В політиці, як і в спорті, деякі помилки можна виправити або залагодити. Але не всі. І це стосується навіть найбільш жорстких правителів. З'являючись через зарозумілість або неправильну оцінку ситуації, промахів зазвичай стає більше зі старінням режиму. А наслідки можуть бути непередбачувані.
Чи настав для Володимира Путіна момент, коли він відкривається для невимушених помилок, загрозливих для його влади? Про це пише Bloomberg.
Після більш ніж двох десятиліть його правління Росія вступила у темнішу, більш репресивну фазу. Стрибок популярності Путіна після анексії Криму у 2014 році вже випарувався. А заходи для посилення його легітимності тепер включають дедалі більшу нетерпимість до будь-якого прояву незгоди. Останні рішення викривають його параною. А сам Путін стає дедалі більш ізольованим, відгородженим від невдоволених голосів.
Читайте такожSüddeutsche: Кремль шукає спосіб змусити росіян полюбити війну з УкраїноюЯк свідчить історія, в такі моменти автократичні режими йдуть на великий ризик або встряють у надто багато битв одночасно. У дослідженні переходу на демократію з 1800 року політолог Деніел Трейсмен з Каліфорнійського університету виявив, що у двох третинах випадків чинні правителі не обирають зміни. Вони роблять помилки, які до них призводять.
"Для Кремля масивне стягування військ до кордонів України, яке натякає на початок війни, або ув'язнення найпомітнішого критика путінської системи і доведення його до голодування можуть стати якраз такими прорахунками", - йдеться в статті.
Довготривалий конфлікт і мученик будуть мати серйозний ефект. Це вже занадто навіть для президента, який тримається за владу довше за Йосипа Сталіна. Звісно, контекст має значення. Арешт опозиціонера Олексія Навального у січні спровокував найбільші вуличні протести в Росії за багато років. І не тому, що він популярна особистість, а через те, як з ним вчинили. А фільм Навального про розкішний маєток Путіна на морському узбережжі, попри всі заперечення Кремля гальванізував накопичене невдоволення падінням стандартів життя й корупцією. Прості росіяни сильно постраждали від обвалу рубля й зростання цін. А реальні доходи населення сильно скоротилися. Допомога у зв'язку з пандемією COVID-19 була мізерною.
Жодні помилки не обов'язково ведуть до кінця. Російські політичні й економічні еліти добре закріпилися. А масова непокора росіян малоймовірна. Розумне макроекономічне управління дало стабільність, хоч і без інновацій чи значного зростання. Росія пережила потрясіння 2020 року краще, ніж деякі інші країни. Можливо, Путіну зійде з рук те, що зовні здається ризикованою провокацією. Хоча так буде лише до пори до часу.
Читайте такожThe Economist: Навального, схоже, намагаються вбити у в'язниціДля прикладу можна розглянути ситуацію з Навальним. Кремль заперечує будь-яку причетність до його отруєння, через яке він лікувався в Берліні. Але його ув'язнення одразу після повернення може бути грубою помилкою в довгостроковій перспективі. Росіяни справді неоднозначно ставляться до антикорупційного активіста. Опитування "Левада Центру" показало, що приблизно половина опитаних вважає, що його ув'язнення виправдане. Але більше 80% знають про справу Навального. Він зміг організувати масові протести по всій країні не "за" себе самого, а проти уряду.
Тепер у соратників Навального більше можливостей. І вони планують нові загальнонаціональні протести, щойно 500 тисяч людей підтвердять свою готовність взяти участь. Станом на середу у них було більше 430 тисяч підписів. Голодування Навального, яке стало відчайдушним проявом непокори, може спровокувати щось глибше. Не дивно, що держава хоче почати годувати його примусово. Москва постійно намагалася виставити Навального злочинцем. Але тепер він буде здаватися росіянам більш симпатичною, людяною особою, як це сталося після голодування в'язнів-республіканців у Північній Ірландії у 1981 році.
Попередніх дисидентів безкарно змушували замовчати. Але зробити це стало важче в еру соціальних мереж, в яких щоденно з'являються оновлені дані про погіршення здоров'я Навального. Побувавши в колонії цього тижня, його дружина розповіла, що опозиціонер, ріст якого більше 180 сантиметрів, важить лише 76 кілограмів. Інколи йому важко говорити.
Читайте такожDie Welt: Заходу пора відродити правила Холодної війни для РосіїЗа посилення напруги на сході України Кремль може зіштовхнутися з ще більшими міжнародними покараннями. І при цьому такої підтримки вдома, як в 2014 році, не буде. Сутички на передовій почастішали. А минулого місяця Москва влаштувала військові навчання в окупованому Криму. Москва і Київ звинувачують один одного в посиленні напруги. Але російська риторика кишить погрозами. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу сказав, що Росія відправила до українського кордону дві армії й три повітрянодесантні формування у відповідь нібито на "загрози" з боку НАТО.
Наразі не відомо, який мотив Кремля. Він хоче випробувати рішучість президента Джо Байдена чи роздробленої Європи? А може відправити попередження уряду України чи просто відволікти від проблем вдома? Але це доводить, що Москва з підтримкою добре профінансованої армії готова діяти в односторонньому порядку, навіть якщо це ще більше відштовхне Київ в бік Заходу.
Але на відміну від напруги навколо Тайваню, Україна відділяє тих, хто вважає, що Москва грає м'язами й вимагає поваги, від тих, хто бачить реальну підготовку до війни. Найджел Голд-Девіс з Міжнародного інституту стратегічних досліджень вважає, що насправді Росія може робити і одне, і друге.
"Ніхто ж не брякає зброєю, тому що йому подобається звук. Це роблять тоді, коли існує латентна можливість реального застосування зброї", - сказав експерт.
Читайте такожSüddeutsche: Поява "миротворців" Росії в Україні буде лише перехідним етапомВисновки Трейсмана передбачають, що помилки автократів провокують фактори, які були "сплячими" до того. Так було у випадку Фолклендської війни, яка потопила режим Леопольдо Галтьєрі в Аргентині, і плебісциту, який покінчив з режимом Августо Піночета в Чилі. Проблема в тому, що катастрофічні промахи важко відрізнити від всіх інших на ходу. За словами Трейсмана, найважливіші помилки автократів найкраще визначаються "заднім числом".
Швидше за все, так буде і з Путіним. Поки що навіть закостеніла система може працювати далі завдяки різним репресіям. Але йому краще бути уважним, щоб не вступити в пастку.
Стягування Росією військ до кордону з Україною
- 30 березня Головнокомандувач Збройних сил України генерал-полковник Руслан Хомчак заявив, що РФ зосередила вздовж кордону України та на тимчасово окупованих територіях 28 батальйонних тактичних груп, і під виглядом підготовки до навчань планує ще стягнути до 25 батальйонних тактичних груп, що створює загрози військовій безпеці нашої держави.
- За даними ЗСУ, окупанти підсилюють передові підрозділи розвідувальними групами та снайперськими парами, проводять тренування особового складу із залученням інструкторів Збройних сил РФ. Також російсько-окупаційні війська тримають у готовності до застосування чергові підрозділи артилерії на певних напрямках, зокрема, у населених пунктах на окупованій території України.
- 31 Березня The New York Times повідомила, що Росія стягує чотири тисячі військових до кордону з Україною.
- Також з'явилося відео з ешелоном військової техніки, яку російські війська перекидають в окупований Крим по Кримському мосту.
- Командування збройних сил США в Європі підвищило свою бойову готовність до найвищого рівня після відновлення бойових дій між російськими бойовиками та українськими військовими в Донецькій області на сході України.
- У Пентагоні відреагували на стягування військ РФ до кордону з Україною. Там заявили, що стурбовані ескалацією російської агресії на сході України.
- Також США зажадали від Росії пояснень через стягування своїх військ до кордону з Україною.
