Київ без заторів – це можливо?

Минають новорічні свята, жителі великих міст повертаються додому, у суєту буденних справ, а заодно – у полон автомобільних пробок.

Минають новорічні свята, жителі великих міст повертаються додому, у суєту буденних справ, а заодно – у полон автомобільних пробок, які стали за останні роки невід’ємною ознакою автомобілізації України.

…Чим лише не займаються люди, марнуючи час в автомобільних пробках: "гріють" мобільник, чистять нігті, дивляться DVD, а найоптимістичніші навантажують навігатор в надії знайти свою золоту нитку і вирватися з цього безкінечного лабіринту машин.

Деякі впадають у філософію і роздумують про те, чи є пробки неодмінним атрибутом сучасного мегаполісу, чи можна все-таки розвантажити вулиці (та й тротуари уже!) великого міста від автомобілів. Думки інколи матеріалізуються і, дивись, час від часу в пресі трапляється інформація про те, що десь знайшли новий спосіб приборкати транспортні потоки, наприклад, обмежили в`їзд до центру міста, десь ідуть екстенсивним шляхом, вкладаючи все більші кошти в нові розв`язки і магістралі...

Правда, потрапляючи потім в якийсь Лондон чи Москву, переконуєшся, що автомобільна гідра живуча і нікуди не зникла, в кращому випадку переповзла на нове місце. І знайти, наприклад, місце для паркування у центрі мегаполіса залишається такою ж проблемою, як і раніше.

Кияни пам’ятають, як кілька років тому будувалася розв’язка на Петрівці, масштабно, з естакадами в два рівні. І що змінилося? Та особливо нічого, через Петрівку і тепер в годину пік краще не їхати, втрата часу гарантована.

Прем’єр-міністр Микола Азаров, наприклад, вважає, що в Києві необхідно побудувати приблизно 100 дорожніх розв’язок вартістю майже по 100 млн. грн. кожна. Воно б непогано, але питання постає в усій своїй простоті сірячинній - а де знайти зайвих 10 мільярдів грошиків? Наприклад, за весь 2010 рік "Укравтодор" отримав близько 4,4 млрд. грн. бюджетних призначень. Бюджет минулого, 2011 року, був вагомішим, але із загальної суми в 13,5 млрд. грн. сума боргів склала 7,5 млрд. грн. Словом, робити "вал за планом" у наш час скупих бюджетів і важких кредитів не вийде. Потрібні свіжі ідеї.

Наприклад, транспортний аналітик Богдан Аганін вважає, що за рахунок лише правильної організації руху в Києві можна розвантажити вулиці столиці відсотків на 30.

"Тридцять відсотків міських заторів, особливо в центрі, виникають через неправильно припарковані автомобілі", - говорить він. Особливо це стосується районів, прилеглих до бізнес- і торговельних центрів, продовжує Богдан Аганін, - на Бессарабці, на бульварі Лесі Українки, на вул. Саксаганського, Жилянській. "Люди побудувалися і не особливо переймаються наявністю паркувальних місць, при нагоді навіть "прихопили" з цією метою смугу міського транспорту.

Ті ж паркування на перехрестях також створюють перешкоди для руху автомобілів. За словами Богдана Аганіна, нині майже 40 відсотків автомобілів в’їжджають до центру Києва лише для денної стоянки. Приїхав чоловік на роботу, поставив десь авто і зайняв місце на цілий день. Альтернативи в громадському транспорті такий автомобіліст не бачить, а про ефективність використання дорогої міській площі нехай думають інші.

Історично склалося так, що центральна частина Києва перевантажена різноманітними офісами, тут концентрується майже 90 відсотків громадського та ділового життя столиці, і відповідно держави (нагадаємо, однієї з найбільших в Європі). Плани зі створення в Києві нового ділового центру, свого Сіті ХХІ століття, на жаль, залишаються планами.

Більш близькою перспективою аналітик вважає будівництво об’їзної дороги навколо Києва. "Швидкість транзиту в Києві, та й по всій Україні - близько 27 км на годину, - говорить він. - Київ перетинають три транспортні коридори, і всі вони впираються в мости через Дніпро. Поки не буде об’їзної дороги з мостами поза межами Києва - ми не зможемо прискорити транзит, Україна не стане по-справжньому привабливою транзитною країною".

Як позитивний приклад Богдан Аганін називає будівництво розв’язки в районі Жилянського мосту. Швидкість проїзду цієї ділянки була близько 7 км на годину, зараз - 23. Прогрес начебто у наявності, однак якщо співвіднести витрати з отриманим результатом, то знову доводиться замислюватися над пошуком нових способів усунення заторів у місті.

Нещодавно в Києві побував експерт з питань міського планування з Великобританії Джефрі Торп. Він взяв участь у роботі "круглого столу" з питань перспектив розвитку столиці України і висловив деякі цікаві міркування.

Так, за його словами, транспорт взагалі є дуже дорогою системою для міста. "Будівництво нових гілок метро, доріг і розв’язок є дуже дорогими проектами, які дають не велику віддачу, - вважає він. - Однак, безумовно, всі ці ініціативи повинні бути включені в стратегію міста, тому що вони принесуть користь для жителів міста".

Джефрі Торп розповів про досвід свого рідного Лондона. "Наприклад, у Лондоні є система, яку ми називаємо плата за пробки, плата за розв’язки. Ця система була запропонована мером Лондона, і вона полягає в тому, що якщо у вас є автомобіль, вам необхідно заплатити за те, щоб в’їхати на ньому в центр міста. Перші декілька років ця система була дуже успішною. Але зараз її популярність згасла. Ми знайшли інший успішний спосіб скорочення в’їзду автомобілів до центру міста - це скорочення кількості паркувальних місць. І як розвиток цієї системи зараз в центрі Лондона менше місць для паркування".

Громадський транспорт у Великобританії також недешевий, сказав далі Джефрі Торп. "Проте користування ним набагато зросло, оскільки користування особистим автотранспортом ще дорожче. Тому мої коментарі щодо будівництва паркінгів у центральній частині міста полягають у тому, що за допомогою будівництва потрібно не зіпсувати вигляд міста. Будівництво паркінгів разом з покращенням якості громадського транспорту має дати свій ефект і призвести до зменшення такого явища як паркування на тротуарах. Я хотів би погодитися і відзначити той факт, що розвиток громадського транспорту є тим проектом, який супроводжує і підтримує всі проекти в інших сферах".

Суто англійський парадокс: для того, щоб скоротити число машин в центрі, потрібно скоротити тут кількість парковок, інтенсифікувати громадський транспорт. Приваблива ідея, але потрібно врахувати, що в Лондоні є свій Сіті-центр, на територію якого, наприклад, навіть монарх може в’їхати тільки з дозволу лорд-мера. І хоча в робочі дні населення Сіті збільшується більш ніж у 30 разів за рахунок службовців розташованих там штаб-квартир компаній, великих заторів в автомобілях там не спостерігається.

За словами лорда-мера Лондона Майкла Бера, в столиці Великобританії, зокрема, введена плата 8 фунтів за в’їзд до центру, одночасно організовані паркування біля станцій громадського транспорту і розширені можливості для пересування на велосипеді. У результаті середня швидкість автомобіля в центрі Лондона виросла з 9 до 11 миль на годину.

Словом, як кажуть англійці, якщо ми хочемо витягти людей з автомобілів, ми повинні запропонувати їм серйозні альтернативи.

Максим Подорожний, для УНІАН

Фото - УНІАН

УНІАН в Google News