Попри різні виклики польові роботи в українських аграріїв у розпалі / фото УНІАН

Чи зросте ціна української паляниці до вартості "золотого батона"

15:59, 16.09.2022
8 хв. 2344

Зростаюча інфляція та скорочення посівів через війну поставили під загрозу забезпеченість українців хлібом за доступною ціною. УНІАН з’ясовував, чи вистачить запасів зерна для задоволення потреб нашого населення в хлібі та якою буде його вартість.

Польові роботи в розпалі. Українські аграрії вправно проводять їх попри різні виклики, які спричинені нещадною війною російської дикої орди та іншими факторами. Незважаючи на важкий воєнний період, за прогнозами, цьогорічного врожаю повинно вистачити як для власних потреб українців, так і для того, аби ним поділитись зі світом. Звичайно, через окупацію частини територій та зменшення врожайності, обсяги зібраного врожаю будуть менші за минулорічні показники, але 2021 рік був рекордним, тому це не критично.

Зараз слідом за збором ярих культур фермери майже всіх областей країни вже підготовлюють та засівають свої поля озиминою: цей врожай збиратимуть вже в наступному сезоні. Проте цьогоріч посівні площі можуть значно скоротитись.

"У випадку з житом скорочення площ очікувати не варто, тому що вирощування орієнтоване на внутрішній український ринок. Однак інша ситуація з озимою пшеницею та ячменем. Через блокаду портів ще залишилися запаси минулорічного врожаю", – сказав перший заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький.

З початку серпня частину українських портів вдалось деблокувати і країна активно розпочала зерновий експорт. Це є дуже добре як в цілому для збільшення валютної виручки України, так і для аграріїв, які після продажу своєї продукції матимуть кошти для подальших робіт.

Цьогорічного врожаю повинно вистачити і на власні потреби, і для експорту / фото УНІАН

Який маємо врожай

Щодо озимих зернових та бобових культур, врожай яких зібрали в цьому сезоні, то за оцінками Українського клубу аграрного бізнесу, Україні вдалося зібрати пшениці – 19,2 млн тонн, ячменю – 5,5 млн тонн, ріпаку – 3,2 млн тонн, гороху – 250 тисяч тонн.

"В цілому цього року очікуємо отримати 52 млн тонн зернових культур та 17 млн тонн олійних культур. На жаль, цього року врожай зернових менший на 31 відсоток в порівнянні з середнім показником за останні три роки, а олійних – на 21 відсоток. В першу чергу, таке скорочення трапилося через тимчасову окупацію частини територій російськими військами", - розповіла аналітик УКАБ Світлана Литвин.

Наразі паралельно зі збиранням ярих культур почався висів озимих для врожаю наступного року. І сприятлива дощова погода дає надії для отримання гарного результату.

Згідно з даними Мінагрополітики, аграрії практично всіх областей розпочали сівбу озимих зернових культур, яких посіяно 157 тисяч га, або 3,3 відсотка до прогнозу.

За підрахунками "Інституту аграрної економіки", очікується, що загалом усіх озимих культур посіють на третину менше, ніж в попередньому сезоні.

"Очікується, що озимих зернових посіють на 39 відсотків менше минулого року. Це відбудеться за рахунок скорочення площ – близько 59 відсотків – під озиму пшеницю за рахунок тимчасово окупованих територій Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей", - зазначив в коментарі УНІАН заступник директора "Інституту аграрної економіки" з наукової роботи Олександр Нечипоренко.

Українські фермери в більшості регіонів готові до роботи в полях, затримує лише негода.

"Осінні польові роботи встигли розпочати в основному південні регіони. Проте зараз більше тижня йдуть дощі, що не дає війти в поля. Сподіваємось, що з наступного тижня нам вдасться повернутись до роботи", - зазначив голова сільського фермерського господарства "Зоряне" Олександр Кириченко.

Попри відкриття для країни морського зернового коридору та збільшення обсягів експорту аграрної продукції, селяни все рівно стикаються з низькими цінами на свою продукцію.

"Ціни на зернові та круп’яні наразі не перекривають навіть затрати на їхнє вирощування. В той час як олійні культури дають невеликий прибуток за рахунок доброго врожаю, де були гарні погодні умови", - сказав агенції УНІАН фермер з Дніпропетровщини Микола Вітренюк.

Селяни стикаються з низькими цінами на свою продукцію / фото УНІАН

Хлібу бути

Аграрії та експерти запевняють, що запасів зернових та олійних культур вистачить аби повністю покрити споживчий попит населення нашої країни, та ще залишиться на експорт.

"Отриманого врожаю вистачить повністю для задоволення внутрішніх потреб українців. Річний фонд споживання зернових культур в Україні становить 18 млн тонн, олійних – 2 млн тонн, а врожай України значно перевищує ці показники", - зазначила аналітик УКАБ Світлана Литвин.

"Хоча врожай пшениці цього року становить лише 58 відсотків від минулорічного, проте він майже втричі перевищує внутрішнє споживання. Крім того перехідні запаси пшениці минулого врожаю становлять близько 10 млн тонн. Прогнозується, що в 2022-2023 маркетинговому році буде експортовано приблизно 10 млн тонн пшениці. Таким чином, в Україні більш ніж достатньо пшениці для внутрішнього споживання. Дефіциту ні хліба, ні макаронних виробів не буде", - підкреслив кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.

Він зазначив, що зростання цін на хліб та макаронні вироби завдяки державному регулюванню цін та низьким цінам на пшеницю відбувається значно нижчими темпами ніж на інші продукти харчування. Зокрема, з початку року ціни на хліб зросли на 8,5 відсотків, а на макаронні вироби на 22,8 відсотків при загальній споживчій інфляції за підсумками серпня на рівні 24 відсотки..

"Темпи інфляції в Україні залишаються високими і наприкінці року вони можуть прискоритись. Це пояснюється зростанням цін на паливо, на електроенергію, дріжджі, цукор, тощо. Тому не виключено, що до кінця року ціни на хліб та макаронні вироби зростуть ще на 10-15 відсотків", - наголосив експерт.

Тенденція до зростання цін на продовольство останнім часом прослідковується в більшості країн світу, і Україна відповідає цим тенденціям. Проте наша ситуація ускладнюється ще й розв’язаною Росією війною на наших теренах.

Хлібопекарі роблять все можливе, аби українці були забезпечені хлібом / фото ua.depositphotos.com

Виробництво хліба і війна

Хлібопекарській галузі, як і іншим вітчизняним бізнесам, дається взнаки ця кровопролитна війна російських загарбників. Але українські хлібопекарі роблять все можливе, аби українці були забезпечені найважливішим для нас продуктом - хлібом.

"Галузь забезпечує повністю продовольчу безпеку населення. Згідно з відповідною постановою, ми маємо змогу отримувати газ до 30 квітня 2023 року за пільговою ціною. Це дозволить нам суттєво економити і не підіймати різко ціни на продукцію", - розповів УНІАН перший віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко.

Він зазначив, що виробникам вже вдалось розширити асортимент продукції, коли на початку війни його довелось суттєво скоротити і виготовляти в основному сорти хліба масового вжитку.

"Однак по галузі в цілому просліджується спад обсягів продажів. Що пов’язано з міграцією населення та зниженням його купівельної спроможності, а також окупацією та руйнуванням частини заводів", - підкреслив Дученко.

За його словами, за період війни вартість хлібної продукції збільшилась на 15-20 відсотків, а подальше формування цін буде залежати від вартості сировини, оскільки з відкриттям експорту пшениця зараз почала дорожчати. Проте, як прогнозує Дученко, в подальшому зростання вартості хліба якщо і буде, то не більше, ніж на 5-10 відсотків.

Вітчизняні фермери призвичаїлись до викликів повномасштабної війни і виконують успішно свою роботу, аби українці були ситі. Проте сільгоспвиробники стикаються з значними затратами і відносно низькими цінами на свою продукцію, що стримує розвиток та подекуди ставить під загрозу подальшу діяльність.

Українські аграрії в цьому сезоні зможуть забезпечити виробників хліба необхідним обсягом сировини, проте її ціна все ж буде зростати. А хлібопекарі, в свою чергу, матимуть змогу пропонувати населенню достатній асортимент хлібної продукції за доступною ціною.

Українцям не варто переживати щодо можливого дефіциту хліба чи його значного здорожчання. А необхідно вірити в українських виробників, як і в наших незламних і непереможних захисників.

Альона Кириченко

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся