Фахівці вирішили надати голос підліткам та дізнатися про їхні думки та емоційний стан на карантині / фото УНІАН

Голос підлітків. Як допомогти дитині пережити карантин

11:16, 05.05.2020
9 хв.

Освітній проект #Stop_sexтинг та рух Teenergizer допомагають українським підліткам бути почутими в ізоляції, а їхнім батькам – побачити карантинні реалії очима дітей. УНІАН розпитав експертів, на що варто звернути увагу у стосунках батьки-діти під час карантину і вийти з нього без втрат.

Під час карантину мережа заповнилася порадами про те, що у цей час потрібно дітям. За спостереженнями команди #Stop_sexтинг (освітній проект для захисту українських дітей від сексуального насильства в інтернеті), всі ці поради не ґрунтуються на думці самих дітей та підлітків.

«Навіть у 21-му столітті дорослі, батьки та провідні фахівці звикли приймати рішення, виходячи з власного досвіду та уявлень. Але участь дитини у розв’язанні питань, що стосуються її життя – один з провідних принципів забезпечення прав дитини», - переконана керівник інформаційно-освітньої кампанії #Stop_sexтинг Поліна Кликова.

Щоб надати голос підліткам та дізнатися про їхні думки та емоційний стан на карантині, #Stop_sexтинг та благодійна організація «Teenergizer» (займаються правами підлітків та молоді) запустили спецпроект. Школярів запрошують ділитися хвилюваннями з професійними психологами або рівними консультантами-підлітками на сайті teenergizer.org. Це - можливість конфіденційно та безкоштовно отримати відповідь на будь-яке запитання.

Відео дня

«Бо дорослі можуть продовжувати писати безліч рекомендацій, інформаційних попереджень, але хто, як не інший підліток, може зорієнтувати, де насправді потрібна допомога», - вважає експерт з комунікацій #Stop_sexтинг Дарина Уайт.

Експерти наголошують, що спецпроект орієнтований не лише на школярів, а й на дорослих. Перші можуть відчути, що вони не самі в своїх переживаннях, а другі – стати ближчими до своїх дітей та налагодити з ними діалог. 

«Нам важливо навчитися говорити з дітьми та підлітками однією мовою, посилити співпрацю з ними. Адже іноді вони більш «дорослі» та свідомі, ніж їх батьки. Спецпроект – це один із початкових кроків. Для налагодження довірливих стосунків з аудиторією, маємо щодня доводити приналежність до їх світу, якомога краще розуміти їх потреби і допомагати їх вирішувати, а можливі ризики – попереджати», - розповідає Уайт.

Наразі лише в соціальних мережах спецпроект охопив близько тисячі дорослих та тисячі підлітків. У планах - запустити челендж для залучення підлітків до спільної справи, яка допоможе їм особисто «знайти ключ» до різних форм піклування про своє ментальне самопочуття та безпеку в онлайні.

В мережі школярі можуть познайомитись зі злочинцями / фото УНІАН

Що ж хвилює підлітків?

За словами голови правління «Teenergizer» Яни Панфілової, під час карантину кількість звернень від дітей та підлітків значно збільшилась. З початку березня онлайн-консультанти на teenergizer.org (серед яких і рівні консультанти-підлітки, і професійні психологи) надали повноцінну психологічну допомогу майже двом сотням дітей. «Ізоляція та карантинні обмеження загострюють тривожність та переживання школярів, кардинально змінюють звичний спосіб життя, що не можна залишити без уваги», - зазначає вона.

Карантинний режим став умовним підсилювачем проблем, які підлітки мали і до цього (складні стосунки з батьками, труднощі у спілкуванні з однолітками, булінг, питання романтичних та дружніх стосунків, самоідентифікації, навчання тощо).

«Зараз кожному з нас необхідна підтримка, навіть тим, хто, здається, почуває себе добре. Батькам важливо піклуватися та проявляти турботу, щоб ці нові часи пішли на користь сімейним стосункам, а не стали причиною проблем з ментальним здоров’ям», - додає Панфілова.

Підліткам, які відчувають певну зверхність зі сторони батьків та неготовність сприймати їх точку зору, вона радить висловлювати емоції та переживання через ведення щоденника або блогу.

В команді #Stop_sexтинг звертають увагу, що підлітків турбує обмеженість руху через карантин, велике навчальне навантаження, сум за друзями. З цим допомагає впоратись самомотивованість та підтримка близьких.«Тому найбільші ризики карантин породив для дітей, які живуть в нездоровій сімейній атмосфері, не мають заохочень з боку близьких, вимушені шукати самовираження та підтримки в інтернеті (через чати знайомств, онлайн-ігри, взаємодію у соціальних мережах)», - підкреслює психолог та менеджер навчальної діяльності проекту Аліна Касілова.

Однак інтернет зовсім не безпечне середовище. Експерти нагадують, що в мережі школярі можуть познайомитись зі злочинцями. Останні, надаючи підліткам уявну підтримку, встановлюють психологічний контроль над ними. А згодом – маніпулюють, шантажують на гроші чи інтимну взаємодію (надсилання оголених фото, позування перед веб-камерою та інші дії сексуального характеру). Так, за даними звіту британської організації Internet Watch Foundation, в 2019 році майже сто тридцять три тисячі опрацьованих повідомлень містили зображення і/або відеозаписи дітей, які зазнали сексуального насильства. З них сорок відсотків – матеріали із зображенням дітей до десяти років. А мінімальний час, за який можна змусити дитину зробити інтимні фото – вісімнадцять хвилин. 

Батькам важливо демонструвати готовність до діалогу / фото УНІАН

Що можуть зробити батьки?

Наприкінці 2019 року засновниця #Stop_sexтинг Анастасія Дьякова та Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба провели всеукраїнське онлайн-опитування серед найбільш небайдужих та активних в інтернеті батьків та дітей. В ньому кожен третій з дорослих зазначив, що хвилюється про кількість часу, яку дитина перебуває онлайн. Про таке ж хвилювання заявили і самі діти. Разом з тим, вони зазначали, що в середньому щодня проводять в інтернеті близько трьох годин.

В умовах карантину кількість часу в мережі значно збільшилася. Адже діти у вимушеній ізоляції не тільки спілкуються з друзями завдяки інтернету, а й продовжують навчання онлайн. Не важко припустити, що і після карантину діти будуть багато часу проводити онлайн. А ризики контактів зі злочинцями існують завжди.

Саме тому батькам треба навчити дитину користуватись інтернетом. В тому числі,розвивати критичне мислення та позитивну самооцінку (аби незнайомці з мережі не могли маніпулювати підлітком).

Насамперед, важливо бути включеними в «онлайн» світ своєї дитини.

«Поцікавтесь, де найчастіше вона знаходиться онлайн, в якому додатку чи грі. Проводьте спільний час «онлайн» - спробуйте також зареєструватися у додатках чи разом пограти в гру, яку дитина любить. Будуйте довірливі стосунки - у розмові діліться переживаннями щодо подій, ситуацій,слухайте сторону дитини без критики. Для молодших дітей використовуйте налаштування батьківського контролю на гаджеті. Зі старшими - разом перевірте налаштування приватності у дитини та в себе у соціальних мережах», - пояснює психолог та менеджер навчальної діяльності #Stop_sexтингАліна Касілова.

У команді «Teenergizer» звертають увагу, що зміни в поведінці дитини – це поширений «тривожний дзвіночок» для батьків - дитина потребує підтримки.

Наприклад, дитина може поводити себе дивно або відмовлятися від речей, які раніше робила залюбки. «Часто підлітки не знаходять правильних слів, щоб пояснити свій стан. Тому роблять це, як вміють. Батькам варто замислитися, можливо, дитина вже намагалася привернути ваш фокус до своєї потреби?» - зауважує Яна Панфілова.

У будь-якому випадку, батькам не варто будувати теорії. Найпростіший та найбільш точний варіант дізнатися, що відчуває дитина – почати з нею діалог. В «Teenergizer» переконані: кожна дитина відкрита до спілкування. А стереотип про те, що підлітки не прислуховуються до дорослих і не вміють комунікувати, вигадали ті, в кого, з певних причин, не вийшло встановити з ними зв’язок.

«Щоб дитина вміла говорити про свої потреби, варто навчитися її слухати. Можливо, це може викликати труднощі, проте без цього – нікуди.

Дитина має довіряти батькам, не боятися висловитися», - підкреслює Панфілова.

Також батькам важливо демонструвати готовність до діалогу. Але в жодному випадку не тиснути на дитину. Тому команда «Teenergizer» звертає увагу батьків на кілька правил.

По-перше, обговорюйте спільні переживання, будьте відкритими з дитиною. Адже доволі часто маємо спільні проблеми, які можемо вирішити,обговорюючи разом. По-друге, не засуджуйте позицію дитини та не нав’язуйте свою (це може призвести до втрати довіри). «Будьте такими, які ви є. Не треба використовувати підлітковий сленг або пересилювати себе, говорити на теми, які вам не подобаються – це помітно і може відштовхнути», - зазначає Яна Панфілова.

«Між іншим, карантин – можливість зрозуміти свою дитину та вийти на новий етап більш рівноправних та довірливих стосунків», - додає вона.

Експерти визнають, що наразі і у дорослих зростає рівень тривожності. Тому батькам доволі важко буває сфокусуватися на проблемі дитини. Втім, інколи, саме поговоривши зі своєю дитиною, дорослий може отримати необхідну для себе підтримку. Тож влаштуйте сімейний вечір, подивіться фільми, поділіться життєвими історіями… Коли, як не зараз, ви матимете стільки спільного часу?

Ірина Шевченко

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся