У Києві пройшла міжнародна конференція Tiger Conference, організована виданням KyivPost та його власником Аднаном Ківаном

17:02, 12 грудня 2018
Київ
140 0
Актуально

У Києві пройшла масштабна щорічна конференція Tiger Conference, організована відомим українським бізнесменом та меценатом Аднаном Ківаном та його англомовним виданням KyivPost. За роки свого існування захід отримав статус повністю незалежного дискусійного майданчика, на якому експерти з усього світу обговорюють найскладніші виклики, що постають перед нашою країною. Цьогорічна конференція під загальною назвою «Інноваційне майбутнє України» не стала виключенням. У фокусі розмов міжнародних фахівців – російська агресія, безтурботність Заходу, воєнний стан та спроби окупанта анексувати Азовське море.

За словами Брайана Боннера, головного редактора української англомовної газети KyivPost, окрім обговорення питань безпеки та інноваційного розвитку, мета конференції – це ще й надихнути міжнародних гостей та локальних експертів на позитивне сприйняття України. Усього, згідно з програмою заходу, заплановано проведення чотирьох панельних дискусій. Запрошені спікери – визнані у світі спеціалісти з питань безпеки, оборони, бізнесу та інновацій, міністри та народні депутати України, аналітики та радники перших осіб держави.

Брайан Боннер, головний редактор KyivPost

Перед початком першої дискусії Брайан Боннер надав слово співорганізатору конференції та власнику KyivPost, меценату та бізнесмену Аднану Ківану, назвавши його філантропом, який усіма силами підтримує сирійських біженців і щодня молиться за свободу та демократію в Україні та Сирії.

Аднан Ківан, бізнесмен, меценат, власник KyivPost

«Головний локомотив у напрямку свободи, демократії та процвітання – це свобода слова, свобода мислення, свобода письма та свобода займатися бізнесом у справедливих умовах. Це те, чому я приділив так багато часу та зусиль. І я не пожалкував, витративши мільйони доларів на підтримку вільної преси. Друзі, можу запевнити, що я єдина особа тут, в Україні, котра робить це, не переслідуючи політичних цілей. Господь із нами, і ми з Господом. Ми досягнемо свободи і в Сирії, і в Україні, та побудуємо демократію, забезпечивши кожному належну якість життя», – наголосив Аднан Ківан, подякувавши гостям та учасникам конференції за присутність та згоду обговорити важливі питання.

За своєю структурою Tiger Conference є багатоскладовим заходом, упродовж якого спікери підіймали не лише питання безпеки, а й намагалися відшукати нові шляхи та методи розвитку української економіки, посилення ринку інвестицій та інфраструктури. Утім, головним питанням, попри всю різносторонність конференції, залишається все ж безпека та російська агресія. Саме цьому була присвячена перша дискусійна панель під назвою «Безпека та захист: боротьба на нових фронтах».

Арчіл Цинцадзе, Ганна Гопко, Брайан Вайтмор

Нові фронти гібридної війни, котру активно веде Росія проти України та всього сучасного світу, обговорювали Майкл Карпентер, екс-помічник заступника глави Пентагону й директор аналітичного Центру Байдена при Пенсильванському університеті, Брайан Вайтмор, аналітик, старший співробітник та директор програми Росії в Центрі аналізу європейської політики, Ганна Гопко, народна депутатка, голова Комітету Верховної Ради в закордонних справах, та Арчіл Цинцадзе, грузинський дипломат, радник прем’єр-міністра та міністра оборони з питань оборонної реформи України.

За словами Майкла Карпентера, теза про війну, котру активно веде Росія, не є гіперболою; ба більше, триває вона далеко не перший рік і почалася не з окупації Донбасу та анексії Криму. На думку експерта, усе почалося з 2000-х років, коли відбувся підйом Володимира Путіна. Сама ж війна має кілька стадій. Перша з них – внутрішня війна в межах Росії, котру Путін разом зі своїми прибічниками розгорнув проти демократичних інститутів РФ. Далі війна була експортована до демократичних сусідів Росії. Але чи не найбільше страждає від неї Україна, оскільки опинилась у самому центрі боротьби. Та й це не протистояння Росії та України чи Росії та світу. Це боротьба двох абсолютно різних систем – авторитарної та демократичної.

Майкл Карпентер

«Військова стратегія Путіна в Україні провалилася. Він окупував Донбас, анексував Крим, але зрештою не досяг своєї стратегічної мети, оскільки він бачить, що Україна ось-ось отримає Томос, автокефалію – нарешті, після довгих років підпорядкування МП. Українці все активніше висловлюють бажання боротися за власний суверенітет. Путін бачить, як зростає підтримка Європейського Союзу та НАТО. І у відповідь він із подвійною силою натискає на всі підривні методи. Донбас – це тестовий майданчик для різноманітних видів озброєння Росії. Путін розгорнув кібератаки, навіть проти юридичних систем. Він атакує політичні інституції, подвоївши активність убивств, саботажів, дезінформаційних кампаній тощо. Усе це – невід’ємні елементи доктрини Герасимова. А скоріше, доктрина Путіна», – наголосив Карпентер.

Ще одним із питань, яке хвилювало міжнародних гостей, виявилося: введення в Україні воєнного стану та можливі ризики та наслідки, які може зазнати через це наша економіка. Утім, за словами Ганни Гопко, воєнний стан ніяк не може позначитися на економічній системі, оскільки банки та підприємства працюють у звичному режимі, а конституційні права та свободи громадян зберігаються та ніяк не обмежується.

Ганна Гопко

«Звичайно, уся ця ситуація з блокадою Керченської протоки шкодить економічному розвитку. Для українського уряду важливо продовжувати реформи, зосередитися на приватизації. Уряд має припинити нинішній підхід – він шкодить Україні. Приватизація має бути корисною, підіймати наш імідж. А ось воєнний стан є дуже важливим, і він жодним чином не зашкодить економічній ситуації в країні», – вважає народна депутатка.

Розмірковуючи над реформою системи безпеки, Арчіл Цинцадзе запропонував порівняти її з… рестораном, у якому кваліфіковані кухарі працюють на відверто застарілому обладнанні. Зміна «обладнання» та розвиток знань «кухарів» – ось, що, на думку фахівця, нині необхідно системі безпеки України.

Арчіл Цинцадзе

«Давайте порівняємо систему безпеки з рестораном. Ось ви в ресторані. Клієнти заходять, вишиковується черга; і у вас є старомодна кухня, яка має всіх обслужити. А старенька кухня з гарними кухарями… Там дуже класно працюють, прекрасні рецепти. Але працюють на старому обладнанні. І ніяк не можуть досягнути мети – обслуговувати всіх клієнтів, які стоять у черзі. Проблему можна вирішити дуже легко: необхідно на концептуальному рівні визначити, що нам потрібна нова кухня. Це мають вирішити високопосадовці. Тема нейтральності вилетіла – вона не актуальна; далеким є й долучення до військових альянсів. Є реальність: треба збудувати ефективну інституцію, яка буде готова до інтеграції з ЄС та НАТО. І ось ми маємо нову кухню; наші концептуальні цілі – це нове обладнання, усе блискуче, нове. Але якось немає можливості перевести старий персонал на нову кухню. Бо правила роботи – зовсім інші. Тому треба працювати з обома системами одночасно, аби працювала стара кухня та будувалася нова. Навчати і новий персонал, і старий. Аби всі працювали в межах нової команди, яка зможе впоратися з клієнтами нашого “ресторану”», – алегорично пояснив суть реформи спеціаліст.

Під час обговорення теми безпеки всі спікери погодилися, що Захід має брати більш активну участь у війні з Росією, адже самими санкціями вже не обійтися: потрібно продемонструвати готовність дати відсіч російській владі. Адже ця війна – війна масштабна та глобальна. Так, Україна опинилась у самому центрі, однак амбіції Путіна більш далекоглядні: він мріє змінити політичні системи в інших європейських країнах та відтворити радянську імперію. Наша ж мета – зробити все, аби цього не сталося.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter