Київські виші: від сесії до сесії...
Київські виші: від сесії до сесії...

Київські виші: від сесії до сесії...

13:43, 26.12.2011
9 хв.

У столичних університетах – гаряча пора. Викладачі складають екзаменаційні білети і підшукують каверзні запитання для іспитів і заліків, а студенти замість того, аби готуватися до зимової сесії та хрестоматійно не досипати ночами в пошуках наукових доробок, гарячково… позичають гроші для збагачення залікових книжок хорошими оцінками

У столичних університетах – гаряча пора. Викладачі складають екзаменаційні білети і підшукують каверзні запитання для іспитів і заліків, а студенти замість того, аби готуватися до зимової сесії та хрестоматійно не досипати ночами в пошуках наукових доробок, гарячково… позичають гроші для збагачення залікових книжок хорошими оцінками.

Сувора мова аналітики

Згідно опитуванню, проведеному Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, лише третина українських студентів мали щастя ніколи не стикатися з явищем корупції у вишах. Найбільш поширеними, на думку студентів, є прояви корупції під час складання заліків та іспитів – так вважають 74,6% опитаних.

Відео дня

При цьому в аналітичній записці Фонду йдеться про те, що реальний рівень корупції у вишах може бути суттєво вищим, оскільки далеко не всі студенти однаково розуміють поняття "корупційне діяння".

Сумно, що студенти вкрай неоднозначно оцінюють саме явище корупції у вишах. Майже половина опитаних Фондом студентів асоціюють корупцію із швидким і відносно простим вирішенням проблем, трохи більше 15% вважають її невід’ємною частиною освітнього процесу, а майже 8% – традиційною формою подяки. Тільки 29% студентів вважають корупцію проявом аморальності.

Тобто, зазначають "Демократичні ініціативи", єдності у ставленні студентів до феномену корупції у вишах немає: одна частина вважає її нормальним засобом розв’язання проблем у навчанні, інша частина розцінює її як вияв аморальності або як злочин.

Класика жанру – кава, цукерки, коньяк

Так чи інакше, але чи не в кожному київському виші існують негласні розцінки на екзаменаційну успішність. Вартість балів залежить від "висоти" оцінки, предмета, апетитів викладача і, звичайно ж, рангу самого вузу. Найтрадиційніший та найбезпечніший вид підношення в зимову сесію – класичний пакет з продуктами "під ялинку".

Четвертокурсник Київського політехнічного інституту Денис Силантьєв оповідає, що перед сесією його група скидається по 100 гривень "з носа" за кожен іспит і залік. "На нашому факультеті прийти на сесію без пакета з кавою, цукерками і коньяком вважається мало не моветоном. І жоден викладач ще не відмовився від смачного презенту", - каже студент.

Часто-густо лектори столичних вузів самі замовляють студентам дорогий алкоголь або книги. "Наш професор вимагав, щоб на іспит кожен студент приносив монографію зі складеного ним списку. Напевно, за весь час викладання зібрав собі пристойну бібліотеку", - говорить про винахідливість лекторів недавня випускниця педагогічного університету ім. Драгоманова Маргарита Січкаренко.

"Прикро про це говорити, але підношення студентів вітає левова частка викладачів. Такий стан речей влаштовує обидві сторони, тому і студенти, і викладачі йдуть на ці домовленості. Викладач в цьому випадку ставить оцінки, не дивлячись, а студент, знаючи, що подарунком зможе задобрити професора, вчиться абияк. І так буде продовжуватися до тих пір, поки у нас в країні кар`єра буде залежати не від знань і навичок, а від балу диплома", - коментує провідний фахівець Управління освіти виконавчого органу Печерської районної у місті Києві ради Надія Кравченко.

Сто доларів за п`ятірку

Наразі ж викладачі традиційно виправдовують своє користолюбство низькими зарплатами і необхідністю годувати сім`ю. "Торік наша доцент відкритим текстом сказала, що її син закінчує школу, і матеріальна "допомога" буде дуже доречною", - пригадує студентка третього курсу Національного транспортного університету Олександра Лазарєва.

Дівчина каже, що домовитися можна практично з будь-яким викладачем. "Про те, скільки потрібно заплатити, нам відкрито каже сам викладач або прозоро натякає лаборант кафедри чи розповідають студенти старших курсів. Найдешевші – заліки і контрольні роботи. Їх вартість стартує від 30-50 гривень. А найдорожче обходяться профільні дисципліни, оцінки за які йдуть в диплом. Наприклад, трійка за вищу математику тягне на 300-400 гривень, а за п`ятірку за іспит чи курсову роботу іноді доводиться платити і 100, і 200 доларів", - запевняє Олександра.

