Цього тижня у Верховній Раді пройде Круглий стіл на тему: «Вдосконалення правового регулювання виробництва хутра в Україні». В ході заходу планується обговорення питань вирощування норки в Україні, і зокрема - законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання хутрового виробництва в Україні», який перебуває на розгляді парламенту.
Суть документу зводиться до того, щоб заборонити вирощування хутрових тварин для промислового використання в Україні. В експертному середовищі зазначають, що така заборона призведе до катастрофічних наслідків.
За інсайдерською інформацією, у профільному Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства проект закону підтримувати не планують, мотивуючи рішення тим, що нічого, крім шкоди країні і величезних збитків така законодавча ініціатива не принесе.
Як свідчить статистика, в Україні нині працюють 847 суб’єктів господарювання з вирощування хутрових тварин. У галузі зайняті 2 618 працівників, а продукції у 2018 році було реалізовано 1 134,8 млн грн.
Також, згідно з інформацією джерел, у Міністерстві побоюються, що такі штучні заборони заженуть галузь у тінь, і в найбільшому програші буде держава.
У Асоціації звірівників України кажуть, що схожі законопроекти з’являються час від часу вже впродовж багатьох років.
«Це у нас постійна, заїжджена пластинка. Ситуацію провокують так звані зоозахисники – грантові громадські організації, що відпрацьовують свої гонорари. Не більше того». – каже голова Асоціації звірівників України Володимир Федина.
«По суті, сто відсотків їхніх меседжів, котрі вони намагаються вкинути у суспільство – є абсолютною неправдою. Найзухваліші цинічні нападки відбуваються на норкові ферми, мовляв, вирощування норок – це жорстоке поводження з тваринами. Це дикість і брехня. Тварини не страждають, не відчувають болю. Забій відбувається гуманно: тварина засинає. До того ж норки – це такі самі сільськогосподарські тварини, як свині, кролі та кури. І регулювати всі підрозділи галузі мусять за одними й тими ж правилами та законами», - наголошує він.
За словами Федини, розмови про шкоду екології від хутрових ферм – це лукавство.
«Шкодять екології саме штучні шуби, синтетичні. Це той самий пластик – поліетиленові пакети, разовий посуд, інша жахлива хімія, котра не розпадається століттями і знищує планету. У складі штучних хімічних шуб є все: ртуть, хром, свинець, миш’як, сурма, кадмій, фталати… Штучне хутро, як і будь-який хімічний одяг, шкодить здоров’ю. Натомість вироби з натурального хутра носяться довго, біологічно розкладаються. Вони натуральні та безпечні для здоров’я людини. Для мене є верхом цинізму, коли одні й ті ж люди кричать про загрозу екології і проповідують синтетичний одяг, котрий надзвичайно шкодить екології. На одному мітингу вони вимагають припинення користування пластиковими пакетами, а на другому – пропагують штучне хутро, котре значно гірше тих пакетів», – обурюється Федина.
В Асоціації нагадали про те, що галузь платить понад 30 мільйонів гривень податків до бюджетів всіх рівнів, дає роботу більш як 1500 працівникам з середньою зарплатнею 12 – 16 тисяч гривень.
«Думаю, немає необхідності забороняти промислове розведення норок. Натомість треба на законодавчому рівні врегулювати всі правила, за якими «грає» ринок вирощування хутрових тварин. Якщо ми повністю заборонимо розведення – то виб’ємо Україну з надзвичайно конкурентного світового середовища вирощування норки, – каже народний депутат від «Слуги народу» Павло Халімон – Більше того, Україна в одну мить отримає кілька тисяч безробітних. І це в той час, коли наші співгромадяни змушені поневірятися по світах у пошуках роботи, отримавши принизливе тавро «заробітчани»! Я вважаю, що знищити успішну галузь народного господарства, що платить великі податки, покращує інвестиційний клімат, дає робочі місця у сільській місцевості – це просто злочин».
Експерт Всеукраїнської Аграрної ради Олексій Скороход наголошує на тому, що у разі, коли законодавець «піде на поводу» у лже-зоозахисників, Україна втратить мільйонні надходження до бюджету.
«Але не тільки. Держава муситиме ще й компенсувати всі збитки власникам, всі кошти, котрі були інвестовані у норкові ферми. А також недоотримані прибутки, напевно, за 10 років. А це сотні мільйонів доларів. Державний бюджет цього не витримає. Звідси просте запитання: чи варто різати курку, що несе золоті яйця?», - каже Скороход.
У Асоціації звірівників кажуть, що в Європі є буквально кілька країн, де вирощування норки заборонено. Приміром, Балканські країни, де підтримали заклики заборонити промислове вирощування норки.
Наголошується, що їм це зробити було просто, адже там ніколи норок не вирощували. Натомість, в Україні є що втрачати, зазначили в Асоціації. Сьогодні ж європейським лідером є крихітна Данія, де діє 1400 норковими ферм, а Україна, зі своїм величезним потенціалом, входить лише в десятку.
«У нас є хороші шанси вийти на позиції лідерів. А це – додаткові, ще більші надходження до бюджету. А значить будуть гроші на пенсії і зарплати у державному секторі», – каже Володимир Федина.
За його словами, в Україні є території для ферм і є охочі інвестувати у хутрове звірівництво.
«Але за умови, що законодавець не буде жонглювати законами, постійно змінюючи правила гри; що для всіх учасників ринку будуть однакові конкурентні умови», - наголосив він.
Також у Асоціації розповіли і про пов’язані галузі. Приміром, галузь заплатила птахофабрикам і рибозаводам 253 млн гривень. Якщо врахувати те, що вони повинні були б самі заплатити за утилізацію відходів, якби норки їх не їли, то загальна вигода птахофабрик і рибозаводів склала 385 млн гривень.
Завдяки таким ринковим відносинам курятина для кінцевого споживача стає дешевшою, а відходами норкових ферм користуються аграрії: гній норкових ферм, що значно багатший фосфором і калієм, ніж відходи з інших ферм, дозволяє вирощувати органічні продукти, наголосили в Асоціації.
