Новинки в київських музеях як порятунок від осінньої депресії
Новинки в київських музеях як порятунок від осінньої депресії

Новинки в київських музеях як порятунок від осінньої депресії

11:15, 14.12.2011
6 хв.

Усе про поему «гайдамаки», тріумвірат блискучих художників, символіку шитва сузані та нестандартні трактування молодих сценографів…

Усе про поему «гайдамаки», тріумвірат блискучих художників, символіку шитва сузані та нестандартні трактування молодих сценографів…

Похмурі дні, які так швидко переходять у сутінки, мабуть, більшості не додають доброго настрою. Недаремно ж усе частіше доводиться чути поради психологів, як подолати сезонну депресію. Гадаю, одним з найдієвіших способів її подолання є відвідання столичних музеїв. Адже їм є що запропонувати і для розуму, й для душі.

«Сини мої, гайдамаки!»

Відео дня

Виставка з такою назвою експонується у Національному музеї Тараса Шевченка. Вона присвячена 170-річчю з часу написання поеми «Гайдамаки».

У рамках виставкового проекту вперше представлено масштабне поєднання різноманітних матеріалів з фондів музею та приватних колекцій, присвячених «Гайдамакам», що з’являлися від часу створення епопеї. Серед них – численні живописні й скульптурні інтерпретації, одного з найпопулярніших творів класика – починаючи від малюнків Шевченка та його сучасників до художників і скульпторів, що творили в другій половині ХХ століття – Миколи Ткаченка, Василя Лопати, Анатолія Куща, Леоніда Молодожанина.

На огляд представлено й перевидання поеми різних років і переклади мовами народів світу, численні книжкові видання, які знайомлять з критичними, літературознавчими, мистецтвознавчими працями, що містять аналіз твору.

У так званих вітринах-символах бачимо козацький пояс, порохівницю ХVІІ ст. (часів повстання Коліївщини) та гайдамацькі ножі. Спеціальні тематичні розділи виставки розповідають про урочище Холодний Яр і новий гайдамацький рух, який виник тут 1919 року.

Виставка працюватиме до 18 грудня.

Тріумвірат самодостатніх

Творчість одразу трьох ключових постатей Срібного століття представлена на виставці «Великий та чудовий тріумвірат. Врубель. Сєров. Коровін». Вона відкрилася на базі виставки «Врубель і Київ» у Київському національному музеї російського мистецтва.

К.Коровін. Черемха
 

М.Врубель. Ангел з кадилом

Трьох художників пов’язувала творча і людська дружба. Вони майже одночасно вступили на художні терени, були членами Абрамцевського гуртка, всі троє неодноразово бували на Україні і мають у доробку полотна з українськими мотивами. Водночас кожен з них мав яскраву творчу індивідуальність, неповторний художній почерк. І це був не той випадок, коли у мистецькій спілці сильніша особистість підпорядковує слабшу.

Творча спадщина Михайла Врубеля представлена його найкращими творами київського періоду (про них ми розповідали у минулому огляді виставок).

Валентин Сєров, один із найбільш блискучих портретистів кінця XIX – початку ХХ століття, представлений серією портретів у різних техніках: живописний портрет «Є.О. Красильщикової», графічні портрети «М.І. Лахтіної» та «Е.Л. Прахової». Універсалізм, характерний для творчості Сєрова, розкривається, зокрема, в ілюстраціях до байок І. Крилова.

Костянтин Коровін був найбільш послідовним імпресіоністом серед російських живописців. Презентовані на виставці чудові пейзажі, натюрморти, портрети демонструють особливості російського та «коровінського» імпресіонізму. Непересічним талантом театрального декоратора позначені ескізи до оперних і балетних постановок.

Усього на виставці представлено близько 140 творів М. Врубеля, В.Сєрова та К. Коровіна. Оглянути їх можна до 18 грудня.

 

Сузані як атрибут свята

Помандрувати у світ загадкового Сходу і збагнути бодай деякі його таємниці допоможе виставка «Сузані – оберіг життя» у Національному музеї мистецтв імені Варвари та Богдана Ханенків. Вона знайомить з обрядовим шитвом Середньої Азії ХІХ – ХХ століть з музейної колекції та приватних зібрань.

Милозвучним словом «Сузані» узбеки і таджики називали яскраво гаптовані стінні завіси та покривала, якими прикрашали оселі під час весілля та інших свят.

Ці витвори народного рукоділля (вишивки шовком на бавовняній основі) зачаровують не лише вишуканими орнаментами, а й мають велику енергетичну силу.

У культурі народів Центральної Азії сузані є атрибутом свят. Це оберіг, річ, створена з молитвою і сокровенними надіями на щастя – своє або дітей. Ці завіси й покривала розвішували по стінах, розкладали на постелях. А впродовж усіх інших періодів дбайливо згорнуті в скринях, вишивки нагадували, що свято обов’язково настане знов.

На виставці представлені різновиди сузані, пов’язані зі специфікою певного регіону. Унікальну експозицію вишивок доповнюють предмети традиційного костюму (тюбетейки, чоловічий халат, жіноче весільне вбрання) та твори середньоазіатської кераміки кінця ХІХ – початку ХХ століть.

Виставка триватиме до 22 січня наступного року.

Генеральна репетиція випускників

Традиції української сценографічної школи є кому продовжувати – у цьому переконує виставка «Генеральна репетиція» у Київському Будинку актора, на якій представлені ескізи декорацій та театральних костюмів випускників кафедри сценографії та екранних мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури.

Кілька років поспіль куратор виставки Майя Чумак була присутня на захисті дипломних робіт у названому навчальному закладі. Й завжди шкодувала, що їх бачить невелика кількість людей.

І врешті пані Майя вирішила не миритися з цим як неминучістю, а змінити ситуацію, виставивши ескізи на широкий загал. Тож нині сценографи-початківці дивують і навіть епатують усіх, хто мислить традиційно. Кожна представлена робота не є однозначною ілюстрацією драматургічного тексту, а визначає смисл постановки, створює зримий образ вистави.

Несподіваними є як ідеї, так і техніка виконання. Приміром, матеріалами для глибоко метафоричних ескізів костюмів Ірини Олександрович до балету Л. Деліба «Копелія» стали серветки, чорний папір, пластик, шпаклівка. Олена Рачковська ділиться своїм епічним баченням поеми «Катерина», втіленим за допомогою гуаші та тканини на планшеті. А Михайло Гурін викликає цілий шквал суперечок перенесенням місця дії «Фауста» …до божевільні.

Нестандартним трактуванням сюжетів позначені також роботи Богдана Поліщука, Катерини Маркуш, Ольги Грабовської.

Виставка триватиме до 15 грудня.

Тетяна Кроп

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся