Чи стане реальністю blue line на київських островах?

Розвиток київських островів, здається, стає для місцевої влади чи не найголовнішим проектом перед затвердженням Генерального плану столиці.

Розвиток київських островів, здається, стає для місцевої влади чи не найголовнішим проектом перед затвердженням Генерального плану столиці. Ласий шматочок землі у центрі Києва, як зізнався головний архітектор Сергій Целовальник, вже давно цікавить інвесторів, але до розробки окремих проектів треба було обов`язково визначити філософію розвитку островів як єдиного цілісного організму рекреаційної зони. А це не багато, не мало — 37 островів, серед яких найбільші - Муромець, Труханів, Долобецький, Венеціанський, Жуків, Козачий та Ольгин, які вподобали кияни для свого відпочинку.

Перший крок зроблено. За результатами міжнародного містобудівного конкурсу "Дніпровські перлини" таку філософію було знайдено. Найкращим з 48 конкурсних проектів визнано роботу румунських архітекторів - Габріеля Паскаріу, Юліана Канова, Крістіни Злоти, Розіни Драгомір та Алесандру Тудозе. Саме до Бухаресту і "поїде" перша премія у розмірі 20 тисяч доларів. І саме цей колектив матиме переваги у подальшому процесі з реалізації проекту.

- Я був впевнений, що проект-переможець був розроблений українськими архітекторами — настільки детально, зі знанням природної специфіки київських островів він був зроблений, - каже Сергій Целовальник, наголошуючи, що для журі конкурсні проекти були "анонімними" — кожному з них було присвоєно номер.

Жоден з 13 проектів, представлених українськими авторами, навіть не пробився до фіналу. Конкуренція була дуже високою і географічно різноманітною: ідеєю з розвитку київських островів захопилися архітектори з Австралії, Бельгії, Боснії та Герцеговини, Великобританії, В`єтнаму, Індії, Індонезії, Ірландії, Іспанії, Італії, Китаю, Колумбії, Литви, Мексики, Молдови, Пакистану, Польщі, Росії, Словаччини, США та Фінляндії.

- Перед розробкою проекту ми вивчали кожен острів за такими параметрами, як населення, історія, місця підтоплення, флора, фауна, а також доступність для громадян, - повідомила Розіна Драгомір, одна із авторів проекту-переможця "The blue line".

Згідно з проектом, головною артерією, яка об’єднуватиме всі острови й забезпечуватиме доступ для громадян, має стати стане "блакитна" лінія, а всю територію пропонується розділити на рекреаційні зони (для відпочинку, занять спортом тощо), буферні та природоохоронні зони. При цьому румунські архітектори пропонують побудувати на Жуковому острові навчальний центр, а у Парку Дружби народів - виставковий центр. На інших островах румунські архітектори рекомендують побудувати так звані хоспіси для людей похилого віку.

- Дніпро має стати унікальною віссю навколо самого великого парку в Києві. "Блакитна лінія" як інтегрована транспортна система може стати новим брендом Києва", - зазначила Розіна Драгомір.

На думку румунських архітекторів, також доцільно київські острови виокремити у спеціальну адміністративну одиницю столиці та створити окремий орган з управління цією територією. Як відомо, зараз всі острови належать до різних районних адміністрацій: Деснянської, Дніпровської, Оболонської, Дарницької та Голосіївської. І кожна з них час від часу заявляє свої претензії на ці території.

- Ідею розвитку островів, схвалену міжнародним журі, у разі прийняття нашими фахівцями, буде внесено до Генерального плану. Після цього буде розроблено детальний план території на кожен острів, але у цілісній системі розвитку. І лише потім розпочнеться об`єктне проектування, - повідомив головний архітектор Києва.

При цьому Сергій Целовальник наголошує, що ніякого житлового будівництва на островах не вестиметься. "Там не планується будівництва житла і цього бути не може. Йдеться лише про створення будинків санаторного типу для людей похилого віку. Я вам гарантую, що будівництва житла не буде", - майже роздратовано заявив він та наголосив на необхідності забезпечення максимального доступу громадян на острови.

- Повинні бути спортивні майданчики, але я категорично проти розвитку в цій зоні водно-моторних видів спорту, оскільки це збільшує навантаження на екологічну систему і руйнує її, - пояснив головний архітектор столиці.

Отже, київські острови все ж розвиватимуть...

Дарина Миколайчук,
Фото УНІАН

УНІАН в Google News