Тільки за останні роки кількість зайнятих працівників у хімічному комплексі України знизилася зі 163 тисяч до 102 тисяч (період з 2014 по 2019 рік).
У хімічній галузі України очікуються масштабні скорочення працівників, якщо ситуація з імпортом мінеральних добрив в Україні не зміниться.
Про це УНІАН заявив голова наглядової ради ПРАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» (ДЗМД) Лісковський Сергій.
«Незважаючи на поліпшення деяких показників у хімічній промисловості України за останній рік, ситуацію в галузі можна назвати кризовою і нестабільною. Якщо вона не зміниться, то тільки на заводах з виробництва складних мінеральних добрив можуть втратити роботу близько 4,5-5 тисяч фахівців. Також кілька тисяч осіб може потрапити під скорочення на підприємствах азотної хімії», - зазначив Лісковський.
За словами Лісковського, робота українських хімічних підприємств нестабільна в першу чергу через перенасичення внутрішнього українського ринку мінеральними добривами з-за кордону.
Читайте такожХімпідприємства відновлюють роботу після санкцій на товари з РФ - аналіз
«Ми просимо Кабінет міністрів України виробити новий підхід до імпорту міндобрив, який відповідав би сучасним економічним реаліям. За складними добривами українські підприємства можуть забезпечити поставку понад 40% заявлених обсягів сільгоспвиробників. 50-60% імпорту – милості просимо. За азотними добривами в українських підприємств є можливість задовольнити 100% заявок українських фермерів та агрокомпаній. Тут також можна шукати баланс, але явно не в нинішній пропорції, коли імпортної продукції на ринку деколи виявляється більше, ніж вітчизняної», - вважає Лісковський.
На думку Лісковського, зволікання з рішеннями щодо імпорту добрив призведе до масового скорочення робочих місць у вітчизняному хімпромі вже найближчим часом.
«Збільшення безробіття ляже додатковим тягарем на бюджет. Водночас як для підтримки підприємств хімічної галузі з боку держави наразі не потрібно жодних інвестицій, кредитів і вливань бюджетних коштів. Потрібно просто прийняти низку рішень на рівні Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України та Кабінету міністрів України щодо імпорту міндобрив», - зазначив Лісковський.
За словами Лісковського, йдеться не про заборону імпортних мінеральних добрив, а про регулювання та квотування приблизно таким же чином, як Євросоюз регулює постачання української продукції на європейський ринок, піклуючись про своїх виробників.
Лісковський нагадав, що з липня 2019 року український ринок був повністю закритий для російської хімічної продукції. Однак хімічні підприємства в Росії не зменшили, а навпаки – збільшили виробництво добрив, значна частина яких продовжує опосередковано поставлятися до України.
«Процвітає явище свопіювання з 5-8 країнами, де на ринок цих країн поставляються не властиві їм за попередньою статистикою обсяги російської продукції, а значні обсяги добрив з цих країн розгорнулися на український ринок. Ми зіткнулися з явищем недобросовісної конкуренції, коли наші партнери з Білорусі, Польщі, Сербії, Литви, Румунії, Греції, Грузії, Туреччини та інших країн за свопом в рази збільшили експорт своєї продукції на український ринок, а для власних сільгоспвиробників вони імпортували продукцію, значна частина якої походженням з Росії. Відбувається взамозаміна, яка повинна отримати належну оцінку в Україні. Фактично, це гібридна торговельна війна», - вважає Лісковський.
За словами Лісковського, деякі країни, маючи доступ до дешевшої російської сировини, від 70% до 90% власної продукції експортують на український ринок безмитно, без регулювання, без обмежень.
«У результаті складних добрив на українському ринку ми сьогодні маємо до 90% імпортозалежність. За азотними добривами імпортозалежність по окремих марках досягає 30%, в той час як може складати нуль відсотків. У нас же аграрний сектор пріоритетний і стратегічний. І якщо він перебуває в такій залежності від імпорту мінеральних добрив — отже, він у стані небезпеки. Не кажучи вже про саму хімічну галузь, де при збереженні нинішньої ситуації з імпортом, підприємства будуть змушені масово скорочувати людей і в кінцевому підсумку ліквідуватися», - заявив глава наглядової ради ДЗМУ.
За словами Сергія Лісковського, збереження виробничих потужностей та збільшення їхнього завантаження дозволить не тільки зберегти, але й збільшити кількість робочих місць та сплату податків до бюджету.
