Спочатку чиновники оголосили – тепер лише прозорі схеми видання дозволів.
«Повинні бути чіткі правила, одні для всіх, і виключень з цих правил не повинно бути», - заявляв колись мер Києва Кличко.
Повністю звільнити місто від всіх вивісок просто не можливо. А якогось документу, який встановлював би правила, годі й чекати.
«Насправді туризмом прикриваються. 197 мільйонів рекламний бізнес сплатив в 2016 році», - заявляє Віктор Глеба, екс-заступник головного архітектора Києва.
Цього достатньо для того, щоб щороку будувати школу з басейном і надсучасними інтерактивними класами або нову лікарню. І раптом київські чиновники вирішують відмовитись від грошей у міському бюджеті. Дозволи на зовнішню рекламу не видають, старі щити демонтують. Нібито дійсно звільняють місто від нав’язливої реклами.
«За перший квартал 2017 року було виписано близько 200 наказів на демонтаж. Накази без строків виконання, і можна поїхати и просто конкретного оператора, який не лояльний, демонтувати» - каже Максим Чаленко, виконавчий директор Асоціації зовнішньої реклами Києва.
Незважаючи на те, що Чаленко виграв у апеляційному суді кілька вже кілька справ проти київської влади, яка має вже за рішенням суду відати йому дозволи на розміщення рекламних щитів. Але столичні чиновники продовжують вперто не видавати дозволи навіть за вироком суду.
Читайте такожРинок зовнішньої реклами в Києві очікують серйозні зміни - експерт
«Зараз ми місту не можемо платити, ми звернулися з листом про оплату, нам відповіли що платити ми можемо тільки на підставі дозволу. А дозволи нам не видають, рекламні щити стоять за рішенням суду як за мовчазної згоди і ми виходить є порушниками, тому що ми не платимо. Виходить такий от колапс» - каже Чаленко.
Підприємці розробили свою концепцію, за якою рекламщики готові за власний кошт готові прибрати страшні рекламні щити і звільнити вулиці від надмірної нав’язливої реклами. Концепцією передбачається скорочення рекламних конструкцій на 74% у таких частинах міста, як наприклад Хрещатик.
Але міські чиновники чужі проекти ігнорують, а свої не вносять.
«Чому влада не слухає пропозиції бізнесу? Висновок тільки один – вони заводять своії бенефиціарів. Я думаю що буде «Мегаполіс», що це будуть інші люди – гепи, допи, які вже працюють в Харькові», - каже Глеба.
В Харкові так само «звільняли» місто від реклами під гаслами «все для туристів». Але через деякий час майже всі рекламні конструкції перейшли до одного-єдиного монополіста – «Мегаполіс Плюс». Це українська дочка скандальної кампанії, близької як до старої, так і до нової влади при тому, що має російських власників.
«Але це не є просто монополія. Це є ціла корупційна схема. Це схема збагачення чиновників. І вони кожен раз це будуть робити. Спочатку заведуть одного, а потім вони ж самі його поріжуть і будуть заводити інших, хто дасть більше, і більше не бюджету міста, а більше в кишеню казнокрада», - каже нардеп Віталій Купрій.
Фахівці пояснюють – чиновники просто хочуть добряче напхати свої кишені.
«Для чого це робиться? Для того, щоб змусити підприємця прийти і занести хабар. Тобто якщо от ти нам даш – ми не будемо демонтовувати», - стверджує Купрій.
Журналісти написали запит до КМДА з проханням пояснити, чому чиновники відмовляються від 200 мільйонів щорічно, та як чиновники збираються вирішувати питання зовнішньої реклами та отримали відповідь – в Україні недосконале законодавство, проект концепції розміщення реклами на вулицях розглядається з 2012 року.
Поки чиновники наповнюють власні кишені, бюджет столиці недоотримує сотні мільйонів гривень, які можна було направити на будівництво нових шкіл, садків та ремонту доріг та мостів.