УНІАН-Київ підрахував: якщо протягом сесії студент має написати близько 10 контрольних робіт, скласти стільки ж заліків з непрофільних і профільних дисциплін, по 5-7 непрофільних і профільних іспитів плюс одну-дві курсові роботи, то загалом сесія "витягне" з нього від 2 до 8 тисяч гривень.

"Хабарництво у вузах – ганебне явище, - коментує викладач вищої категорії Київського університету імені Бориса Грінченка Ірина Коваль. - Але, якби студенти не привчали викладачів до обов`язкових підношень, можливо, і його рівень би значно знизився. Студентам же частенько легше заплатити за хорошу оцінку, ніж сидіти над підручниками".

До речі, університет імені Бориса Грінченка, який знаходиться на балансі київського бюджету – чи не єдиний столичний виш, студенти якого категорично заперечують наявність в альма-матер здирництва. "Ніколи нічого викладачам не даруємо, ніхто в нас нічого не вимагає, тим паче перед іспитами. А от друзі з інших вишів дійсно жаліються, що сесія влітає в копієчку", - сумлінно розповідає студентка третього курсу Оксана Невмивака.

М`ячем по заліку

Нерідко хабарництво у вузах на цілком офіційному рівні успішно маскується під благодійність. Під приводом недостатнього державного фінансування та мізерної матеріальної бази викладачі "просять" студентів допомогти кафедрі або здати гроші в міфічний фонд факультету.

"Перед минулою сесією нас зібрав куратор курсу, нагадав про майбутні заліки і попросив здати по 200 гривень на допомогу кафедрі... фізкультури – буцімто на нові футбольні м`ячі, - розповідає студент п’ятого курсу Національного транспортного університету Максим Пригожий. - Крім того, куратор дав кожному список необхідного кафедрі інвентарю. У ньому були навіть лижні костюми, невідомо для чого потрібні університету".

"Благодійність – справа суто добровільна, - нагадує юрист Ольга Максименко. - І, якщо факт "допомоги" у вузі має місце, студенту обов`язково повинні видати розписку із зазначенням обсягу допомоги та дати внеску. В іншому випадку дії викладача розцінюються як хабар, позбавлення волі строком від 2 до 5 років за яку ніхто не скасовував".

До речі, нагадує юрист, Кримінальний кодекс передбачає, що особа, яка дала хабар, звільняється від відповідальності, якщо мало місце вимагання або якщо після дачі хабара людина добровільно заявила в органи з боротьби з економічною злочинністю про інцидент.

На жаль, мало хто з студентів ризикне поскаржитись на викладача-здирника. "У моїй практиці такого не було. Та це й не дивно, - каже Ольга Максименко. - Адже про "кляузу" в будь-якому разі стане відомо в деканаті. Викладача, природно, звільнять, а от інші лектори можуть дуже боляче помститися студенту. А йому треба вдало закінчити вуз. Ось хлопці і мовчать".

А як у них

Викладач Колумбійського університету (США) Ольга Черняхович коментує: "В американських і європейських університетах хабарництво відсутнє як факт. Іспит тут – це тільки частина оцінювання за курс і предмет. При виставленні оцінки враховується все: контрольні, участь у семінарах протягом семестру, кількість і якість написаних рефератів, участь у практичних роботах. До речі, оцінки диплома в США не мають великого значення для кар`єри. Крім того, навчання у вузах дуже дороге, і студенти ніколи не підуть на додаткові, "ліві", плати. Що стосується викладачів, то їхня праця в Європі та США оцінюється досить високо, і лектори не ризикуватимуть хорошим місцем роботи. Тому можливе хабарництво втрачає усілякий сенс".

Хто винен і що робити?

Хрестоматійні запитання не дають однозначних відповідей. Втім, деякі перспективи все ж вимальовуються. За даними опитування Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, майже 35% респондентів вважають, що найефективніше сприятиме подоланню корупції у вишах створення "телефону довіри" для студентів, майже 29% виступають за створення системи співпраці з правоохоронними органами, 26,8% впевнені, що у боротьбі з корупцією допоможе доведення до відома студентів їх прав та механізмів, за допомогою яких можна захищатися від корупції, 22% бачать шлях вирішення проблеми у підвищенні зарплати викладачам.

Показово, що більше 10% опитаних студентів переконані, що насправді подолати корупцію у вишах в принципі неможливо, і лише 5% готові особисто боротися з цим явищем. Тож доти, доки ініціатива не зміцнішає, виправдання хабарництву у вишах залишиться, оскільки наразі воно влаштовує і викладачів, і студентів.

У програші залишається тільки третя сторона – прості громадяни, які в житті стикаються з такими фахівцями-недоучками – вчителями, медиками, юристами, інженерами, які свого часу сплатили успішні сесії, але не отримали достатніх знань.

Олена Григор`єва. для УНІАН-Київ

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся