Молдови важливо не втратити фінансову допомогу з боку Євросоюзу. Водночас зрозуміло, що Росія може надавати таку допомогу в дуже обмеженому обсязі і найчастіше тільки непрямо, наприклад, цінами на енергоносії або відкриттям ринків», - вважає Віктор Соколов.
Ще один важливий фактор, який, за словами експерта, буде впливати на ситуацію в Молдові - це позиція великих бізнесменів, які не хочуть серйозного втручання у внутрішні справи ззовні, і з боку ЄС, і Росії.
«Боятися варто не проросійських заяв новообраних президентів, а того, як ця риторика може бути використана проросійською пропагандою. Наприклад, для дезорієнтації в країнах Європейського Союзу і посилення євроскептицизму. У тому числі і для того, щоб посилити розчарування в програмі Східного партнерства», - підкреслює віце-президент Інституту Горшеніна.
«Для Росії важливо підтримувати ситуацію, в якій Молдова і Україна будуть розглядатися як ненадійні партнери Європейського Союзу. Показувати, що це не пояс безпеки ЄС, а навпаки - пояс нестабільності. Росії вигідні заморожені конфлікти на Донбасі і в Придністров'ї. Ці заморожені конфлікти завжди можна перетворити, висловлюючись термінологією деяких російських ідеологів, у конфлікти малої інтенсивності. А для Росії це гарантія того, що країни Східного партнерства не зможуть інтегруватися в ЄС», - резюмує експерт.
Голова ресурсного Центру з прав людини (CREDO, Молдова) Сергій Остаф також говорить про те, що, згідно з молдовською конституцією, президент має дуже усічені права й обов'язки. «У частині зовнішньої політики він, спільно з міністерством закордонних справ, бере участь у призначенні послів, але не може робити це одноосібно. Крім того, він представляє країну за кордоном, проте всі основні документи технічного характеру проходять через парламент. Виходить, компетенції президента в галузі зовнішньої політики відносні і вирішальне слово завжди має міністр закордонних справ чи парламент», - зазначив експерт.
Однак, підкреслив Сергій Остаф, президент Молдови має право ініціювати референдум із загальнонаціональних питань.
Загалом Сергій Остаф виділив два можливі сценарії взаємин парламенту і президента Молдови: позитивний і негативний. У першому випадку «Додон діє конструктивно, але критично, тобто він не згоден з якимись діями уряду або парламенту і намагається поліпшити. У цьому разі є можливість діалогу. Президент може прийти на засідання уряду і взяти слово, подорікати міністру МЗС, може внести свої пропозиції, може призупинити тимчасово рішення уряд у зовнішній політиці, поки конституційний суд не висловить свою думку».
У негативному сценарії Додон має достатньо повноважень, щоб «ставити палиці в колеса» євроінтеграції Молдови. Так, він може через кожне рішення уряду звертатися до конституційного суду. І хоча молдовський КС уже виніс рішення про конституційність Угоди про асоціацію з ЄС, такі зволікання можуть загальмувати реалізацію євроінтеграційних заходів. Крім того, президент Молдови має право ініціювати референдум з важливих загальнонаціональних питань. «А це для нинішньої влади відчутно, тому що влада має низький показник позитивного сприйняття населенням, близько 15-20%», - наголошує експерт.
«Думаю, що в частині питань ми будемо перебувати в першому сценарії - в позитивному, конструктивному складному діалозі. Таким чином, президент може зменшити швидкість руху Молдови в питанні інтеграції з ЄС. А з деяких питань, на жаль, йому вдасться взагалі призупинити певні рішення. Тому що він буде апелювати до мас, погрожувати провести референдум», - резюмує Сергій Остаф.
Крім того, експерт прогнозує зростання впливу Кремля на політику Додона до кінця 2018 року - часу проведення парламентських виборів.
Молдовський політичний аналітик, колишній радник прем'єра Молдови з політичних питань Влад Кульмінський також підкреслює недостатність повноважень у президента для вичерпної і швидкої зміни зовнішньополітичного курсу країни. Ба більше, згідно з його прогнозом, «з плином часу на нас чекає певна трансформація Додона з проросійського в проєвропейського політика».
«Усередині Молдови склалася дуже складна ситуація, суспільство дуже розколоте на проєвропейський і проросійський табір, ці вибори розкололи його ще більше, тому якийсь різкий рух зовнішньополітичного курсу Молдови призведе до внутрішніх потрясінь», - підкреслює експерт. Проте Влад Кульмінський упевнений, що Додон спробує отримати максимальні преференції з боку Кремля, зокрема щоб розблокувати експорт молдовських товарів у Росію, і це буде впливати на його риторику.
