Старша медсестра Ірина Гембіцька ховає кожен сантиметр тіла - одягає захисний, дуже паркий костюм, який не зніматиме чотири години / ТСН. Тиждень

Пекельна робота. Як в умовах Covid-19 працює одна з українських реанімацій

Про медиків в Україні чи не вперше говорять так багато. Влада обіцяє їм підвищення заробітних плат, але й без цього лікарі й медсестри роблять все та навіть більше, щоб рятувати людей під час пандемії коронавірусу.

Старша медсестра Ірина Гембіцька ховає кожен сантиметр тіла - одягає захисний, дуже паркий костюм, який не зніматиме чотири години / ТСН. Тиждень

Важка зміна. Пекельна доба. У реанімації тепер така кожна. У Сарненській центральній районній лікарні на Рівненщині  старша медсестра Ірина ховає кожен сантиметр тіла - одягає захисний, дуже паркий костюм, який не зніматиме чотири години. Жінка стікатиме потом, їй буде темніти в очах і важко дихати. Але не так, як п’ятьом тяжкохворим на ковід, які не можуть зробити вдих самі. Зовсім.  

«Одна пацієнтка у нас на ШВЛ. Ще на кисневій масці. Без кисню хворі не можуть взагалі. Вимушені подавати кисень цілодобово. Їм тоді легше дихати», - розповідає ТСН. Тиждень старша медсестра відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП «Сарненська центральна районна лікарня» Ірина Гембіцька.

Але перш, ніж зайти у те вогнище ковіду, Ірина зупиниться… у куточку з образами.

«У мене завжди при собі молитва. Завжди. Скільки вчилася, я боялася потрапити саме в реанімацію», - розповідає жінка.

Заввідділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП «Сарненська центральна районна лікарня» Олександр Жученко на вулиці саме перевіряє роботу кисневих балонів. «Вся ця система зібрана у 80-х роках. Її пропускна здатність не відповідає теперішнім запитам нових апаратів», - розповідає він.

Заввідділення анестезіології та інтенсивної терапії Олександр Жученко розповідає, що реанімація працює на межі / ТСН. Тиждень

Одного такого вистачає лише на годину підтримки життя хворих. Останні кілька тижнів машина, яка заправляє їх киснем, намотує сюди по кілька кіл на добу. Адже реанімація працює на межі. З восьми ліжок вільні лише три. Страшно подумати, що буде, якщо у кількох пацієнтів з інфекційного відділення, де нині понад 50 людей, одночасно погіршиться стан і їх привезуть сюди, у відділення останньої надії.

«Люди поступають складніші і більш запущені. Хоч ніхто карантин не скасовував, люди дозволили собі більше… Коли у нас відкрили базар, це було щось страшне. Мені потрібно було якихось овочів купити, але я подивився на все це, розвернувся і пішов. Тому що люди, як зірвались… Без масок. Стоять, в спину дихають…», - розповідає Олександр Жученко.

На подвір'я лікарні одна за одною заїжджають швидкі. Лікарі сподіваються, що це не їхні пацієнти. Але ні. В одній зі швидких привезли хвору із ковідом: у стані середньої тяжкості доставили на кисні в інфекційне відділення. Швидка стоїть на дезінфекції...

Чи багато таких хворих? У швидкій запевняють: 2-3 людини за зміну.

«На території лікарні на випадок, якщо приймальне відділення не буде справлятися з кількістю хворих, встановили спеціальний намет. В ньому сортуватимуть хворих за ступенем тяжкості і вже встановили ліжка. Але дуже бояться дня, коли вони можуть знадобитися», - розповідає кореспондент ТСН.Тиждень Наталія Ярмола. 

Рівненська область нині входить у ТОП-5 за кількістю заслаблих. Ця лікарня приймає пацієнтів з кількох районів. І, за словами головного лікаря, такої завантаженості за три місяці ще не було. 

«Ми бачимо картину, яка кардинально відрізняється від тієї, що була у березні чи квітні. Пішов ріст… У нас не було такого, щоб реанімацію ми не могли розвантажити», - каже головний лікар КНП «Сарненська центральна районна лікарня» Василь Іванюк.

Головний лікар КНП «Сарненська центральна районна лікарня» Василь Іванюк переконаний, що пішов ріст захворюваності на Covid-19 / ТСН. Тиждень

Поруч з реанімацією – травматологічне відділення. Його повністю звільнили від хворих, бо інфекційного блоку вже не вистачає…

Заввідділення Олександр Жученко розповідає, що протоколи, які були розроблені на початку пандемії, те лікування, яке допомагало, зараз вже не працює. «Тобто вірус мутує. Зараз вже інше лікування», - каже лікар.

У це складно повірити, але, попри ризики для себе і родини, попри понаднормову роботу, за три місяці тут звільнилося лиш кілька санітарок-пенсіонерок, бо у групі ризику. Решта зостались рятувати людей фактично за копійки - 5, 7, 10 тисяч гривень.

У травні, коли лікарня уклала договір із Національною службою здоров'я, почались доплати: 200-300% від окладу за кожен місяць небезпечної роботи виплатили усім 162 працівникам, які тут працюють із ковідом.

«Наші лікарі отримали по 30 тис, окрім основного головного окладу. Медсестри – по 18-20 тисяч», - розповідає головний лікар Василь Іванюк.

«Незалежно від того, скільки пролікує така лікарня, навіть якщо там буде два випадки, вона все одно отримає кошти. Фінансування включає і закупівлю ліків, і необхідних матеріалів для роботи апаратів обладнання, а також оплату лікарів, які входять в ці чотири команди з урахуванням до 300% до їх окладу», - запевняє т.в.о. голови Національної служби здоров’я Оксана Мовчан.

Кілька медиків Сарненської центральної районної лікарні вже перехворіли на ковід. І старша медсестра Ірина теж. Це відбулося ще тоді, коли все починалося, коли ковід непомітно поглинав їхній регіон, а вони не знали і приймали людей із запаленням легень голіруч.

«Я не відчула, що захворіла. Ми дуже часто переносимо хвороби на ногах», - розповідає Ірина Гембіцька.

Нині держава застрахувала життя і здоров’я медиків, які занедужали на роботі.

«У разі, якщо людина захворіє і буде летальний випадок, Фонд соціального страхування оплачує родині 1,5 млн грн. Якщо у людини інвалідність - до 300 прожиткових мінімумів», - зазначив головний санітарний лікар України Віктор Ляшко.

Але ТСН.Тиждень вже знає про випадки, коли медикам складно навіть просто довести, що хворобу підчепили саме на роботі.

«Зараз чим далі, тим більше буде зникати межа між ковідовськими і нековідовськими хворими», - переконаний лікар-анастезіолог відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП «Сарненська центральна районна лікарня» Іван Керанчук.

Лікар-анастезіолог відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП «Сарненська центральна районна лікарня» Іван Керанчук / ТСН. Тиждень

Та важко їм не лише фізично... За три місяці тут на їхніх очах, попри всі їхні спроби здійснити диво, у муках перестали дихати двадцять два їх пацієнти. «Лікарі мені скаржаться, що їм сняться ці люди. Настільки переживають», - каже заввідділення Олександр Жученко.

Кожному у пам'ять назавжди врізалась своя історія. Іван Керанчук згадує, що найважче лікувати своїх. Олександр Жученко розповідає, як його пацієнт раптово перестав дихати. А Ірина Гембіцька згадує, як зле стало жартівливій жіночці, а за дві години її не стало…

Найважче повідомити про це родичам: «Ми одразу просимо вибачення, що не змогли допомогти».

Сьогодні у лікарів знову важка зміна. Під вікнами реанімації плачуть чиїсь рідні…

Тож кожного разу, коли вам захочеться зайти у транспорт без маски чи піти на гучне весілля, згадайте обличчя українських медиків.

Обличчя медперсоналу КНП «Сарненська центральна районна лікарня», які щодня рятують життя українців

Наталія Ярмола, Андрій Марченко, Андрій Тримбач

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter