Голова правління "Райффайзен Банку Аваль" Олександр Писарук: Україна не може собі дозволити сидіти на карантині дуже довго. Якщо він затягнеться до осені, економіка може впасти на десять – п'ятнадцять відсотків

Для протистояння епідемії коронавірусу Україна за прикладом інших країн світу ввела жорсткі карантинні заходи, наслідком яких буде важка економічна криза. Голова правління найбільшого в Україні банку з іноземним капіталом "Райффайзен Банку Аваль" Олександр Писарук розповів УНІАН, чи готова національна економіка до цієї кризи та які наслідки буде мати для українців.

Як себе почуває банк в умовах карантину: чи є зняття депозитів, затримка з погашенням кредитів, підвищений попит на валюту?

Все досить спокійно. Ми не спостерігаємо істотного відпливу коштів з рахунків - тільки звичайні коливання в період сплати зарплат та податків. Більше того, клієнти починають переводити кошти з інших банків в «Райффайзен». Так було під час попередньої кризи - люди шукали надійний банк.

Ми в значній мірі перейшли на дистанційний режим роботи. Понад сімдесят відсотків співробітників центрального офісу в Києві працюють з дому, а в цілому по мережі концентрацію людей в офісах знижено на п'ятдесят відсотків. Для банків це досить складний процес, оскільки є певні вимоги до документів, операційних систем, захисту інформації.

Понад сімдесят відділень на період карантину призупинили роботу, а відділення в сільській місцевості перейшли на триденний режим. Клієнти досить швидко адаптувалися. Все стабільно і в фінансовому аспекті – у нас достатньо капіталу та ліквідності.

Тобто, «Райффайзен» не звертатиметься до Національного банку за рефінансуванням? Нещодавно регулятор презентував новий п'ятирічний інструмент.

У нас достатньо ресурсів. Потреба в ресурсах може виникнути в залежності від того, скільки триватимуть обмежувальні заходи та кредитні канікули, яким буде обсяг реструктуризації кредитів. Ще три тижні тому звернень клієнтів щодо реструктуризації кредитів не було, але тепер вони почали з'являтись. Поки кількість та обсяги цих звернень помірні. Тому і потреби у рефінансуванні немає.

Чи є ризик, що позичальники, користуючись законодавчою забороною банкам нараховувати штрафні санкції, припинять погашення кредитів?

В Україні була така практика, але зараз цей ризик мінімальний. Наш банк, як і багато інших банків, з роками очистили клієнтську базу. Клієнти, які співпрацюють з нами багато років, розуміють, що можна швидко зіпсувати репутацію, але потім доведеться відновлювати її дуже довго. Тому ми не бачимо послаблення платіжної дисципліни.

Експерти порівнюють прийдешню кризу з кризою 2008 року, коли економіка України впала майже на п’ятнадцять відсотків. Ви згодні з цим твердженням?

Частково. Це може бути навіть більш масштабна криза з точки зору глибини падіння світової економіки. Але є відмінності: у 2008 році була фінансова криза, і методи боротьби з нею були фінансовим. Поточна криза - це, перш за все, криза здоров'я. Можна залити систему грошима - це допоможе частково знизити негативні наслідки для економіки, але не допоможе зупинити вірус.

Сценарій для економіки буде визначатися тривалістю обмежувальних заходів, введених у світі для уникнення розповсюдження вірусу. За базовим сценарієм, обмежувальні заходи будуть послаблені до початку літа, економіка Європи за рік впаде на чотири відсотки, а економіка України - на п'ять. І це буде природно у порівнянні з іншими країнами. За консервативним сценарієм ситуація буде набагато гіршою - різниця між багатими та бідними країнами стане більшою.

Україна не може собі дозволити сидіти на карантині дуже довго. Якщо він затягнеться до осені, економіка може впасти на десять - п'ятнадцять відсотків. І буде повторення 2014 року. Рішення влади ввести карантин було правильним, але країна не може зупинитись на п'ять місяців. Тому будемо сподіватись, що карантин буде припинено до кінця травня. І що цього буде достатньо для зниження навантаження на медичну систему і подолання піку захворюваності.

Карантин у будь-якому випадку завдасть шкоди бізнесу. Чи буде банк оновлювати свою бізнес-модель, аби мінімізувати цю шкоду?

