Алкоголь як лакмусовий папірець культури споживання

“Надмірне споживання алкоголю шкодить здоров’ю” – ця фраза заслужила собі настільки інертне сприйняття, що навіть якщо кожен стовп буде обклеєний цими словами, їх ніхто не помітить...

Помірне споживання – правило № 1,2,3,4...

В усьому треба знати міру, а особливо в тому, що за умови невнормованого споживання приносить шкоду. Але, як то кажуть: за раз не пошкодить, за два не пошкодить, за три також, за чотири і так далі, а там... хто ж знав. “Якби я знав” – перефразовуючи зі шкільного “Якби ви вчились так як треба...” Якби – умовний сполучник, який зв’язує ідеальний, скажімо, правильний світ, з реальним. Це дуже важливий сполучник, який дає надію, що ми можемо досягнути кращого. Залишається тільки знайти шляхи. Так і зі споживанням алкоголю. Щоб цей процес набув культурної та цивілізованої форми, зацікавлені як державні мужі (щоб їх менше критикували за бездіяльність), так і громадські організації (щоб було видно їхню роботу). Не проти і виробники алкогольної продукції (бо бачать свого споживача успішною людиною, а не алкозалежною подобою людини. Наприклад, українська пивоварна компанія “Оболонь” у рамках програми «Споживай відповідально!» почала розміщувати на етикетках своєї продукції та у рекламних роликах повідомлення про необхідність відповідального ставлення до пива, а також інформацію про безпечні норми споживання. Етикетки пива компанії містять застереження щодо вживання напою: «Не рекомендується вживати особам до 18-ти років, вагітним жінкам, водіям. Добова норма споживання: чоловіки – 0,5-0,7 л, жінки - 0,3-0,5 л». Правда, цей жест не знайшов активної підтримки у борців за здорову націю. Чому? Легко пояснити. Існує стереотип, за яким пивоварні чи алкогольні компанії – це і є зло, з яким треба боротися. Без них не було б алкоголізму. Якщо на то пішло – то без людини не було б алкоголізму. Алкоголь є, був і буде... Якщо не на промисловому рівні, то на своєму домашньому – з самогоном, бражкою, медовухою... То ж боротися потрібно не з алкогольними компаніями, а з самим явищем, яке в Україні глибоко вкоренилося.

Що люблять пити українці?

Українці люблять випити. Це формулювання не потребує доведення, як, на жаль, і те, що п’ють вони забагато. Про кількість спожитого поговоримо пізніше, а зараз визначимо, яким видам алкогольної продукції віддають перевагу в Україні. Компанія «Славутич», Carlsberg Group , посилаючись на міжнародні дані, оприлюднила структуру споживання різних видів алкоголю у країнах Європи. Згідно з цими даними, європейці схильні споживати слабоалкогольні напої, тоді як в Україні та Росії переважає споживання міцних алкогольних напоїв. Якщо в Чехії, наприклад, 66% спожитого алкоголю на одну людину – це пиво, то в Україні першість належить горілці (60%). Структура вживання алкоголю на одну людину виглядає так: Австрія (пиво – 53%, вино – 34%, горілка – 14%), Чехія (пиво – 66%, вино – 10%, горілка – 24%), Фінляндія (пиво – 59%, вино – 9%, горілка – 33%), Німеччина (пиво – 56%, вино – 26%, горілка – 18%), Ірландія (пиво – 58%, вино – 13%, горілка – 29%), Польща (пиво – 53%, вино – 14%, горілка – 33%), Великобританія (пиво – 56% , вино – 21%, горілка – 22%), Росія (пиво – 25%, вино – 8%, горілка – 67%), Україна (пиво – 28% , вино – 12%, горілка – 60%).

Генеральний директор «Славутич», Carlsberg Group Петро Чернишов пояснює домінування того чи іншого напою передусім історичними факторами та традиціями. Водночас, говорить про вплив економіки на споживчі уподобання. За його словами, коли в людей погане самопочуття, то вони п’ють міцні напої. Якщо ж їм хочеться просто посидіти з друзями, то віддають перевагу слабоалкогольним напоям.

Начальник відділу зв’язків з громадськістю ЗАТ «Оболонь» Максим Кушнір розповідає, що в Україні у докризові роки спостерігалася тенденція до збільшення споживання пива та слабоалкогольних напоїв на противагу міцному алкоголю. За його словами, це відповідало європейській моделі розвитку суспільства, де люди віддають перевагу менш міцним напоям. “В Україні пиво стало конкурентом горілчаних напоїв, і через значне зростання споживання пива протягом останніх років (не враховуючи 2008-2009 рр., коли відбувається зниження попиту та виробництва), а також підвищення акцизних ставок на алкоголь виробники міцних напоїв будь-якими методами прагнуть обмежити пивний ринок”, - говорить М.Кушнір. Він додає, що в Європі, наприклад, ціни на міцний алкоголь у 4-5 разів вищі, ніж на пиво чи слабоалкогольні напої. В Україні ж міцний алкоголь є набагато доступнішим для населення, тоді як пиво із підвищенням акцизів і, відповідно, ціни стало менш привабливим для споживачів в умовах падіння купівельної спроможності.

Вік українського “поціновувача” алкоголю

Алкоголь і діти – це словосполучення набуло дуже небезпечних масштабів в Україні. За даними європейського опитування учнівської молоді «ESPAD», проведеного Українським інститутом соціальних досліджень ім. О. Яременка , 91% українських дітей вже у 15 років мають досвід вживання алкоголю. Також результати опитування показали, що в Україні збільшується кількість дітей, які щотижня вживають алкоголь. П’ята частина підлітків сказала, що їхні друзі щонайменше раз на тиждень напиваються. 22% призналися, що самі зловживають. З цього виходить, що майже половина підлітків у вихідні пиячить. Соціологи стверджують, що вживання дітьми алкоголю може незабаром позначитися на демографічній ситуації в Україні. А найбільша проблема в тому, що це явище набуло масового характеру і перетворилося на стиль життя.

За словами начальника відділу зв’язків з громадськістю ЗАТ «Оболонь» Максима Кушніра, основна причина споживання дітьми алкоголю – у його доступності. В Україні навіть зараз, після прийняття закону, що забороняє продаж алкогольних напоїв неповнолітнім, торгові точки продовжують відпускати таку продукцію дітям. Основну функцію щодо недопущення споживання алкоголю неповнолітніми має виконувати саме торгівля, адже у законах чітко написано, що продавати алкогольні напої неповнолітнім заборонено. Крім цього, працівники торгових точок повинні усвідомлювати свій громадянський обов’язок і розуміти, що їхні власні діти можуть так само безперешкодно купувати алкоголь. Якщо ж торгівлі невигідно дотримуватися законів, на це є правоохоронні органи, які мають здійснювати більш жорсткий контроль і вживати належних заходів. 

М.Кушнір називає також іншу причину цієї проблеми – недостатня культура споживання алкогольних напоїв серед дорослих українців. Багато хто забуває, що на вулиці поруч із ними постійно знаходяться діти, для яких поводження дорослих з алкоголем є прикладом для наслідування і суттєвим фактором формування їхньої поведінки у майбутньому.

Здається, що все розставлено по місцях, але крім констатації факту і його пояснення, потрібен ще й вплив на нього. У нашому випадку його зміна. Якщо ми справді хочемо, щоб наші діти росли здоровими та успішними, то окрім вічного: “та то все держава винна”, скажімо собі, що кожен з нас може долучитися до боротьби з алкоголізмом серед дітей. Чи, може, інопланетяни продають у магазинах, або працюють міліціонерами. Також ніколи не буде зайвим зауваження неповнолітнім, хоча воно вам і обернеться поганим словом у відповідь. Якщо суспільство жорсткіше ставитиметься до цього явища, то воно не буде настільки безперешкодно розповсюджуватися.

“Надмірне споживання алкоголю шкодить здоров’ю”

Культура споживання алкоголю, в принципі, як і “культура” зловживання цим напоєм у кожного народу своя. Багато дослідників зараховують Росію, як і Україну, до держав, де переважає так звана горілчана культура північного типу. Головна її особливість – люди п’ють до сильного сп’яніння Південноєвропейська культура, навпаки, характеризується хоч і частим споживанням алкоголю, але в невеликих кількостях.

Відомо, що ступінь дії алкоголю на людину залежить від того, яка саме кількість вживається за один раз або за певний період часу. Міжнародна організація праці (ILO) оперує поняттям «стандартна доза алкоголю», яка вимірюється в юнітах. 1 U (юніт) = 12,8г чистого алкоголю. Одночасно визначено межі поміркованого вживання алкоголю: для чоловіків: менше, ніж 14U щотижня, для жінок: менше, ніж 9U щотижня, не більше 5 U алкоголю за один день як для чоловіків, так і для жінок. Також важливо, щоб принаймні 3 дні на тиждень були вільними від вживання алкоголю. На жаль, багато любителів випити, напевне, вперше почули слово “юніт”.

“Надмірне споживання алкоголю шкодить здоров’ю” – ця фраза заслужила собі настільки інертне сприйняття, що навіть якщо кожен стовп буде обклеєний цими словами, ніхто їх навіть не помітить і нічого не зміниться. А від чого ситуація зміниться? Вже точно не від банального формулювання: “Пити шкідливо”.

Зміна культури споживання важка справа, але реальна. Просто, крім констатації чогось, потрібна ще й реалізація. Українські закони щодо регулювання споживання алкоголю хороші, але шкутильгає, і то дуже, їх реалізація. Зазвичай, закон лише на папері, а нема механізму реалізації його норм. Крім того, враховуючи масштаби розповсюдження проблеми, адекватна відповідь полягає не лише в забороні. Без серйозної просвітницької роботи тут не обійтися. Якщо зловживання вважається чимось нормальним, а алкоголь серед дітей – це стиль життя, то потрібно, по-перше, жорстко засуджувати подібну позицію, по-друге, запропонувати суспільству інші стилі поведінки. Ну і звісно, соціальна реклама, яка би пропагувала культуру споживання алкоголю, а також здоровий спосіб життя.

Також культура споживання, крім “скільки” і “що”, враховує ще й такий показник, як “де”. У лютому цього року набув чинності закон про обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв, який забороняє вживання пива, алкогольних та інших слабоалкогольних напоїв у громадських місцях. Але чи бачимо ми зміну ситуації?.. Крім того, що закони не виконуються, є ще й інша проблема. Заборонити – заборонили, але місць, де можна споживати алкоголь не створили. За словами М.Кушніра в Україні недостатньо місць для культурного споживання пива: пабів, пивних барів. “Немає достатньої кількості обладнаних приміщень, де можна було б спокійно і культурно споживати цей напій. А ті місця, які є, мають бути доступнішими, елегантнішими та приємнішими”, - говорить він. Обмежуючи місця споживання алкогольних напоїв, необхідно створювати доступні зони відпочинку, де можна пити і не заважати оточуючим.

Якщо підсумувати, то проблем в Україні зі споживанням алкоголю багато. Просто і швидко вони не вирішуються. Щоб щось змінилося, потрібно добре попрацювати і владі, і виробникам, і самим споживачам. Найкраще – спільно.

Іван Шумило (УНІАН)

УНІАН в Google News