Коли Вищий антикорупційний суд зобов’язує НАБУ відкрити провадження щодо можливих корупційних правопорушень заступника голови НБУ Дмитра Олійника, звичайна реакція будь-якого чиновника — принаймні взяти паузу. У випадку Данила Гетманцева сталося навпаки: очільник фінансового комітету Ради публічно кидається на амбразуру, захищаючи високопосадовця, якого журналісти й експерти підозрюють у приховуванні статків та відмиванні грошей в ОАЕ.
Нагадаю, у своїй попередній колонці я описав цілу низку "червоних прапорців" у майновій історії родини заступника очільника Нацбанку. Йдеться про квартиру в житловому комплексі Zenith Tower у Дубаї, яку орендує (чи фактично контролює) колишня дружина посадовця, наявність у неї посвідки на проживання в Еміратах та доходів із Dubai Media City на 7,7 млн грн за рік. При цьому у декларації самого Олійника про це помешкання немає жодного слова.
Ба більше, оренда житла стартує в липні 2023 року, а офіційне розлучення оформлюють лише наприкінці грудня. Паралельно з’являється дорогий Lexus NX 350h 2024 року — знову оформлений на вже колишню дружину. Бачимо явні ознаки "фіктивного розлучення" як класичної схеми легалізації незадекларованих доходів, але підкреслюю: остаточні висновки належить зробити слідству. І саме це, провести розслідування, ВАКС і зобов’язав НАБУ.
І от на цьому тлі пан Гетманцев публікує в Telegram пост, де фактично стає на бік топменеджера НБУ, атакуючи автора матеріалу та виправдовуючи Дмитра Олійника. Формально — "захист честі колеги" та "атака на регулятора", по суті — політичний сигнал усім: цей заступник недоторканний, за нього поручилися.
А в коментарі під мій пост про це приходять невідомі з погрозами російською "мобилизовать в ЗСУ". І на одній із телеграм-помийок з’являється публікація з тими ж самими меседжами.
Загрозами, пане Гетманцев, мене не залякати. Тому питання просте: з якого дива керівник профільного комітету раптом так щиро переймається долею конкретного посадовця Нацбанку, замість хоча б формально сказати: "очікуємо на результати роботи НАБУ"?
Відповідь лежить не в емоціях, а в грошових потоках.
Посада Дмитра Олійника — не декоративна. Цей заступник відповідає, зокрема, за блок фінансового моніторингу та нагляду. Це саме та ділянка, через яку фінансовий регулятор може різко ускладнити життя будь-якому бізнесу — особливо гральному.
Ще у грудні 2023 року НБУ розіслав небанківським фінустановам лист із рекомендаціями щодо контролю фінансових операцій, де прямо згадував перекази через ігрові сервіси COSMOLOT, SLOTOKING, PIN-UP, FAVBET як типові схеми з підвищеними ризиками. У 2024-му Нацбанк заборонив використання кредитних коштів для участі в азартних іграх — тобто фактично обрізав частину платоспроможного попиту на онлайн-казино та контори парі. А у 2025 просто провів обдзвін банків і просив відключити найбільшого оператора ринку від платежів. І всі відключили — і Сенс, Європейський промисловий банк, і Альянс, і Кристал.
Офіційно все це подається як турбота про фінстабільність та захист вразливих клієнтів. Але в реальності той, хто контролює фінансовий нагляд і платіжні коридори, контролює й ринок.
Саме через цей блок Національного банку можна "закрутити гайки" для одних операторів і залишити комфортне вікно можливостей для інших.
Показовий приклад з Фавбет — один із найбільших легальних операторів ринку: ліцензований організатор парі та онлайн-казино, резидент "Дія.City" через FAVBET Tech. За 2024 рік група FAVBET перерахувала до бюджету 6,75 млрд грн, а лише за перше півріччя 2025-го — 4,37 млрд грн.
Останні місяці на ринку фіксуються технічні та процедурні обмеження в роботі з платежами — у тому числі щодо великих ліцензованих операторів. Це створює нерівномірний регуляторний тиск, що впливає на конкурентне середовище та потребує прозорих пояснень з боку регулятора.
Чи є прямі докази того, що саме Дмитро Олійник обдзвонює банки й натякає, кого відключати від платежів? Публічних документів на це немає.
Але саме через установу йдуть "роз’яснення", після яких у фінустанов раптом "з’являються питання" до окремих операторів.
І отут в історію заходить Данило Гетманцев.
Мабуть, не секрет, що багато років очільника фінкомітету звинувачують у просуванні законодавчих пільг для лотерейного бізнесу. Коли спроба радикально здешевити ліцензії через законопроєкт №10101 провалилася, пов’язана з ним компанія МСЛ продовжила працювати у "сірій зоні" — фактично приймати ставки на спорт без букмекерської ліцензії, сплачуючи до бюджету лише податки "як лотерея".
ЗМІ показують просту арифметику: річна ліцензія на прийом спортивних ставок коштує близько 190 млн грн, тоді як для лотерейників Гетманцев пропонував ставку вдесятеро нижчу. Через таку "креативну" модель держава щороку недоотримує понад 170 млн грн. Паралельно новий регулятор PlayCity фіксує, що у МСЛ немає ліцензії на букмекерську діяльність, хоча продукт за суттю повторює класичний сервіс ставок.
Тобто поки легальні оператори парі платять повну вартість ліцензій, проходять складний комплаєнс і несуть усі ризики фінансового нагляду, "історично близька" до керівника фінкомітету лотерейна компанія спокійно працює на м’якшому режимі й конкурує фактично як букмекер.
Отут і стає зрозуміло, чому Гетманцев так нервово реагує на будь-які спроби зачепити його вплив на гральний ринок — і чому йому потрібен свій "наглядач" у Нацбанку.
Контраст завершує історія з французькою квартирою Данила Гетманцева. Оприлюднено розслідування, згідно з яким народний депутат придбав у Ніцці елітне житло площею 143 кв. м за 10 млн грн, тоді як ринкова ціна аналогічної нерухомості коштує до одного мільйона євро. Оформлено все на маму депутата. Родина, за даними журналіста, живе у Франції, попри суттєву різницю між задекларованими доходами та реальним способом життя.
У цьому ж матеріалі згадується, що Гетманцев не пройшов конкурс до КСУ через претензії Комісії з питань доброчесності щодо можливих податкових порушень, а в минулому працював помічником Сівковича — фігуранта справи про держзраду, пов’язаного з російськими спецслужбами.
Тобто людина з таким бекграундом і такий бенефіціар "елітної, але дуже скромно задекларованої" нерухомості сьогодні розповідає суспільству, які саме гральні компанії заслуговують жити, а які — ні.
Створюється ситуація, за якої регуляторні рішення непропорційно зачіпають великих ліцензованих операторів, що може деформувати структуру ринку.
Операція НАБУ "Мідас" і рішення ВАКС щодо енергетичного сектора вже показали: у цій каденції немає гарантовано "недоторканних" сфер. Ті, хто ще вчора вважав себе незамінними менеджерами, сьогодні читають у підозрах суми збитків і назви офшорів.
Захищаючи заступника голови НБУ, проти якого суд уже змусив антикорупційний орган почати розслідування, Данило Гетманцев ставить міну не тільки під гральний ринок, а й під саму владну конструкцію. Бо коли "руки" у Нацбанку використовують, щоб задушити великих легальних платників податків і розчистити поле для "своєї" лотерейної гавані, це вже не про боротьбу з лудоманією чи турботу про бюджет.
Це про стару добру корупційну вертикаль, яка чомусь щиро вірить, що встигне насититися й виїхати в Париж раніше, ніж НАБУ постукає в двері. Але історія "дубайського сліду" Дмитра Олійника показує: проблеми в таких людей можуть початися ще до перезавантаження парламенту й зміни президента. І питання лише в тому, чи стане ця справа моментом істини для всієї "лотерейно-банківської" схеми пана Гетманцева.