Гентаміцину сульфат - інструкція, застосування, аналоги препарату
Застосування Гентаміцину сульфату
Гентаміцину сульфат - склад і форма випуску препарату
Гентаміцину сульфат: як приймати препарат
Гентаміцину сульфат - протипоказання, побічні ефекти
Антибіотик з групи аміноглікозидів широким спектром дії. Тести підтверджують його активність відносно різних видів грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів – збудників сепсису, інфекційних захворювань м’яких тканин, центральної нервової системи, тощо.
Застосування Гентаміцину сульфату
Терапевтична ширина препарату обмежена, його слід призначати у випадках, коли збудники хвороби резистентні до більш безпечних антибіотиків. Сульфат Гентаміцину призначають для лікування інфекцій, спричинених чутливими до нього збудниками. Серед них:
- сепсис;
- інфекції сечовивідних шляхів;
- захворювання нижніх відділів дихальних шляхів;
- інфекційні захворювання шкіри, кісток, м'яких тканин; інфіковані опікові рани;
- інфекційні захворювання центральної нервової системи (менінгіт), у комбінації з ß-лактамними антибіотиками;
- інфекції черевної порожнини (перитоніт).
Гентаміцину сульфат - склад і форма випуску препарату
Препарат випускається у вигляді розчину для ін’єкцій – це прозора безбарвна (або з легким відтінком) рідина.
1 мл розчину містить 40 мг сульфату гентаміцину (в перерахуванні на гентаміцин та безводну речовину).
Крім того, засіб містить метабісульфіт натрію, динатрієву сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти та воду для ін’єкцій.
Гентаміцину сульфат: як приймати препарат
Препарат призначає лікар. Гентаміцину сульфат застосовується внутрішньом’язово і внутрішньовенно.
Доза, спосіб введення і інтервали між введеннями залежать від локалізації і тяжкості інфекції, віку пацієнта і функції нирок. Дозовий режим розраховується з огляду на масу тіла пацієнта. При поліпшенні клінічного стану або при розвитку побічних ефектів дозу знижують.
Дорослим та дітям від 14 років за умови помірного/тяжкого перебігу інфекції добова доза зазвичай становить 3 мг на кг маси тіла внутрішньом’язово. Дозу розподіляють на 2–3 введення.
Максимальна добова доза для дорослих становить 5 мг/кг, розподілена на 3–4 введення. Звичайна тривалість застосування препарату для всіх пацієнтів – 7–10 діб.
При тяжких і ускладнених інфекціях курс лікування можна продовжити у разі необхідності. У таких випадках рекомендується здійснювати контроль за функцією нирок, органів слуху і вестибулярного апарату, оскільки токсичність препарату проявляється після його застосування понад 10 діб.
Дозу розраховують за фактичною масою тіла (ФМТ), якщо у пацієнта немає надлишкової ваги (тобто додатково не більше 20 % ідеальної маси тіла (ІМТ)). Гентаміцин погано розподіляється у жировій тканині, тож якщо пацієнт має надлишкову вагу, дозу розраховують за формулою: ІМТ + 0,4 (ФМТ – ІМТ).
При порушенні функції нирок необхідно змінити режим дозування препарату так, щоб він гарантував терапевтичну адекватність лікування. При кожній можливості потрібно контролювати концентрацію гентаміцину у сироватці крові.
Перед призначенням гентаміцину необхідно визначити кліренс креатиніну. Початкова разова доза для пацієнтів зі стабільною хронічною нирковою недостатністю становить 1–1,5 мг/кг, в подальшому дозу та інтервал між введеннями визначають залежно від кліренсу креатиніну.
Дорослим пацієнтам із бактеріальною інфекцією, які перебувають на діалізі, призначають 1–1,5 мг/кг після завершення кожного діалізу. При перитонеальному діалізі додають 1 мг гентаміцину до 2 л діалізного розчину.
Дітям віком до 3 років препарат призначають винятково за життєвими показаннями.
Добові дози становлять: новонародженим і дітям до 1 року – 2–5 мг/кг, дітям від 1 до 5 років – 1,5–3 мг/кг, 6–14 років – 3 мг/кг. Максимальна добова доза для дітей всіх вікових груп становить 5 мг/кг. Препарат вводять 2–3 рази на добу протягом 7–10 діб.
Для внутрішньовенного введення разову дозу препарату розводять розчинником. Звичайний об’єм розчинника (стерильний 0,9 % розчин натрію хлориду або 5 % розчин глюкози) для дорослих становить 50–300 мл; для дітей об’єм розчинника потрібно відповідно зменшити.
Концентрація гентаміцину у розчині не має перевищувати 1 мг/мл (0,1 %). Тривалість внутрішньовенної інфузії – 1–2 години; вводять зі швидкістю 60–80 крапель/хв. Внутрішньовенні інфузії проводять протягом 2–3 діб, потім переходять на внутрішньом’язове введення.
Гентаміцину сульфат - протипоказання, побічні ефекти
Не рекомендується застосовувати антибіотик під час вагітності або годування груддю.
Під час прийому препарату бажано утриматись від занять, що потребують високої концентрації. Зокрема – від управління транспортом та небезпечними механізмами.
Слід уникати одночасного призначення з високоактивними діуретиками (фуросемід, етакринова кислота).
Обмеженням до застосування препарату є гостра ниркова недостатність.
Протипоказання до застосування Гентаміцину сульфату:
- Підвищена чутливість до компонентів препарату/антибіотиків групи аміноглікозидів;
- хронічна ниркова недостатність з азотемією і уремією;
- неврит слухового нерва;
- міастенія;
- паркінсонізм;
- ботулізм;
- літній вік,
- попереднє лікування ототоксичними препаратами.
Побічні ефекти при застосуванні Гентаміцину сульфату:
- Ототоксичність (ураження восьмої пари черепно-мозкових нервів): можливе зниження гостроти слуху, ураження вестибулярного апарату. Проявляється запамороченням або вертиго. Шум у вухах, втрата слуху. Особливий ризик може спричинити подовження курсу лікування гентаміцином – 2–3 тижні.
- Нефротоксичність: ураження нирок проявляється нирковою недостатністю зазвичай легкого ступеня, гострим тубулярним некрозом, інтерстиціальним нефритом, зниженням швидкості клубочкової фільтрації, протеїнурією, азотемією, рідше – олігурією, і, як правило, має оборотний характер;
- Електролітні порушення: гіпомагніємія, гіпокальціємія і гіпокаліємія.
- З боку травного тракту: стоматит, нудота, блювання, підвищене слиновиділення, втрата апетиту, втрата маси тіла, псевдомембранозний коліт;
- З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи шкірні висипання, кропив'янку, свербіж, лихоманку, пурпуру. Анафілактичні реакції та ендотоксичний шок. Задишка, набряк Квінке;
- З боку крові: тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, анемія, лейкопенія;
- Зміни лабораторних показників: підвищення рівня трансаміназ сироватки крові (АЛТ, АСТ), білірубіну, ретикулоцитів.
- З боку ЦНС: головний біль, сонливість, нейротоксичність (енцефалопатія, сплутаність свідомості, летаргія, галюцинації, судоми і депресія), периферична нейропатія.
- З боку серцево-судинної системи: гіпотензія;
- Інші: блокада нервово-м’язової провідності та пригнічення дихання, біль у суглобах, м'язовий біль, загальна слабкість;
- Зміни в місці введення: у місці ін’єкції – гіперемія, болючість, ущільнення у місці введення, атрофія або некроз підшкірної клітковини, при внутрішньовенному введенні – розвиток флебітів та перифлебітів.
Аналоги Гентаміцину сульфату
- Гентаміцин-здоров'я
- Гентаміцин-К
- Гентаміцину сульфат-Дарниця
Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.
