Дексалгін - інструкція, застосування, аналоги препарату
Дексалгін - склад і форма випуску препарату
Дексалгін: як приймати препарат
Дексалгін - протипоказання, побічні ефекти
Діюча речовина Дексалгіну - декскетопрофену трометамол — чинить анальгезивну, протизапальну та жарознижувальну дію і належить до класу НПЗП.
Застосування Дексалгіну
Дексалгін застосовують для симптоматичного лікування гострого болю середньої та високої інтенсивності у випадках, коли пероральне застосування препарату недоцільне, наприклад, при післяопераційному болю, при ниркових кольках та болю у попереку.
Дексалгін - склад і форма випуску препарату
Розчин для ін'єкцій 50 мг/2 мл. Діюча речовина: декскетопрофен; допоміжні речовини: етанол 96%, натрію хлорид, натрію гідроксид, вода для ін'єкцій. Призначаються за рецептом.
Дексалгін: як приймати препарат
Для дорослих рекомендована доза становить 50 мг з інтервалом 8–12 год. У разі необхідності повторну дозу вводити через 6 год. Максимальна добова доза не має перевищувати 150 мг. Дексалгін ін’єкт призначений для короткочасного застосування, тому його слід застосовувати тільки у період гострого болю (не довше 2 діб). Пацієнтів слід переводити на пероральне застосування анальгетиків, якщо це можливо. Вираженість побічних реакцій можна зменшити шляхом застосування найнижчої ефективної дози протягом якомога коротшого часу, необхідного для покращення стану. При післяопераційному болю середнього або сильного ступеня тяжкості препарат можна застосовувати за показаннями у тих же самих рекомендованих дозах у комбінації з опіоїдними анальгетиками.
Для пацієнтів похилого віку коригування дози зазвичай не потрібне. Однак через фізіологічне зниження функції нирок рекомендується нижча доза препарату, а саме — максимальна добова доза становить 50 мг при легкому порушенні функції нирок.
Для пацієнтів з патологією печінки з легким або середнім ступенем тяжкості (5–9 балів за шкалою Чайлда — П’ю) слід знизити максимальну добову дозу до 50 мг та ретельно контролювати функцію печінки. При тяжких захворюваннях печінки препарат протипоказаний (10–15 балів за шкалою Чайлда — П’ю).
Для пацієнтів з порушенням функції нирок легкого ступеня (кліренс креатиніну 60–89 мл/хв) максимальну добову дозу слід знизити до 50 мг. При порушенні функції нирок середнього або тяжкого ступеня (кліренс креатиніну <59 мл/хв) препарат протипоказаний.
Дексалгін не слід застосовувати для дітей та підлітків через відсутність даних щодо його ефективності та безпеки.
Дексалгін - протипоказання, побічні ефекти
Дексалгін не можна вводити пацієнтам з підвищеною чутливістю до декскетопрофену, будь-якого іншого НПЗП або до допоміжних речовин препарату;
- якщо речовини аналогічної дії, наприклад, ацетилсаліцилова кислота або інші НПЗП провокують розвиток нападів БА, бронхоспазму, гострого риніту або спричиняють розвиток носових поліпів, появу кропив’янки або ангіоневротичного набряку;
- якщо під час лікування кетопрофеном або фібратами виникали фотоалергічні або фототоксичні реакції; при шлунково-кишковій кровотечі або перфорації в анамнезі, пов’язаних із попередньою терапією НПЗП;
- пацієнтам з пептичною виразкою в активній фазі/шлунково-кишковою кровотечею, або з наявністю в анамнезі шлунково-кишкової кровотечі, виразок або перфорацій;
- пацієнтам із хронічною диспепсією; при шлунково-кишковій кровотечі, іншій кровотечі в активній фазі або при підвищеній кровоточивості;
- при хворобі Крона або при неспецифічному виразковому коліті; при тяжкій серцевій недостатності;
- при порушенні функції нирок середнього або тяжкого ступеня (кліренс креатиніну ≤59 мл/хв); при тяжкому порушенні функції печінки (10–15 балів за шкалою Чайлда — П’ю); при геморагічному діатезі та при інших порушеннях згортання крові;
- при вираженій дегідратації; у ІІІ триместр вагітності та у період годування грудьми.
Через вміст у лікарському засобі етанолу Дексалгін протипоказаний для нейроаксіального (інтратекального або епідурального) введення.
Побічні ефекти:
- анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія;
- набряк гортані, анафілактичні реакції;
- гіперглікемія, гіпоглікемія, гіпертригліцеридемія, анорексія, відсутність апетиту;
- безсоння, занепокоєність;
- головний біль, запаморочення, сонливість, парестезії, непритомність;
- нечіткість зору, вертиго, дзвін у вухах;
- пальпітація; екстрасистолія, тахікардія;
- артеріальна гіпотензія, припливи, АГ, тромбофлебіт поверхневих вен;
- бронхоспазм;
- нудота, блювання, біль у животі, диспепсія, діарея, запор, блювання з домішками крові, сухість у роті, виразкова хвороба, кровотеча або перфорація, панкреатит;
- дерматити, свербіж, висипання, підвищене потовиділення, кропив’янка, вугри, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, фотосенсибілізація;
- ригідність м’язів, скутість у суглобах, м’язові судоми, біль у спині;
- гостра ниркова недостатність, поліурія, нирковий біль, кетонурія, протеїнурія, нефрит, нефротичний синдром;
- менструальні порушення, порушення функції передміхурової залози;
- біль у місці ін’єкції, реакції у місці ін’єкції, пропасниця, підвищена втомлюваність, біль, озноб, астенія, нездужання, тремтіння, периферичні набряки;
- відхилення у печінкових пробах.
Уникати застосування препарату Дексалгін у комбінації з іншими НПЗП, у тому числі селективними інгібіторами ЦОГ-2. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам, які одночасно застосовують засоби, що можуть підвищити ризик виникнення виразки або кровотечі, а саме — пероральні кортикостероїдні засоби, антикоагулянтні засоби, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антиагрегантні засоби, такі як ацетилсаліцилова кислота. А також пацієнтам з порушенням функцій печінки.
Аналоги Дексалгіну
- Альфорт Декса
- Ауксилен
- Де-Спан
- Декафен
- Декенор
- Декса-Здоров'я
- Дексалгін
Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.
