Алотендин – інструкція, застосування, аналоги препарату
Алотендин – склад і форма випуску препарату
Алотендин: як приймати препарат
Алотендин – протипоказання, побічні ефекти
Алотендин – це препарат, який використовують при хронічній стабільній стенокардії.
Застосування Алотендину
Хронічна стабільна стенокардія, як монотерапія або в комбінації з іншими антиангінальними засобами.
Як замісна терапія у пацієнтів, у яких АТ та/або хронічна стабільна стенокардія адекватно контролюється одночасним застосуванням амлодипіну і бісопрололу у тих самих дозуваннях.
Алотендин – склад і форма випуску препарату
Склад.
діючі речовини: Бісопрололу фумарат 5 мг, Амлодипін
допоміжна речовина: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмалгліколят (тип а), кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.
Лікарська форма. Пігулки.
Алотендин: як приймати препарат
Рекомендована добова доза становить 1 таблетку відповідного дозування, бажано препарат приймати вранці незалежно від прийому їжі, не розжовуючи.
Максимальна добова доза — 1 таблетка Алотендину 10 мг/10 мг/добу.
Діапазон дозування препарату дозволяє гнучко підібрати співвідношення компонентів залежно від клінічних потреб.
Лікування не слід припиняти раптово, тому що це може призвести до тимчасового погіршення клінічного стану. Особливо це стосується пацієнтів з ІХС. Рекомендується поступове зниження дози.
Порушення функції печінки і нирок
У разі печінкової недостатності елімінація амлодипіну уповільнюється. Особливих рекомендацій щодо дозування амлодипіну немає, тому препарат у пацієнтів з порушенням функції печінки необхідно призначати з обережністю. У разі тяжкої печінкової недостатності добова доза бісопрололу не повинна перевищувати 10 мг.
У пацієнтів з легкою або середньою нирковою недостатністю немає необхідності змінювати дозування. У разі тяжкої ниркової недостатності (кліренс креатиніну <20 мл/хв) добова доза бісопрололу не повинна перевищувати 10 мг.
Пацієнтам літнього віку можна призначати звичайні дози препарату.
Комбінований препарат амлодипін/бісопролол не рекомендується призначати дітям через відсутність даних щодо безпеки та ефективності застосування.
Діти
Алотендин не рекомендується застосовувати у дітей.
Бісопролол. Клінічні дані щодо ефективності і безпеки застосування препарату для лікування дітей відсутні.
Алотендин – протипоказання, побічні ефекти
Протипоказання.
для таблеток амлодипін/бісопролол: підвищена чутливість до амлодипіну, похідних дигідропіридину, бісопрололу та/або до будь-якої допоміжної речовини.
Для амлодипіну:
– нестабільна стенокардія;
– артеріальна гіпотензія тяжкого ступеня;
– шок (включаючи кардіогенний шок);
– обструкція вивідного тракту лівого шлуночка (наприклад стеноз аорти тяжкого ступеня);
– гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда.
Для бісопрололу:
— гостра серцева недостатність або серцева недостатність у стані декомпенсації, що потребує інотропної терапії;
— кардіогенний шок;
— AV-блокада II–III ступенів;
— синдром слабкості синусного вузла;
— синоатріальна блокада, брадикардія (ЧСС <60 уд./хв.), перед початком лікування артеріальна гіпотензія (систолічний АТ <100 мм рт. ст.);
— БА, ХОХЛ;
— виражені порушення периферичного кровообігу, синдром Рейно;
— нелікована феохромоцитома;
— метаболічний ацидоз.
Побічні реакції.
побічні реакції можуть бути зумовлені кожним з компонентів препарату.
При застосуванні амлодипіну: частіше виникають наступні побічні реакції: головний біль, набряки (особливо в ділянці гомілок), підвищена втомлюваність, сонливість, нудота, біль у животі, припливи, відчуття серцебиття, запаморочення.
Лабораторні дослідження: підвищення печінкових ферментів.
З боку серцевої системи: підвищене серцебиття; аритмія (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та мерехтіння передсердь); інфаркт міокарда.
З боку крові та лімфатичної системи: лейкопенія, тромбоцитопенія, пурпура.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість; периферична нейропатія, синкопе, гіпестезія, парестезія, порушення смаку, тремор; гіпертонус, периферична нейропатія.
З боку органа зору: порушення зору (включаючи диплопію).
