Депортація кримських татар: 65 років потому

Депортація кримських татар: 65 років потому

В травні 1944 року Сталін підписав постанову про виселення. Кримських татар звинуватили в дезертирстві, співпраці з фашистами, розправах над радянськими партизанами... Фоторепортаж

18 травня 2009 року минуло 65 років з дня насильницького переселення кримських татар з території Криму.

В травні 1944 року тодішній керівник СРСР Йосиф Сталін підписав постанову про депортацію кримських татар. Їх звинуватили в масовому дезертирстві та співпраці з фашистами.

Виселення почалося вранці 18 травня 1944 року і було завершене надвечір 20 травня.

Близько 190 тисяч осіб були депортовані з території півострова до Узбекистану, Казахстану, Марійської АРСР та на Урал.

Крім кримських татар, з Криму виселили представників інших народів: в 1941 році – кримських німців; у 1944 році – вірмен, болгар і греків.

Масове повернення депортованих почалося наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років. Важливу роль в юридичному оформленні цього процесу відіграла Декларація Верховної Ради СРСР 1989 року «Про визнання незаконними і злочинними репресивні акти проти народів, які було піддано насильницькому переселенню, і забезпеченню їхніх прав». У 1991 році були прийняті закони «Про реабілітацію жертв політичних репресій» і «Про реабілітацію репресованих народів».

На сьогодні населення Криму становить більш як 1,9 млн. осіб, з них понад 260 тисяч – кримські татари. І ще близько 150 тисяч татар хочуть повернутися на півострів.

З нагоди Дня пам`яті жертв депортації, який відзначається в автономії з 1993 року, в Криму пройшли жалобні заходи.

Увечері 17 травня кримськотатарська молодь запалила в центрі Сімферополя близько 5 тисяч свічок. Акція «Запали вогник у своєму серці» проводиться в місті третій рік поспіль. Цього року захід розширив географію: свічки горіли в Саках і Києві.

18 травня у центрі Сімферополя пройшов традиційний всекримський траурний мітинг. За даними міліції, в акції взяли участь до 15 тисяч осіб, за даними меджлісу – 25 тисяч.

Вимоги мітингувальникiв не змінилися.

 – Не змінилися, тому що жодну з них поки не виконано. Ми вимагаємо ухвалення закону про відновлення прав депортованих, створення системи освіти рідною мовою, відновлення історичної топоніміки тощо, – сказав голова меджлісу Мустафа ДЖЕМІЛЄВ.

Учасники акції заявили, що українська держава за роки незалежності «не прийняла жодного законодавчого акту, спрямованого на відновлення політичних, економічних, соціальних і культурних прав кримськотатарського народу». Вони вважають, що це «є причиною збереження фактичного нерівноправ`я і дискримінації кримських татар».

Раніше у Російській громаді Криму заявляли, що репатріанти і так мають усі права.

 – Має йтися не про ухвалення закону «Про відновлення прав громадян, депортованих за національною ознакою», а про внесення поправок до вже прийнятого закону про реабілітацію жертв політичних репресій. За допомогою цих поправок необхідно, зокрема, уточнити саме поняття «депортований», – говорять у Російській громаді.

Мітингуючі назвали депортацію 18 травня 1944 року геноцидом стосовно кримських татар, наслідки якого не можуть бути подолані тільки зусиллями української держави.

Як і торік, Організацію Об`єднаних Націй, Раду Європи, Європейський Союз закликали допомогти відновленню прав кримських татар.

– Сприяння у відродженні кримськотатарського народу має стати предметом особливої турботи і уваги ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та інших міжнародних держав, – підкреслюється в резолюції мітингу.

А тим часом в Головному управлінні Служби безпеки України в Криму створили спеціальний слідчий підрозділ, який займатиметься розслідуванням злочинів проти кримських татар.

– За рішенням Президента в Криму в СБУ створили спеціальний слідчий підрозділ, який займатиметься розслідуванням усіх злочинів, пов`язаних зi знищенням і репресіями проти кримськотатарського народу в роки депортації і всього, що передувало цьому злочину, – сказав голова Служби безпеки Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО.

Буде організована дослідча перевірка і збір свідчень жертв і потерпілих внаслідок насильницького переселення.

– На основі розсекречених документів слідчими будуть проведені роботи з тим, аби вийти на притягнення до правової відповідальності всіх тих, хто стояв за цим злочином (депортацією) і його здійснював, – зазначив керівник СБУ.

Перший заступник голови меджлісу Рефат ЧУБАРОВ відповів, що кримські татари не стільки хочуть покарання, скільки «очищення суспільства».

Фото Олексія Сувірова, Андрія Скакодуба, Заїра Акадирова / УНІАН

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter