Олександр Володарський: В Україні, крім цензури державної, є ще й неформальна цензура
Олександр Володарський: В Україні, крім цензури державної, є ще й неформальна цензура

Олександр Володарський: В Україні, крім цензури державної, є ще й неформальна цензура

13:01, 29 грудня 2010
5 0

Багато суддів та прокурорів із задоволенням мене б лінчували... Цензура продовжує залишатися інструментом для політичних репресій... Інтерв`ю

Гучна справа Володарського вже добігає кінця. За протестну акцію - активіст, відомий блогер та перформер-акціоніст Олександр Володарський ще рік тому відсидів у Київському СІЗО більше ніж півтора місяця. Як відомо, його затримали через імітацію статевого акту біля стін Верховної Ради в знак протесту проти існування Закону “Про захист суспільної моралі” та діяльності цензурної Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі (в народі - НЕК, або НацКомМор).

Цей перформанс відбувався 2 листопада 2009 року. У той час країна була на порозі епідемії грипу і на вулиці стояв холод, тож поруч з місцем проведення акції не було ніяких людей, окрім жителів храмової палатки, яка з невідомих причин встановлена в Маріїнському парку. Після всіх митарст та судів, Олександр Володарський отримав вирок, затверджений вже Апеляційним судом міста Києва - рік обмеження волі. На разі планується касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Перед новим витком судових баталій Олександр Володарський відповів на запитання УНІАН.

Чому ти включився після "відсидки" в суспільне життя України?

У першу чергу тому, що я дізнався про існування суспільного життя в Україні. Живучи в Німеччині, я занадто слабко контактував з українським третім сектором і не уявляв собі всіх масштабів його діяльності. Коли я побачив, що позапарламентська політика - не безглузде протистояння пам`ятникам Сталіну і Бандері, а набагато більш цікаві теми, безумовно захотілося включитися. Окрім того, я спочатку почував себе в певній мірі зобов`язаним відпрацювати “аванс” - багато активістів заступалися за мене, поки я сидів у СІЗО, практично як за свого. Треба було повертати. А потім я вже й сам втягнувся.

Які твої політичні погляди?

Можна назвати їх анархістськими. Держава - це відживаючий своє інструмент, який став дуже небезпечним - його треба викинути на смітник, а не вішати на стіну і молитися йому. Власність - це крадіжка. Особливо добре це зрозуміло на прикладі пострадянського простору, де величезні гроші і ресурси опинилися в руках невеликої групки олігархів. Якщо в Європі та Америці цей процес йшов поступово, то ми змогли поспостерігати за цим протягом одного-двох десятиліть.

Мене можна називати пост-анархістом - не слід безпосередньо переносити досвід Махно, або іспанських синдикалістів 30-х років в сучасну Україна. Змінилося суспільство, змінилися технології та засоби виробництва, змінився спосіб життя людей. З того часу відбулися молодіжні революції 60-х, сексуальна революція, інформаційна революція, занепад профспілок, крах авторитарного соціалізму і переродження його в капіталізм або деспотію. Дуже багато подій, на яких потрібно вчитися, і з яких потрібно робити висновки.

Чому ж держава вирішила тебе покарати?

Покарати мене вирішили з трьох причин.

Перша - надзвичайна дурість державної машини. Одного разу вибравши напрямок, вона рухається за інерцією і зовсім не здатна маневрувати, навіть якщо попереду глухий кут. У Європейському суді з прав людини мене неминуче виправдають, на міжнародному іміджі України буде чергова, нехай і маленька, пляма. Але звернути з обраного шляху держава не може.

Друга причина випливає з першої - якщо не карати мене, доведеться покарати слідчого, який погрожував і вимагав хабара, підставного адвоката, а до купи й половину керівництва та частину складу Печерського РУВС за кричущий непрофесіоналізм.

Третя - серед суддів та прокурорів дійсно багато мракобісів, які б з задоволенням мене лінчували. Про що говорити, коли я на власні очі бачив, як міліціонери-охоронці в суді, називали божевільних сектантів "святими людьми" і просили їх про благословення. Якщо окропити суддів з Апеляційного суду міста Києва святою водою, переодягнути в належний одяг, пов`язати їм хусточки і видати по іконі, то вся трійця чудово б вписався в компанію сектантів, які зараз під Верховною Радою займаються боротьбою з ідентифікаційними кодами і світовим сіонізмом.

Яка доля міліціонерів, які заарештували тебе, слідчого, свідків-"сектантів"?

Доля міліціонерів мені поки не відома, втім, я впевнений, що вона вельми печальна. Бути міліціонером, особливо рядовим або сержантом, взагалі дуже сумно. Бути ідіотом - теж. Слідчий був змушений видалити свою анкету в соцмережі “В контакте” після напливу шанувальників, отримав пару перевірок по службі і один невеликий догану. От і все. Він продовжує працювати, продовжує погрожувати підслідним підкинути кокаїн і відправити до психіатричної лікарні, продовжує вимагати гроші. Можливо, він ще отримає підвищення.

Отця Олега Сірко та парафіян давно не бачив. Вони чомусь перестали влаштовувати цирк у мене на судах. Але намети біля Верховної Ради ніби продовжують стояти. Сподіваюся, що це не назавжди - 2010 рік знаменується початком ліквідації НЕК, в 2011 році можна буде взятися і за попів.

Як оцінюєш ситуацію з НЕК, яку Президент розпорядився знищити?

Президент мав хоч раз зробити якесь розумне кадрове рішення. Якщо мільйон мавп мільйон років буде стукати по друкарській машинці, вони напишуть "Війну і Мир". Від нашої влади вимагається значно менше. Зараз НЕК знаходяться в підвішеному стані, і ми в жодному разі не маєм дозволити церквам і співчуваючим депутатам підставити їм під ноги табурет. Щоб ліквідувати НЕК, треба знищити сам Закон “Про захист суспільної моралі". Після чого необхідно переглянути погляді на криміналізацію порнографії, орієнтуючись хоча б на європейські зразки.

Яка цензурна політика в Україні та її перспективи?

Цензура продовжує залишатися інструментом для політичних репресій. Яскравий приклад - кримінальна справа проти правозахисника Дмитра Гройсмана, сфабрикована вінницькою міліцією. У культурній сфері, крім цензури державної, є ще й неформальна цензура. Часто вона навіть більш небезпечна - у ролі борців за мораль виступають релігійні фанатики чи неонацисти, які нападають на неугодних журналістів і громадських діячів, зривають кінопокази, спалюють художні галереї.

В обох випадках немає якоїсь систематичної цензури, є вибіркове застосування її. А ця вибірковіть все одно діє страхітливо для всіх інших. Розбили камеру в журналіста, який знімав свавілля ментів, - інший може вже не захотіти на його місці лізти на рожен і ризикувати дорогим обладнанням. Залякали художника, експериментуючого з церковною темою, - інший на його місце не захоче. Самоцензура загрожує нам набагато більше, ніж репресії. Тому зараз дуже важливо не давати слабину.

Чим ти плануєш займатися в майбутньому?

Дуже цікавить тема клерикалізації суспільства та релігії як такої. На цей рахунок задумані як "галерейні" і медіа-акції, так і інтервенції в навколишній міський простір на кшталт "освячення ікони Сталіна", яке ми провели у Києво-Печерській лаврі.

Антиклерикальна тема - важлива частина однієї значнішої антиконсерватвної теми. Це вже не стільки питання боротьби з якоюсь окремої несправедливістю на зразок НЕК чи будівництва храмів у парку, скільки фундаментальний конфлікт світоглядів, який не може бути вирішений якимись вчинками чи компромісами.

Ти жив у Німеччині, як там розвинений громадський активізм?

Активісти у Німеччині менш залякані, у них набагато більше ресурсів. Навіть у консервативному Нюрнберзі у місцевих лівих є майже в повному розпорядженні колишні есесівські казарми, в яких влаштовують відмінні концерти, кінопокази, дискусії.

Пересічні громадяни набагато більш легкі на підйом, ніж в Україні. Всі постійно готові брати участь у страйках, маршах, мітингах. Поліції доводиться бути коректною, хоча людожерська сутність німецьких поліцейських та їхніх українських колег не особливо відрізняється. Німецький активіст менше заляканий, більше вірить у справедливість (бо частіше бачить її на практиці), краще сприймається суспільством.

Розмовляв Михайло Каменєв
 

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

+
Погоджуюся
Продовжуючи переглядати www.unian.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності