В Україні влаштовують істерики з приводу того, що Байден дзвонить Путіну, домовляється з ним про зустріч, а не називає знову "вбивцею", "земляним черв'яком", кричать, що все, що відбувається – "зрада". Однак насправді це зовсім не так.

США не можуть ігнорувати Росію, зокрема, тому що зацікавлені в потенційному союзництві з Москвою в протистоянні Китаю. Інтереси Вашингтона і Москви перетинаються також в Ірані, Лівії, Сирії – багато де. І Україна – це лише одне з численних питань, які американська і російська сторона мають намір вирішити.

Але – Вашингтон все-таки санкції проти Росії ввів. Причому американці почали підбиратися до дуже серйозних речей.

Набагато важливіше проаналізувати дії Штатів. Після дзвінка Байдена Путіну російські ЗМІ охопила істерика радості: мовляв, ми – молодці, американці здригнулися, і ми всім зараз вломимо. При цьому в Росії активно висували одну умову, за якої зустріч президентів може відбутися – відмова США від запровадження санкцій.

Але – Вашингтон все-таки санкції проти Росії ввів. Причому американці почали підбиратися до дуже серйозних речей. Видворення дипломатів – це лірика. Головне те, що США підібралися впритул до накладення санкцій на суверенний борг РФ. Тобто Байден в цьому питанні відмовився від тієї політики, яку проводив Обама, і взявся за цю тему всерйоз. Для Росії це буде вкрай болючий крок.

Адже є всього чотири інструменти в руках США, здатні зупинити Росію:

  • санкції на суверенний борг РФ;
  • ембарго на постачання Росією нафти та нафтопродуктів на зовнішні ринки;
  • відключення від системи SWIFT;
  • санкції за Північний потік-2.

Байден веде політику в національних інтересах США. Він також оголосив надзвичайну ситуацію у зв'язку з втручанням Росії в американські вибори. І тепер, на відміну від 2014 року, РФ однозначно постає агресором і ворогом.

Природно викликає занепокоєння те, як далі діятиме Росія щодо України. Штати продемонстрували: у разі чого санкції будуть запроваджені серйозні. Тим більше, що працюють і раніше введені санкції, і, як результат, по-перше, РФ втратила вже третину ринку озброєнь, по-друге, у 2014 році російська економіка була 9-ою економікою у світі, а тепер стала 14-ою. Росія трохи стримає свій запал, адже тепер вона розуміє ризики в разі відкритої війни та ціну, яку доведеться заплатити. Крім того, вона усвідомлює, що Україну їй не віддадуть в тому форматі, в якому вона хоче, а широкомасштабний наступ завдасть величезних втрат для російської армії – легкої прогулянки в Україні не вийде.

Про що можуть домовитися Путін і Байден в ході зустрічі? Однозначно зараз можна сказати тільки одне: сценарій, який передбачає, що Україну віддадуть Росії, і Москва буде нами правити, неможливий.

Тому ситуацію, що склалася, можна оцінити з обережним оптимізмом, тому що Байден проводить жорсткішу політику, ніж Обама, що вигідно Україні.

Однак американці могли б зробити більше. Головний ризик сьогодні полягає в тому, що ця війна буде несхожою на ту, що велася у 2014 році: можуть бути завдані ракетні удари по українських аеродромах з метою придушення ППО. Тому досить було б, щоб американці розмістили по одному своєму військово-транспортному літаку на наших аеродромах. Це б було реальною допомогою Україні й демонстрацією того, що вона є їхнім союзником у питанні протистояння агресії РФ.

У будь-якому випадку, поки що ніякої "зради" з боку Штатів не було. Так, неприємно те, що Штати розгорнули свої есмінці, які йшли в Чорне море, але не виключено, що вони просто зрозуміли, що Росія нападати не збирається – з її боку є тільки крики, блеф і спроба залякати інших.

Про що можуть домовитися Путін і Байден в ході зустрічі? Однозначно зараз можна сказати тільки одне: сценарій, який передбачає, що Україну віддадуть Росії, і Москва буде нами правити, неможливий. Правда, для того, щоб Росія могла вийти з цієї ескалації зі збереженням репутації, можливі якісь варіанти активізації військових дій на Донбасі, приєднання в якомусь вигляді "ЛДНР", а також введення російських військ – цих речей виключати не можна. У Росії немає козирів, які допомогли б їй досягти своїх цілей щодо України.

Тарас Загородній, політичний та економічний експерт