З боку органа слуху та лабіринту: дзвін у вухах.
З боку дихальної системи: задишка, кашель, риніт; диспное.
З боку ШКТ: нудота, біль у животі; диспепсія, гіперплазія ясен, панкреатит, сухість у роті, розлади моторики ШКТ; гастрит; блювання.
З боку нирок та сечовиділення: часте сечовипускання, порушення сечовипускання, ніктурія.
З боку шкіри та підшкірних тканин: підвищена пітливість, алопеція, знебарвлення шкіри; алергічні реакції, висипання, свербіж, ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема; кропив’янка; пурпура, зміна забарвлення шкіри, екзантема; ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса —Джонсона, набряк Квінке, фоточутливість.
З боку опорно-рухового апарату: артралгія, міалгія, біль у спині, судоми у м`язах; набрякання гомілок.
Метаболічні порушення: гіперглікемія.
З боку судинної системи: припливи; васкуліт; артеріальна гіпотензія.
Загальні порушення: набряк, периферичний набряк, підвищена втомлюваність; виснаженість, астенія, збільшення або зменшення маси тіла.
З боку гепатобіліарної системи: холестаз, жовтяниця, гепатити; підвищення рівня печінкових ферментів (що найчастіше асоціювалося із холестазом).
З боку репродуктивної системи: імпотенція, гінекомастія.
Психічні розлади: депресія, зміни настрою (включаючи тривожність), безсоння; сплутаність свідомості.
Аналогічно іншим антагоністам кальцію повідомлялося про такі побічні реакції, як інфаркт міокарда, аритмія (у тому числі шлуночкова тахікардія і фібриляція передсердь, стенокардія), проте з’ясувати, чи пов’язані вони з основним захворюванням, практично неможливо.
Загальні порушення та стани у місці введення: набряки; підвищена втомлюваність, астенія; біль у грудях, біль, нездужання.
Дослідження: збільшення або зменшення маси тіла; повідомлялося про виняткові випадки розвитку екстрапірамідного синдрому.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити безперервний моніторинг співвідношення між користю і ризиками, пов’язаними із застосуванням цього лікарського засобу. Лікарям слід звітувати про будь-які підозрювані побічні реакції відповідно до вимог законодавства.
При застосуванні бісопрололу
З боку серцевої системи: брадикардія (у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю); порушення AV-провідності, посилення проявів серцевої недостатності; ознаки погіршення серцевої недостатності (у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю); брадикардія (у пацієнтів з АГ або ІХС), ознаки погіршення серцевої недостатності (у пацієнтів з АГ або ІХС).
З боку нервової системи: головний біль*, запаморочення*; порушення сну; синкопе.
З боку органа зору: зниження секреції слізної рідини, що необхідно брати до уваги пацієнтам, які користуються контактними лінзами; кон’юнктивіт.
З боку органа слуху та лабіринту: порушення слуху.
З боку дихальної системи: бронхоспазм (особливо у хворих на БА або з обструктивними захворюваннями бронхів в анамнезі); алергічний риніт.
З боку ШКТ: нудота, блювання, діарея, запор.
З боку шкіри та підшкірних тканин: алергічні реакції, висипання, свербіж; алопеція, псоріатичні висипання.
З боку опорно-рухового апарату: м’язова слабкість, судоми.
Метаболічні порушення: підвищення рівня ТГ.
З боку судинної системи: погіршення периферичного кровообігу (відчуття холоду в кінцівках); артеріальна гіпотензія (особливо у пацієнтів із серцевою недостатністю).
Загальні порушення: підвищена втомлюваність, виснаженість.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня печінкових ферментів (АлАТ, АсАТ), гепатит.
З боку репродуктивної системи: імпотенція.
Психічні розлади: депресія; нічні жахіття, галюцинації, порушення сну.
Лабораторні показники: підвищення рівня ТГ у крові.
Загальні розлади: астенія (у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю), підвищена втомлюваність*; астенія (у пацієнтів з АГ або ІХС).
*Такі симптоми, як запаморочення, головний біль, підвищена втомлюваність, виснаженість, характерні на початку лікування і часто зникають протягом 1–2 тиж.
У разі виникнення побічних явищ або небажаних реакцій необхідно негайно поінформувати лікаря.
Аналоги Алотендину
Собікомбі
Теночек
Тонорма
Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.
