Підпишіться на нас в Google
Удари по складах улітку 2026 року показали, наскільки вразлива ставка на великі розподільчі центри. Логістика бізнесу під час війни перебудовується: компанії розподіляють товарні запаси між меншими майданчиками, перекидають товар з інших регіонів і запускають резервні маршрути. Ризик втратити все одним влучанням знижується, проте управління товарними запасами стає значно складнішим.
Великі хаби стали мішенню
У серпні удари знищили найбільший розподільчий комплекс Rozetka у Броварах і сортувальний центр "Нової пошти" в Києві, а група компаній Fozzy Group повідомила про удари по чотирьох розподільчих центрах. За даними ООН, за місяць зафіксовано 32 атаки на об’єкти шести великих українських компаній – майже втричі більше, ніж у липні.
Втрати бізнесу від обстрілів у ритейлі, за словами голови Асоціації ритейлерів України Андрія Жука, вже вимірюються мільярдами гривень. Це змушує компанії переглянути звичний підхід до розміщення запасів.
Децентралізація складів: мережа замість одного центру
Відповідь ринку – розосередження складів: запаси розподіляють між кількома меншими майданчиками. Частини асортименту розміщують у різних регіонах, а постачання переходить на менші партії. Якщо одну з локацій уражено, магазини отримують товар з інших складів.
Паралельно бізнес готує резервні маршрути й розвиває прямі поставки від постачальників до магазинів. Це зменшує втрати від удару по одному об’єкту.
Як керувати запасами, розкиданими по 5–10 локаціях
Децентралізація зміцнює постачання, але ускладнює управління. Кожен склад має власні залишки, попит і страховий запас товару. Між п’ятьма складами товар можна переміщати у 20 напрямках, адже кожен склад здатен відправити його будь-якому з чотирьох інших.
Для десяти складів таких напрямків уже 90. Коли один майданчик вибуває, треба швидко визначити, де є товар і куди його перекинути, щоб не створити дефіцит в одних магазинах і надлишкові запаси в інших.
Вручну керувати запасами на різних складах дедалі складніше: поки дані зводять у таблиці, ситуація встигає змінитися. Потрібна система управління запасами, яка бачить залишки по всій складській мережі та прогнозує попит на кожному рівні ланцюга. Так працює, наприклад, програма управління товарними запасами ABM Inventory: вона обирає джерело поповнення – власний склад чи постачальника – та автоматизує перерозподіл запасів між складами, скорочуючи дефіцит і надлишки. Замовлення вона теж формує сама – від розрахунку потреби до відправки. З таким інструментом ритейлер дає раду навіть розгалуженій мережі й встигає спрямовувати свій час на аналітику та стратегію.
Розподілена складська модель поступово стає для ритейлу звичною, а робота із запасами в ній потребує гнучкості й швидкості. Тому в нинішніх реаліях автоматизація управління запасами стає базовим інструментом для бізнесу.
