Позиція Євросоюзу щодо проекту Північний потік-2 давно відома: вона – негативна. Ця позиція була неодноразово висловлена Європейським парламентом у різних резолюціях. Не було жодного документу, який би схвалював цей проект. Але, говорячи про те, що рішення щодо ПП-2 в контексті отруєння Навального буде ухвалювати не Німеччина, а ЄС, Меркель робить ставку на те, що в нинішній Єврокомісії може бути створена критична маса тих, хто підтримає завершення будівництва цього газопроводу. 

Та Меркель не була б собою, якби не продумала «план Б». Бо сподіватися на консенсус серед країн-членів ЄС у підтримці німецької пропозиції щодо завершення будівництва Північного потоку-2, не доводиться: так чи інакше будуть твердо проти Польща, Румунія та країни Балтії. Консенсусу там не було, нема і не буде. 

Німеччина та ЄС погрожують Москві санкціями, але всі вони зрештою виявляються смішними

Тож Меркель може сподіватися тільки на те, що її ставлениця Урсула фон дер Ляйен, голова Єврокомісії, зможе певними процедурними механізмами досягнути умовної згоди. І такий варіант нещодавно спрацював, коли була підготовлена заява, озвучена головою європейської дипломатії Жозепом Боррелем, про неприпустимість екстериторіальних американських санкцій щодо Євросоюзу. При цьому не озвучувалась причина цих санкцій – Північний потік-2.

Тому Меркель може робити ставку на такий самий підхід. 

Але в тому випадку, якщо це не спрацює (а це не спрацює, на мій погляд), Меркель із чистою совістю зможе сказати, що вони (Німеччина і Євросоюз) доклали всіх зусиль, але європейська спільнота думає по-іншому. Тому Північний потік-2 призупиняється до кращих часів. 

Не зупиняється повністю, а призупиняється на певний час! Саме у цьому, як на мене, полягає «план Б» «фрау Ріббентроп». 

Зазвичай, Євросоюз намагався дотримуватися так званого прагматичного підходу: політика – окремо, бізнес – окремо. Але цього разу – після отруєння Навального – ми спостерігаємо спробу відійти від нього. Хоча насправді це є результатом не стільки інциденту з Навальним, скільки накопиченого ефекту. Бо подібні інциденти з Росією неодноразово мали місце, починаючи від отруєння Литвиненка і закінчуючи минулорічним вбивством у Берліні громадянина Грузії чеченського походження Хангошвілі, під носом у бундесканцелярії. 

Отруєння Навального стало останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння. Адже у Берліні завжди вистачало тих, хто докоряв і канцлеру, і федеральному уряду, що їхній прагматичний підхід у стосунках із Росією не спрацьовує – Росія завжди робить те, що вона хоче. Німеччина та ЄС погрожують Москві санкціями, але всі вони зрештою виявляються смішними. Наприклад, заборона на в’їзд, бо, як правило, ті, щодо кого ці обмеження запроваджуються, і так не їздять у Європу, а, якщо їм дуже потрібно, вони в’їжджають як фізичні особи. Тобто і в Німеччині завжди знаходилися ті, хто наполягав на більш жорстких діях стосовно Росії. 

Ситуація з Навальним не повинна була трапитися взагалі, тому що ті, хто планував його отруєння, були переконані на 100%, що в Росії все відбудеться і в Росії все й залишиться. Росіяни ж згодом зроблять висновок, що смерть настала внаслідок передозування наркотиків, й на тому все, «кінці в воду». Пошумлять та й забудуть. Напевно, ніхто з авторів цього сценарію й уявити собі не міг, що отруєний Навальний опиниться за межами Росії, і там все розкриється. 

По суті, йдеться про те, що Росія займається масовим вбивством людей

Втім, інцидент із Навальним показав, що всі попередні дії Заходу проти Росії в аналогічних випадках виявилися неефективними і недієвими – Росія продовжує своє. Ба більше, вона вперто відкидає всі звинувачення. А цього разу вона діє ще більш агресивно, заявляючи, що «Новічок» розробляли у країнах НАТО, тобто вона ще й переходить у контрнаступ. 

Цей інцидент перевершив усі попередні, і тому від так званого, прагматичного підходу «політика – окремо, бізнес – окремо» спробували відступити. Німецький геній до цього допер. Втім, нічого ще не скінчилося, і ситуація дуже хитка. 

Зараз будівництво Північного потоку-2 точно не відновиться, передусім тому, що воно заблоковане американськими санкціями. Інцидент із Навальним рикошетом дуже потужно б’є по Північному потоку-2 – не сам по собі, а по сумі попередніх діянь. Адже Росія, вдершись в Україну, спричинила загибель майже 15 тисяч громадян нашої країни, десятки тисяч людей загинули під час варварських бомбардувань російською авіацією цивільних об’єктів у Сирії, катастрофа МН17, застосування бойових отруйних речовин, хімічної зброї на території Європи… По суті, йдеться про те, що Росія займається масовим вбивством людей. Росії пригадають усе… Можливо, Росія і у Білорусі діяла б більш активно, але розуміє: якщо вона туди увіпреться з «зеленими чоловічками» або «ввічливими (чи не дуже) людьми», це остаточно поставить хрест не тільки на російсько-німецькій співпраці у газовій сфері, але й на співпраці з Євросоюзом. 

Втім, поки що лобісти Північного потоку-2 все одно можуть сподіватися, що наразі Німеччина і Росія просто взяли паузу, а через певний час будівництво, як проект спільної співпраці, знову відновиться.

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», експерт з енергетичних питань