Представник президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук заявляє, що керівництво парламенту не надає документи, необхідні для розгляду Конституційним судом подання депутатів щодо конституційності указу про розпуск Верховної Ради.
Як передає кореспондент УНІАН, про це Стефанчук сказав на засіданні Погоджувальної ради голів фракцій та парламентських комітетів.
Читайте такожЛідером в рейтингу партій в Україні залишається “Слуга народу” - опитування
Він також нагадав, що Конституційний суд за поданням народних депутатів розглядає провадження щодо конституційності указу президента про розпуск парламенту.
Стефанчук зазначив, що керівництву ВР від президента було внесено прохання надати копії документів, стенограм, низки документів щодо коаліції, але у відповідь «отримали відписку», що звернення зареєстровано, але, «враховуючи велику кількість запитаних документів», на їх підготовку та опрацювання необхідно багато часу.
Він зазначив, що ці запити були подані, щоб отримати всю доказову базу для розгляду Конституційним судом питання щодо розпуску парламенту.
«Бо в іншому разі у суспільства можуть виникнути небезпідставні підозри щодо затягування цього судового процесу», - наголосив Стефанчук.
У відповідь голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що спікер «не має повноважень визначати чисельність і склад коаліції, так само, як і президент, таких повноважень не мав - визначати і робити висновок - є вона чи немає».
Він зазначив, що подав у КС два важливі документи.
За словами Парубія, у фракціях «БПП» та «Народний фронт» на момент формування уряду було понад 226 депутатів.
«У момент формування уряду в двох фракціях коаліції було більш як 226 нардепів без позафракційних», - наголосив Парубій.
При цьому він не вказав точної кількості депутатів.
Читайте такожКонституційний суд сьогодні продовжить розгляд справи щодо розпуску Ради
Спікер зазначив, що також передав усі заяви про вихід із коаліції, які надійшли до нього, Апарату чи Секретаріату парламенту з моменту створення коаліції і до 18 травня 2019 року - коли «Народний фронт» повідомив про вихід із коаліції.
Він знову стверджує, що «ця цифра буде більшою, ніж 226».
Парубій пообіцяв продублювати ці документи і передати в Адміністрацію президента.
Він зазначив, що необхідно керуватися законом, а не політичною доцільністю. Він наголосив, що ВР сприйме будь-яке рішення Конституційного суду України.
«Ми будемо поважати закон, і ми будемо поважати рішення суду, яким би воно не було, і так само буде до нього повага президента України», - сказав Парубій.
Як повідомляв УНІАН, 17 травня фракція «Народний фронт» заявила про вихід із коаліції. Голова Верховної Ради Парубій оголосив про припинення діяльності коаліції в парламенті.
Згідно із законодавством, після оголошення про відсутність коаліції фракції можуть протягом 30 днів домовитися про створення нової. У разі, якщо коаліція не створена, президент має право оголосити про розпуск парламенту і призначити дострокові вибори. Однак за півроку до чергових парламентських виборів, які заплановані на 27 жовтня, законодавством встановлено мораторій на достроковий розпуск Верховної Ради.
21 травня президент Володимир Зеленський підписав указ про дострокове припинення повноважень ВР та призначення позачергових виборів на 21 липня.
24 травня представники "Народного фронту" внесли до Конституційного суду подання, яким просять визнати неконституційним указ щодо розпуску Верховної Ради.
6 червня Парубій заявив, що у складі коаліції до виходу фракції «Народний фронт» було 227 народних депутатів.
11 червня Велика палата Конституційного суду розпочала слухання у справі за поданням депутатів щодо указу президента про дострокове припинення повноважень парламенту. У суді виступив Зеленський, який висловив сподівання, що Конституційний суд ухвалить рішення, за яке "не буде соромно". Також суд заслухав аргументи представника президента і народних депутатів. Після цього Велика палата Конституційного суду перейшла до закритої частини пленарних слухань у справі.
