Євро-2012: ворожість чи повага?

Євро-2012: ворожість чи повага?

До урочистого відкриття 14-го за ліком чемпіонату Європи - лишились лічені дні. Проте це приносить із собою не лише радісні радісні емоції...

До довгоочікуваної для кожного українського шанувальника футболу події – урочистого відкриття 14-го за ліком чемпіонату Європи - лишились лічені дні. Проте це приносить із собою не лише радісні радісні емоції. Останнім скандалом довкола ЄВРО-2012 стала низка публікацій у британських медіа про небезпеку расистських нападів на іноземців під час чемпіонату. Втім, тему цю почали обговорювати задовго до програми Бі-Бі-Сі “Панорама” і заяви українського МЗС. Адже взаємопов’язаність футболу, мультикультурності й расизму має давню і неоднозначну історію.

УКРАЇНСЬКУ ТОЛЕРАНТНІСТЬ І ГОСТИННІСТЬ ПОСТАВИЛИ ПІД СУМНІВ

Родина півзахисника лондонського «Арсеналу» та збірної Великої Британії Тео Уолкотта, якого головний тренер національної збірної Рой Ходжсон вніс до заявки на чемпіонат Європи, вирішила не їхати з ним до України через ризик наразитися на расистські образи. Про це в своєму мікроблозі Twitter написав брат футболіста Ешлі Уолкотт. «На жаль, батько прийняв рішення, і чемпіонат Європи ми дивитимемося вдома. Напрошується запитання: чому змагання такого рівня проводиться у такому місці, де неможливо забезпечити безпеку для людей різного кольору шкіри та різних віросповідань?» - риторично запитує Уолкотт.

Тому, хто подумає, ніби Уолкотти злякалися пліток, не перевіривши, чи є у них бодай якесь серйозне підґрунтя, можу порадити ознайомитись з низкою публікацій англійських журналістів. Ті поспілкувалися з уболівальниками донецького «Шахтаря» і начебто виявили загрозу з боку неонацистського угрупування.

Британські акули пера провели розслідування, що тривало півроку. Вони впровадилися до угрупування фанатів донецького «Шахтаря», проникли до штаб-квартири угрупування, до тренувального залу, і побачили жорстоку сутичку між фанатами донецького «Шахтаря» та київського «Динамо». До того ж у наявності були прикмети, за якими журналісти визначили, що неонацисти з числа «ультрас» вважають англійців своєю мішенню.

Нині на Туманному Альбіоні повсюдно відмовляють болільників їхати в Україну. Поліцейські вважають, що англійці, на відміну від попередніх турнірів такого рівня, цього разу не розпочнуть безлади самі, а можуть лише стати їхніми жертвами. Наразі достеменно відомо про те, що лише близько трьох тисяч англійських уболівальників бажають відвідати Євро-2012 в Україні. І це попри те, що для фанатів із цієї країни доступні близько 9 тисяч квитків.

Крім Уолкотта, рішення не їхати чемпіонат прийняли родини іще трьох гравців англійської збірної: Алекса Окслейда-Чемберлена, Джоліона Лескотта та Сола Кемпбелла.

ПОШИРЮВАТИ ПРАВИЙ ЕКСТРЕМІЗМ ЧЕРЕЗ СПОРТ НАПРОЧУД ЛЕГКО

Берлінський фонд ім. Фрідріха Еберта, що днями провів у Києві Міжнародну конференцію «Правий екстремізм у Європі: тенденції розвитку та стратегії протидії», запропонував її учасникам, серед іншого, виступ відомого німецького спортивного журналіста Ронні Блашке. Він є автором книги «Правий екстремізм у футболі і спорті в Німеччині».

- ЗМІ практично не пишуть про екстремістські будні, про гомофобію, про сексизм та інші прояви дискримінації, - зазначає Ронні Блашке. – Редактори спортивних видань здебільшого вимагають від репортерів розповіді про власне спортивне змагання. Їм здається зайвим зосереджувати увагу читача на поведінці публіки. На стадіоні, між тим, традиційно збирається чимало людей, переповнених емоціями; ця маса може у будь-який момент швидко «спалахнути».

Як приклад, спортивний журналіст, у минулому гравець клубу «Ганза» з міста Росток (за часів НДР ця команда завжди була на видноті, нині ж грає у 3-й Бундеслізі) відтворює найтиповіші словосполучення, що лунають з трибун: «Привіт, канаки!» або ж «Привіт, юден!». Перший термін – то є зневажлива назва для багатьох неєвропейських мешканців островів Тихого океану; у минулому слово нерідко застосовували європейські відкривачі, купці та місіонери. Другий термін несе явне антисемітське забарвлення…

Виявляється, у Німеччині уболівальницька звичка кидати з трибун банани в напрямку чорношкірих футболістів практикувалася у 90-ті роки, тобто ще два десятиріччя тому! Відомо, як близько до серця сприймають такі расистські випади теперішні «легіонери» у російських футбольних клубах.

У ті ж 90-ті на стадіоні Лейпцига (як відомо, це відоме місто тривалий час входило до складу Німецької Демократичної Республіки – авт.) молоді люди під час ігор свого клубу прагнули намалювати величезну свастику. Робилося це заради самоствердження в молодіжній ієрархії. Після смерті у в’язниці Шпандау нацистського злочинця Рудольфа Гесса уболівальники приходили на матчі з транспарантами: «Рудольфе Гессе, світ не забуде!». Тоді поширювалися чутки, ніби соратника Гітлера вбили британські спецслужби. Ці світлини й дотепер можна побачити в Інтернеті, як і юрби уболівальників, «заражених» бацилою неонацизму.

Неонацисти з НДП, Націонал-демократичної партії Німеччини через футбол виходять на прямі контакти з молодим поколінням країни. Вищі керівники НДП використовують футбол не лише як спорт. Всім молодим членам правонаціоналістичної партії буквально наказано брати участь у футбольному житті: це, начебто, найоптимальніший засіб виховати з них справжніх патріотів. Як наслідок: серед своїх однодумців ті молоді люди поводяться зовсім не так, як у присутності своїх татусів і матусь.

- Після чемпіонату світу 2006 року, що пройшов на теренах Німеччини, соціологи відзначили просто-таки небувалий вибух патріотизму, - стверджує Ронні Блашке. – Разом з патріотизмом зросла й ксенофобія. Людей, які відкидають суверенні права інших людей, у нас помітно побільшало.

ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, НЕ ВСЕ ТАК ПОГАНО БУЛО ПРИ СОЮЗІ!

То невже через Свято Футболу і наша країна стане таким собі страховиськом для людей іншого етнічного походження?

Народний депутат України Юрій Гнаткевич вперто не допускає ймовірність подібного розвитку подій.

- Я пропрацював на викладацькій роботі у Київському політехнічному інституті 18 років, - каже голова підкомітету з питань жертв політичних репресій, етнополітики, упередження національних конфліктів, біженців, міграції та у зв’язках з українцями, які проживають за кордоном Комітету з прав людини, етнічних меншин та міжетнічних відносин ВР України. – Ніколи не було проявів ксенофобії відносно китайців, африканців тощо. А нині марширують, вимагають їх видалити з вишу…Маю родичів у Канаді, тому неодноразово їздив до цієї країни, до Сполучених Штатів Америки. Якщо порівняти нинішній стан справ в Україні і за океаном, то в них набагато краще виховують у молодих людей почуття поваги до представників інших націй.

Менше з тим, таке явище, як екстремізм, в Україні, на думку Юрія Гнаткевича, не надто загострене. Отже, не варто говорити про екстремізм як про стабільне явище.

Пояснень відносному спокою у міжнаціональних взаєминах в Україні у депутата Гнаткевича принаймні два. Перше: українці у більшості своїй втратили інтерес до етнонаціональної проблематики, вважає він. І друге: позначається «чуття єдиної родини», або вихований за довгі десятиріччя існування Радянського Союзу «пролетарський інтернаціоналізм».

- … бо нам наполегливо повторювали: націоналізм – це погано, а от інтернаціоналізм – це добре! – каже Юрій Васильович, багаторічний завідувач кафедрою іноземних мов КПІ.

Щоправда, виступаючи на форумі, організованому Фондом Еберта, депутат Гнаткевич неабияк подивував його німецьких учасників, спитавши — чи не варто будувати передовсім Україну для етнічних українців, пославшися на саме такий, за його словами, підхід ... Польщі, Франції й тієї самої Німеччини. За відгуками, у німецьких гостей бачення власної країни категорично відрізнялося від бачення українського парламентаря. Останньому ж нагадали, що на це питання вже відповіла Конституція, визначивши рівноправність усіх громадян, незалежно від етнічного походження.

МАЙДАНЕК, ОСВЕНЦИМ І БАБИН ЯР

Днями стало відомо про благородний жест англійських уболівальників: вони висловили побажання під час свого перебування в Києві побувати у Бабиному Ярі, вшанувавши таким чином пам’ять тих, кого було жорстоко забито у цьому мальовничому куточку нашої столиці під час Другої світової війни.

Виявляється, подібні прохання до організаторів польської частини Євро-2012, де в ті ж жахливі часи було розташовано чимало «фабрик смерті», надходили й продовжують надходити від представників фан-клубів зі східноєвропейських країн-учасниць фінальних змагань європершості.

У Польщі дуже серйозно підійшли до позитивного забарвлення промо-кампанії цьогорічних змагань. Там усвідомлюють: чемпіонат континенту є для країни історичною подією. Кожен із учителів фізичного виховання під час шкільних занять обов’язково наголошує, яку роль у взаєморозумінні між народами здатен відіграти футбол. Як приклад, наводяться склади нинішніх футбольних команд-учасниць першості Республіки Польща. Волонтери зі стюардами щодень працюватимуть у містах, що приймають учасників європершості, виховуючи місцевих вболівальників в дусі поваги до зарубіжних гостей.

- Стадіон може стати місцем проявів антисемітизму, расизму; протиставити цьому можна єдність, інші позитивні речі, - вважає Рафаль Панковскі, представник асоціації «Ніколи більше». – Проблему необхідно виділити, докладно її описати.

Варшавська асоціація «Ніколи більше», починаючи з 2009 року, відслідкувала 200 інцидентів, скерованих проти представників ромської національності, євреїв та інших. Та це лишень верхівка айсбергу, насправді таких недружніх проявів набагато більше.

На час проведення чемпіонату Європи щонайменше по два представники асоціації «Ніколи більше» здійснюватимуть моніторинг матчів, зокрема, атмосферу як безпосередньо на самих стадіонах, так і за їх межами.

Найвідоміший приклад расової нетерпимості з боку вболівальників польських міст – банери, виготовлені фанами варшавської «Легії» спеціально до домашнього матчу з «Галатасараєм». «Турецькі свіні, мерщій вимітайтеся з Європи!», - це далеко не найобразливіше звертання було «турботливо» перекладено турецькою. УЄФА, Європейський Союз футбольних асоціацій традиційно рішуче карає за такі витівки. «Легію», зокрема, було оштрафовано на 30 тисяч євро.

Трохи меншу суму, а саме 25 тисяч євро, довелося внести й відомому українському клубові зі Львова. «Карпати», приймаючи позаторік той же «Галатасарай» в рамках Ліги Європи, приготували гостям такий само банер, виготовлений турецькою мовою. Крім зазначеної фрази, на транспаранті намалювали кельтський хрест, що є символом неонацистів після офіційної заборони свастики у багатьох країнах Європи.

Ще один прикрий інцидент, що мав місце тієї ж осені в місті-господарі Євро-2012, на щастя, не призвів до жорстких санкцій з боку Дисциплінарного комітету УЄФА. Колона фанів «Карпат», прямуючи проспектом Свободі до стадіону, побачила німецьких уболівальників, які мирно пили пиво у кафе біля пам’ятника Тарасові Шевченку. Українські фанати почали скандувати: «Зіг хайль!» та інші образливі словосполучення. Німці зреагували адекватно: у бік карпатівських фанів полетіли пляшки та вазони. Бійці спецзагону міліції «Беркут» вмить оточили німецьких уболівальників і організовано відвели їх до Оперного театру. А стюарди, ледь почалася гра «Карпат» з дортмундською «Боруссією», кинулися до фанатського сектору «Карпат», аби якнайшвидше прибрати звідти нацистську символіку зі свастикою.

Львову та Харкову внаслідок жеребкування Євро-2012 неймовірно пощастило. Бо чи не найсильніша четвірка європейських футбольних грандів - Німеччина, Нідерланди, Данія, Португалія – гратиме саме у Львові та у Харкові. Ця обставина обіцяє не лише феєричне задоволення від футболу, а й присутність у місті чималої кількості фінансово спроможних іноземців. Вкрай важливо, аби львів’яни з харків’янами не згаяли таку чудову нагоду продемонструвати найвищий рівень толерантності до вболівальників та самих футболістів, з-поміж яких є представники найрізноманітніших етносів. А ще бажано, аби поведінка наших земляків не стала причиною для запровадження УЄФА річного моніторингу щодо фактів дискримінації спортсменів/уболівальників за расовою та іншими ознаками.

Олег Базак, Центр інформації про права людини, для УНІАН

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter