Науковець Юрій Ганиченко: Хороша новина – нової хвилі COVID-19 в Україні ще немає. Погана – всі регіони готові "вибухнути"

Керівник Центру економіки охорони здоров'я Київської школи економіки (KSE) Юрій Ганиченко в інтерв’ю УНІАН розповів, коли варто чекати на новий спалах COVID-19, чи існують механізми запобігання швидкому поширенню вірусу та за яких умов "Дельта" не спричинить в наших лікарнях Армагеддон.

Центр економіки охорони здоров'я KSE систематично оприлюднює свої прогнози щодо поширення COVID-19, в тому числі в Україні. Розкажіть, як формуються ці прогнози?

Є два типи прогнозів: короткострокові та довгострокові. Перші – на найближчі два тижні. Для них робиться аналіз поточної ситуації. Вивчаємо захворюваність у плані кількості виявлення нових випадків, госпіталізацій та смертності, а також кількість людей, які зараз перебувають у ковідних лікарнях. На основі цих поточних трендів робиться короткостроковий прогноз.

Довгостроковий прогноз відбувається за допомогою моделювання. У Київській школі економіки створена епідеміологічна математична модель, яка прогнозує динаміку поширення вірусу. Вона складається з багатьох різних параметрів. Наприклад, пришвидшили вакцинацію, або прийшов більш поширюваний варіант вірусу, карантин посилили чи послабили. Модель на це реагує, оновлює дані і показує, чого варто очікувати, які сценарії поширення можливі.

Наскільки прогнози KSE справджуються?

Вони цілком справджуються. Ми почали робити моделювання у квітні 2020 року і до кінця року надали прогноз, який, до середини літа, справджувався майже один в один. Потім відбулася зміна підходу до карантину, коли він став менш жорсткий, і після цього захворюваність почала різко зростати. Відповідно, після того ми переглядали наші прогнози за одним критерієм - зміна карантину.

Тобто спочатку єдиним фактором невизначеності був карантин. Ще – сезонність. Зараз таких факторів більше.

Назвете ці фактори?

Перше - цього року вже треба враховувати повторність зараження. Друге - це швидкість вакцинації, від якої дуже сильно залежить поширення захворюваності, особливо, похідні показники - госпіталізація й смертність. Третє - це карантин. Четверте - наявність більш поширених варіантів вірусу і того, як вони еволюціонують.

Після зміни підходу до карантину захворюваність на COVID-19 почала різко зростати / УНІАН

Але попри ці чотири фактори невизначеності наші прогнози на перший і другий квартал досить добре справдилися.

Зокрема, ми прогнозували, що на кінець першого півріччя 2021 року кількість померлих буде близько 55 тисяч осіб. По факту було до 53 тисяч. І це повністю відповідало середньому сценарію. Крім того, варто зауважити, що цифра у 53 тисячі ще ретроспективно оновлюється, адже дані по смертності вносяться з затримкою, відповідно вона ще буде збільшуватися. Тобто захворюваність у другому кварталі поточного року була повністю прогнозована, без відхилення.

Які прогнози нанайближчий час?

Зараз ми бачимо, що рівень захворюваності вийшов на плато, він перестав спадати. Тож подальша динаміка залежатиме від того, чи це вже початок спалаху, чи це просто ми вийшли на такі маленькі числа і будемо навколо них коливатися.

В залежності від того, як далі піде захворюваність, буде реалізовуватися той чи інший довгостроковий сценарій.

Загалом, в довгостроковій перспективі, до кінця третього кварталу, до кінця вересня, ми не очікуємо якихось великих стрибків і щодо критичного навантаження на систему охорони здоров'я, і щодо смертності. Навіть наш найпесимістичніший сценарій дає меншу кількість померлих, ніж це було у минулому кварталі. Це відбувається через те, що зараз захворюваність спадає і зараз база інфікованих людей, з яких потім будуть потенційні госпіталізації та померлі, доволі мала. Але ця база буде накопичуватися у третьому кварталі. І весь тягар ляже на четвертий квартал - жовтень, листопад, грудень.

З п’ятнадцяти країн Європи на минулому тижні новий спалах COVID-19 зафіксували у восьми / фото REUTERS

У скількох країнах Європи наразі зафіксовано новий спалах COVID-19?

Ми моніторимо великі країни Європи, з населенням у понад 10 млн осіб. З п’ятнадцяти таких країн на минулому тижні було вісім (Велика Британія, Португалія, Росія, Іспанія, Греція, Бельгія, Нідерланди та Франція), а на цьому тижні додалася ще одна – Італія.

Спалахом ми називаємо відчутне зростання, яке триває відносно тривалий час, приблизно два тижні. Станом на зараз абсолютно всі п’ятнадцять країн "зростають", але поки що не можна сказати, що у кожній з них вже спалах.

Які загрози це несе для України?

По-перше, наразі у нас період відпусток. А туристично привабливі країни якраз дуже сильно "зростають".

По-друге, Україна, на фоні європейських країн, зараз виглядає непогано. Ми, за всіма показниками, з великим запасом, потрапляємо під індикатори "зеленої зони" країн ЄС. На минулому тижні Єврокомісія рекомендувала країнам ЄС відкрити кордони для України.

Але ці два фактори точно не покращать ситуацію.

Судячи з ваших слів, зараз Україна перебуває у зоні ризику виникнення нового спалаху?

Ми 100% в зоні ризику, але ми в цій зоні вже принаймні четвертий тиждень, з того моменту, коли в Європі почався спалах. Втім, зараз є один насторожуючий момент – Україна перестала "спадати" і за кількістю нових випадків, і за кількістю госпіталізацій. Це додатковий тривожний знак. Але поки що ми не можемо говорити, що вже пішло зростання.

Якби ми бачили, що в Україні вже є конкретні регіони, які продовжують "спадати", і є конкретні регіони, які вже відверто "зростають", то говорили б, що в Україні вже спалах. Але такого ми не бачимо. Всі регіони дуже стабільні.

Які показники захворюваності COVID-19 Україна може отримати у найближчий місяць?

Зараз дуже складно казати, бо спалаху ще немає. Ба більше, навіть прихід тієї ж "Дельти" не означає, що в країні Армагедон.

Країни, в яких вже зафіксована "Дельта", починають "спалахувати" з різним часовим проміжком і з різною інтенсивністю. Наприклад, якби ми спілкувалися два тижні тому, найгірший сценарій на той час був у Великій Британії, яка "зростала" за тиждень удвічі. Це було дуже стрімко. Але вже тиждень тому почали "зростати" й Греція (утричі), й Нідерланди (у десять разів). Зокрема, останні почали "спадати" з кінця квітня, як і Україна. "Спали" у десять разів, але за тиждень нівелювали все це кількамісячне спадання.

Країни, в яких вже зафіксована «Дельта», починають «спалахувати» з різним часовим проміжком і з різною інтенсивністю / Фото УНІАН

Якщо ми говоримо, що була схожа ситуація зі зниженням захворюваності на COVID-19 в Україні та Нідерландах, чи можемо ми тепер порівнювати ситуації з новим поширенням хвороби?

Зараз можна говорити, що в Україні буде не краще, ніж в Нідерландах, через те, що рівень вакцинації у нас набагато нижчий.

Якщо спалах почнеться прямо зараз із середньою швидкістю, як в Європі, то в за два тижні кількість нових випадків в Україні подвоїться. Тобто, якщо зараз середній показник 500 випадків захворювання на добу, а виявленість буде така сама, то через два тижні можна очікувати 1000 випадків на добу.

Але це дуже середньо. Поки що розкид дуже великий. Точніше можна буде сказати, коли ми почнемо бачити зростання.

Але зростання вже потроху фіксується.

Сьогодні (19 липня, - УНІАН) - перший день, коли тижнева кількість госпіталізацій та нових випадків показала зростання. Воно ще невелике - плюс 3% за тиждень, але тиждень тому ми мали мінус 10%. Але наразі невідомо, чи вже зараз буде різке зростання, чи ми вийшли на низький рівень і будемо на ньому коливатися. 

І все ж, чи можна зараз спрогнозувати, коли приблизно в Україні можна очікувати на новий спалах COVID-19? 

Поки ні. Але тут є дві новини.

Хороша полягає у тому, що наразі немає регіону, який "драйвить". Наприклад, весняна хвиля починалася з трьох чи чотирьох західних регіонів. Тоді у нас госпіталізації по країні спадали, але три області вже зростали. Було видно, що в рамках цього спадання виділяється тренд на зростання саме цих регіонів, і ми говорили, що спалах пішов…

Зараз, попри те, що у нас плато, ми перестали спадати і у нас немає ситуації, що все погано в якомусь окремому регіоні. Всі регіони виходять на плато. Але це означає, що цей спалах можна очікувати звідусіль.

Тобто хороша новина - це те, що зараз нової хвилі немає, а погана - практично регіони виходять на плато і у всіх вже є база для того, щоб "вибухати".

"Вибухати" будемо через "індійський" штам - "Дельта"?

Скоріше за все, наступна хвиля буде через "Дельту". Якщо не з’явиться якась інша мутація найближчим часом…

Як можна запобігти початку цієї нової хвилі?

Запобігти – ніяк. Але можна зменшувати складність цієї хвилі. Існує декілька механізмів, як реагувати. Вони дуже прості, але дієві.

Перше – карантин. Він спрацював у 2020 році і, згідно з постановою Кабміну, наразі адаптивний карантин в Україні діє до кінця поточного року. Тому, якщо у якомусь регіоні буде спалах, система реагуватиме і у цьому регіоні будуть вводитися більш жорсткі обмеження.

Наразі адаптивний карантин в Україні діє до кінця поточного року / фото УНІАН, В'ячеслав Ратинський

Другим важливим механізмом є вакцинація. Її рівень в Україні, на жаль, не дуже високий. Адже в Європі принаймні однією дозою вакциновано приблизно 45% всього населення, а в Україні ці цифри в рази менші – близько 7%. Позитивний момент у тому, що темпи вакцинації збільшуються, однак її треба робити втричі інтенсивніше. Адже у нас є державна мета - вакцинувати 70% дорослого населення. А щоб її досягти, вже зараз треба щодня до кінця року без вихідних робити втричі більше щеплень.

Третій механізм - це система тестування, виявлення та ізоляції. Зараз саме час, щоб держава вдосконалила цю систему. Наразі у нас дуже хороший коефіцієнт виявлення - менше ніж 2%, тобто з усіх протестованих позитивних випадків лише 2% (на початку року цей коефіцієнт становив 18%). Це означає, що ми тестуємо багато і серед цих багатьох тестів виявляємо мало людей з COVID-19.  Тобто маємо контроль над поширенням. Адже велика кількість тестувань з будь-яких причин, у тому числі через бажання подорожувати, дає можливість виявити безсимптомні випадки та відстежувати контактних осіб. А це саме те, на чому має сфокусуватися держава, щоб стримувати нову хвилю.

Чи варто до цих механізмів додати ще закриття кордонів від країн зі спалахом чи великим поширенням штаму "Дельта"?

Якщо говорити про те, щоб зменшувати захворюваність, то відповідь "так". Було б класно зменшити ризик завезення вірусу до України з джерел спалахів. Але в реальному світі ми не можемо фізично бути у постійній ізоляції.

Більш наближений до реальності варіант (і це те, що ми б пропонували робити) – прямо зараз звузити коло осіб, які безперешкодно приїздять до України. Наприклад, було б непогано, щоб це були  вакциновані особи. А якщо людина не вакцинована, то мала б проходити самоізоляцію з обов’язковим контролем не лише "на папері". Згодом цю систему можна адаптувати чи пом’якшувати, адже сертифікати вже включатимуть негативні ПЛР-тести та дані про те, що людина перехворіла. 

Чому варто вакцинуватися будь-якою, дозволеною ВООЗ, вакциною, яка наявна в Україні?

Проста відповідь на питання, чому треба вакцинуватися будь-якою вакциною, - це захистити себе прямо зараз. 

По-перше, питання ефективності вакцин дуже комплексне, адже є різні варіанти вірусу, ефективність різних вакцин проти яких різна.

По-друге, не варто чекати якусь конкретну вакцину через те, що зараз величезна загроза з боку Європи. Якщо подивитися на карту з Оксфордської бази даних, то зараз географічно Україна оточена країнами, які дуже сильно "зростають". Відповідно, ризик завезення в Україну цього спалаху - величезний.

Зараз використано вже 70% з усіх доз вакцини від COVID-19, які були завезені в Україну / УНІАН

Враховуючи темпи вакцинації в Україні, на який час вистачить наявних доз вакцин?

Зараз використано вже 70% з усіх доз, які були завезені в Україну. Це близько 6 млн. Якщо говорити станом на зараз, їх вистачить на три тижні. Але варто пам’ятати, що багато вакцин вже заїхало в Україну, але поки їх не розвезли по регіонах. Тобто, за поточних темпів, проблеми з наявністю вакцини на найближчі два-три місяці немає. 

Якщо новий спалахCOVID-19 в Україні неминучий, як довго протримається система охорони здоров’я?

Якщо подивитися на початок 2021 року, коли було плато, рівень госпіталізацій був 1,8 – 2 тис осіб на добу. Зараз у п’ять разів менше.

У середині лютого і до середини квітня цей показник зростав, потім пішов на спад. У той період, в середньому, це було 4 тис госпіталізацій на добу. Таким чином, зараз у нас є запас на зростання кількості госпіталізацій десь у 10 разів. І, якщо дивитися на середні темпи зростання цього показника у Європі протягом двох останніх тижнів (у два рази), то у нас запас – на 2,5 місяця. Але – за двох припущень: спалах вже зараз і якщо темпи зростання середні по Європі.

Якщо ж підемо як Нідерланди і виростемо в 10 разів за тиждень, то можемо вийти на максимальну потужність і за тиждень.

Спалах COVID-19 в Україні може тривати кілька місяців, а може й кілька років / УНІАН

Тобто в середньому у нас є два з половиною місяці, а в гіршому випадку - один тиждень. Але на ці два з половиною місяці системи має вистачити. Основне навантаження піде на четвертий квартал і система витримає. Але далі може бути погано…

Чому?

Спалах може тривати кілька місяців, а може й кілька років. Держава має його якось збивати. І тут багато залежить від того, чи вдасться це зробити. 

Наприклад, якщо ми говоримо про "Дельту", вона агресивніша. Тому, якщо в Україні будуть якісь карантинні обмеження, то вони мають бути жорсткішими, щоб стримувати цю хвилю, адже у нас низький рівень вакцинації.

За яких показників необхідно починати збільшувати кількість ліжок у ковідних лікарнях?

Наразі в Україні зайняті близько 7% ліжок з киснем, 13% реанімаційних ліжок, а 3% хворих підключені до апаратів штучної вентиляції легень. Коли ми з 7% досягнемо 35%, ліжка вже треба додавати. Якщо ж збільшення відбуватиметься помірно, цей показник можна довести й до 50%.

Але у будь-якому разі, якщо від поточного рівня заповненості ліжок відбудеться зростання принаймні у 5 разів, то це знак, що державі треба брати до уваги план екстреного розгортання додаткових потужностей.

Антоніна Доломанжи

Антоніна Доломанжи

УНІАН в Google News