В центрі Києва буде відкрито Музей історії міста

П`ятирічна боротьба киян проти будівництва в центрі столиці чергового торговельного майданчику завершилася.

П`ятирічна боротьба киян проти будівництва в центрі столиці чергового торговельного майданчику завершилася. Будівництво буде продовжено, але будівлю вже передано у комунальну власність, завдяки двом меценатам — саме так презентував цю подію заступник голови Київської міської державної адміністрації Олександр Пузанов.

"Прийняти безоплатно в дар та зарахувати до комунальної власності територіальної громади Києва від громадянина України Вадима Столяра частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Музей міста Києва", що становить 50 % статутного капіталу та оцінюється в розмірі 23,685 млн. грн. та від громадянина Російської Федерації Вагіфа Алієва частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Музей міста Києва", що становить 50 % статутного капіталу та оцінюється в розмірі 23,685 млн. грн., власниками яких є дарувальники", - йдеться в ухваленому Київрадою рішенні.

Депутати довго обговорювали це питання. Окремі фракції виступали категорично проти прийняття цього об’єкту незавершеного будівництва до комунальної власності. Інші висловлювали думку, що будівлю необхідно прийняти у дар, а потім вирішувати, що з нею робити надалі – добудовувати чи зносити. Але рішення все ж таки підтримали: об’єкт прийнятий безоплатно в дар та зарахований до комунальної власності.

Як зізнається заступник голови КМДА Олександр Пузанов, це питання було дуже важким. "Дуже важкі переговори були проведені, вони тривали з вересня, і було знайдено рішення, яке на наш погляд, відповідає інтересам територіальної громади", - переконаний він.

Проте київська влада визнає, що будівництво за адресою вулиця Богдана Хмельницького,7 було "неправильним по суті". "Кожному з нас, напевно, хотілося б бачити на цьому місті сквер, зелену зону, яка в центральній частини міста не може бути зайвою. Але, будучи неправильним за змістом, це будівництво було законним відповідно до тих документів, які були оформлені. За фактом — це законне будівництво, на законних засадах було виділено земельну ділянку, а на момент будівництва всі дозволи були отримані", - пояснює представник київської влади.

На думку Олександра Пузанова, судовий шлях з припинення будівництва міг бути дуже довгим та непередбачуваним за результатами. "Навіть якби нам вдалося довести в суді незаконність видачі того чи іншого дозволу, що, як юрист я можу сказати, було б дуже важко зробити, оскільки однозначних доводів не було. В результаті ми могли б отримати будь-яке рішення суду лише через півтора-два роки, бо дуже багато угод було проведено з цим майном, дуже велика кількість юридично значимих дій було з ним здійснено", - переконує він.

Зараз жодна із сторін не називає авторства механізму, за яким незавершену будівлю передано у комунальну власність. Але він такий: було створено підприємство "Музей міста Києва" зі статутним капіталом у майже 50 млн. грн., яке й викупило цей об`єкт разом із земельною ділянкою. У подальшому це підприємство і було передано у власність територіальній громаді Києва.

"Окрім будівлі і землі, у цього підприємства залишаться невикористані кошти статутного капіталу у розмірі приблизно 10 млн. грн. За задумом дарувальників, ці кошти будуть використані на завершення добудови цієї будівлі. Таким чином місто отримало не тільки будівлю, але й кошти, які дозволять привести цю будівлю у робочий стан, дозволять використовувати її за призначенням. За умовою угоди дарування, цей будинок буде передано виключно Музею історії міста Києва", - заявляє Олександр Пузанов.

Водночас київська влада наголошує, що дарувальники за свій подарунок нічого не отримали від міста. Вони — соціально відповідальні люди. "Нікого з нас не дивує, що в Нью-Йорку, на Манхеттені, є цілий квартал, подарований Рокфеллером місту, в якому він працював, в якому був зосереджений його бізнес. В центральному парку Нью-Йорку майже на кожній лавочці можна побачити прізвище дарувальника, мецената, який допоміг відновити центральний парк. В будь-якому великому європейському чи американському університеті завжди є стіна, на якій розміщені прізвища людей, які допомогли університету грішми чи майном для того, аби він розвивався швидше. У великих містах, європейських чи навіть східних, часто можна зустріти подібні речі. Я сподіваюся, що цей подарунок буде не останнім, коли успішні люди, які в цьому місті мають бізнес, мають прибутки, йдуть назустріч владі і передають щось громаді для некомерційного використання", - розповідає Олександр Пузанов.

Згідно з дорученням голови Київської міської державної адміністрації Олександр Попова, Музей історії Києва, якому буде передано будівлю після завершення будівництва, повинен відкритися до Дня Києва у 2012 році. "Це дуже непросто з огляду на те, що сам будинок зараз ще не дозволяє там розпочинати оздоблювальні роботи. Але це можливо", - вважає Олександр Пузанов.

Проте громадськість все ж продовжує висловлювати свою занепокоєність щодо продовження будівництва. В Києві з`явився Клуб Друзів Музею історії Києва. "Впевнений, що через суд Клуб досягне прийняття заборони на розміщення Музею в скандальній новобудові на Театральній, не допустить її добудови, як це передбачено рішенням Київради, а також зробить все можливе, щоб її взагалі знесли. Шкода, що після рішення Київради, це станеться за гроші столичного бюджету, а не за гроші забудовників", - вважає депутат Київради, голова комісії з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

До речі, контроль за виконанням рішення про безоплатне прийняття на баланс міста цієї будівлі покладено одразу на дві комісії Київради - з питань власності, а також з питань культури та туризму.

Дарина Миколайчук,
Фото УНІАН

УНІАН в Google News