Ми не плануємо змінювати бізнес-модель. Можливо, змінимо деякі тактичні параметри з управління ризиками, оптимізуємо витрати. Відкоригуємо стратегію роботи з клієнтами в залежності від їх очікувань. Зазвичай під час кризи люди раціоналізують свої витрати, намагаючись зберігати, а не отримувати кредити. Але це не означає зміну бізнес-моделі банку.

Минулий рік був для банку чудовим. Ми п'ятий банк в країні за рівнем загальних активів, четвертий - за обсягами працюючого кредитного портфелю і другий - за розміром прибутку. Після сплати податків наш прибуток склав чотири мільярди вісімсот мільйонів гривень, і це один за найкращих результатів банку за його історію. Поточна діяльність також прибуткова. Є великий запас міцності. Зрозуміло, цього року обсяги продажів знизяться, як і прибуток. Але різкого падіння ми не очікуємо.

Чи були збори акціонерів та затвердження річних результатів? Який обсяг дивідендів цього року отримають акціонери банку?

Збори відклали на невизначений термін. У нас багато акціонерів, а зараз масові заходи заборонені. Результати за минулий рік відомі та незабаром будуть підтверджені аудитом, але про виплату дивідендів говорити поки що передчасно. Європейський центральний банк та Національний банк України рекомендували банками утриматися від сплати дивідендів. Рішення буде прийнято на зборах акціонерів.

Оскільки акціонери залишились без дивідендів, вони можуть прийняти рішення припинити роботу банку на ринку України?

Такого ризику немає. Подивіться на наші показники: ми один з найприбутковіших банків у групі та найуспішніший за відносними показниками, такими як прибутковість капіталу. Ніхто не відмовиться від такого бізнесу. Всупереч складнощам та постійним кризам, Україна має потенціал. Тому ми тут надовго і навіть розраховуємо покращити свої позиції під час кризи, як це було у 2014-2015 році.

Ви не боїтеся втратити частку ринку через небанківські фінансові компанії, що можуть отримати додатковий імпульс для розвитку із запровадженням «спліта»?

Ні. Наприклад, лізинг не прижився в Україні, і не тільки. Коли я працював в Амстердамі регіональним менеджером країн Центральної та Східної Європи в ING, ми закривали лізингові компанії в п'яти країнах. Лізингова модель не стійка на ринках, що розвиваються, через відсутність довгострокового фондування.

Банки відчувають конкуренцію фінкомпаній на ринку споживчого кредитування. Але ще до епідемії Нацбанк почав вживати макропруденційні заходи для обмеження надмірного зростання в цьому сегменті. Так роблять багато країн, дотримуючись рекомендацій Міжнародного валютного фонду.

Українці охоче користуються онлайн-сервісами фінансових компаній, але продовжують зберігати гроші в банках. Одна справа - тримати гроші в банку, зовсім інша - в маленькому онлайн-провайдері, без гарантій стабільності та повернення коштів через Фонд гарантування вкладів. Можливо, криза підштовхне якесь зростання небанківського сектору, але ми не очікуємо особливого посилення конкуренції.

Як справи у колег-банкірів? Не скаржаться на кризу?

Не скаржаться. Як і наш банк, система в цілому зустріла цю кризу у незрівнянно кращому стані, аніж у 2014 році. Система очищена, має запас капіталу та ліквідності. Якість активів зросла, а структура власності прозора. Зникла так звана модель олігархічного банкінгу.

Зараз деяким банкам не вистачає готівкових доларів. В системі дев'ять мільярдів доларової ліквідності, але через обмеження авіасполучення є складнощі із завезенням готівкової валюти у країну. Ви знаєте, що Нацбанк вже вирішує цю проблему, обмінюючи готівкову валюту на безготівкову. Найближчим часом всі банки зможуть без обмежень видавати валюту з рахунків та продавати готівкові долари. І ринок вже стабілізувався - навіть є ознаки ревальвації.

Це означає, що національна валюта може знову зміцнитися до рівня близько 25 гривень за долар?

Поки триває криза, цього не буде. Ми навіть не досягли піку захворюваності, за яким буде економічний спад. Тому немає підстав очікувати ревальвації.

Курсова динаміка буде залежати від стану платіжного балансу. Зараз експорт знижується через падіння попиту внаслідок глобальної рецесії. Але знижується і імпорт завдяки падінню світових цін на нафту і газ та через проблеми з логістикою в умовах обмежувальних заходів в Україні та інших країнах. В Україну повертаються трудові мігранти, що призведе до зниження надходжень валюти в країну. Якими будуть ці показники надалі - поки що не зрозуміло.

Під час кризи платіжний баланс, ймовірно, буде страждати, тобто, продовжиться девальваційний тиск. До того ж, нерезиденти припинили купівлю українських облігацій та після їх погашення будуть виводити валюту з країни.

За базовим сценарієм - із завершенням карантину до кінця травня та отриманням нової програми з МВФ на вісім мільярдів доларів, - ми не очікуємо падіння нижче тридцяти гривень за долар. Але істотного зміцнення гривні в найближчому майбутньому також не буде.

Валюти до країни буде надходити менше, прогнозує Писарук

МВФ очікує, що світова економіка почне відновлюватись вже у другому півріччі, а наступного року повернеться до зростання. Наскільки швидко відновиться економіка України та у країну повернуться інвестори?

Аналітики групи Raiffeisen дотримуються такої ж думки, прогнозуючи різке зростання після різкого падіння. Це не фінансова криза, а «вірусна». Вірус піде, як і всі попередні. Тому є підстави вважати, що після глибокого падіння і скасування карантинних заходів в світі економічна активність відновиться досить швидко.

В Україні це теж можливо. З відновленням світової економіки відновиться попит на український експорт, та економіка почне зростати. Підприємства почнуть нормально працювати та платити зарплати. Відновиться платоспроможний попит населення. Ніхто зараз не може сказати, наскільки швидко це станеться в кожній окремій країні. Але я впевнений, що економіка відновиться швидше, ніж у 2009 році.

Найскладнішим буде другий квартал - через карантинні заходи. За базовим сценарієм покращення буде у третьому кварталі, за консервативним – у четвертому. Тобто, економіка досягне «дна» у другому кварталі, але це не означає, що в країну одразу повернуться інвестори. Цього точно не буде у 2020 році. Якщо пощастить, то у 2021-2022 році.

Що стосується прямих інвестицій, то вони і до кризи особливо не приходили у країну через структурні проблеми. Коли завдяки програмі з МВФ макропоказники почнуть відновлюватись, в Україну прийдуть і портфельні інвестори, і прямі. Для цього і призначена програма з МВФ - купити час для проведення реформ.

Що буде у період кризи з кредитуванням та ставками?

Криза призводить до того, що пропозиція кредитів звужується через зростання ризиків. Але і попит на кредити також падає, оскільки компанії консервують діяльність, скорочують обороти та персонал, припиняють інвестиційні проекти. І малоймовірно, що фізичні особи зараз будуть брати іпотеку або інвестувати в будівництво. Знижується як попит, так і пропозиція.

Ми бачимо певний потенціал для зниження ставок, якщо не буде різкої ескалації кризи, дестабілізації ринків. Цей потенціал невеликий - один - півтора процентних пункти. Девальвація через кілька місяців позначиться на показнику інфляції, тому Нацбанку доведеться тримати більш високу облікову ставку, ніж планувалося до кризи. І можливо, докризовий прогноз щодо інфляції близько п'яти відсотків та зниження ставки до семи відсотків до кінця поточного року доведеться відкоригувати.

Після виходу з рецесії падіння ставок продовжиться, і в довгостроковій перспективі НБУ зможе утримувати інфляцію в запланованому коридорі та знизити ставку. Але я не впевнений, що це можливо до кінця поточного року. І малоймовірно, що Нацбанк знизить ставку на найближчому засіданні.

Влада країни зверталась до вас за допомогою для подолання наслідків кризи? Можливо, були прохання давати бізнесу кредити на виплату зарплат або купити ОВДП? Чи потрібна банкам допомога держави?

Було єдине прохання - допомогти з постачанням готівкових доларів у країну. І ми допомогли. Це нормально, коли банки, особливо іноземні, маючи можливість завозити банкноти, надають таку підтримку державі.

Чи може держава допомогти банкам? На це не потрібно розраховувати. Державні банки потребують якісного управління, аби не просити грошей у платників податків. Приватним банкам повинні допомагати їх акціонери.

Ольга Гордієнко

УНІАН в Google News