"Закохані в Київ" готуються до Оскара
"Закохані в Київ" готуються до Оскара

"Закохані в Київ" готуються до Оскара

11:39, 20.02.2012
6 хв.

На українські та російські екрани вийшла довгоочікувана українська картина "Закохані в Київ". Цей альманах є аналогом "Париж, я люблю тебе" і "Нью-Йорк, я люблю тебе".

На українські та російські екрани вийшла довгоочікувана українська картина "Закохані в Київ". Цей альманах є аналогом "Париж, я люблю тебе" і "Нью-Йорк, я люблю тебе".

У "київській версії" знялись відомі актори Ада Роговцева і Віталій Лінецький. Також відбувся акторський дебют зірок шоу-бізнесу Даші Астаф’євої та Івана Дорна.

Продюсер фільму Володимир Хорунжий вперше після 25-літньої перерви відвідав Київ. Щоб показати історію про, за його словами, "найкрасивіше місто у світі". Ще він сказав, що "Закохані в Київ" є першим на 100% вітчизняним кінопродуктом і що нарешті (після "Orange love" Алана Бадоєва) черговий наш фільм виходить у широкий прокат.

Відео дня

Кадр зі стрічки ”Три слова”

Кадр зі стрічки "Три слова"

Хоча "Закохані в Київ" є абсолютним вітчизняним продуктом, чомусь показ стрічки демонструвався російською мовою (з українськими субтитрами). Пригадується російський аналог цих збірок – "Москва, я люблю тебе". Можна уявити собі реакцію російських глядачів, якби там хоч українські субтитри були…

Зйомки стартували два роки тому і проходили в столиці.

Ніяких аналогій з минулорічним українським альманахом "Мудаки. Арабески" ніхто не проводив, адже "Закохані в Київ" є принципово іншою, серйозною картиною. Проте зрідка під час перегляду таки проковзувала крамольна ностальгія за "Мудаками"…

”Остання ніч грудня”

"Остання ніч грудня"

Стрічка складається з восьми самостійних короткометражних фільмів: "Загублений в місті", "Дещо", "Собачий вальс", "Рука", "Туфлі", "Поверни моє кохання", "Остання ніч грудня" і "Три слова".

Своє бачення любові у сучасному мегаполісі показали молоді українські режисери Тарас Ткаченко, Ілля Власов, Денис Гамзинов, Ольга Гібелінда, Валерій Бебко, Олег Борщевський та Артем Семакін.

Кияни представлені у зовсім новому для глядача амплуа. Разом з тим "Закохані в Київ" є не "арт-хаусом", а іміджевим продуктом у великій комерційній складовій. "Але наш фільм не про саме місто, і він не відіграватиме роль певного туристичного гіда. У першу чергу, це картина про людей", – пояснив Хорунжий.

”Загублені в місті”

"Загублені в місті"

Короткометражки альманаху вже плануються до подачі на премію Американської кіноакадемії "Оскар". Фестивальна прем’єра "Закоханих у Київ" відбулася минулого року на кінофестивалі в Монако, опісля фільм показали в Каннах. З того часу він отримав більше 40 запрошень на участь у різноманітних престижних фестивалях і отримав багато спеціальних призів. Також він увійшов у десятку кращих фільмів на 86-ому Російському Міжнародному Кіноринку.

Альманах уже показаний в декількох континентах, наприклад в США і в Кореї.

Картина досить бюджетна. "Я вклав великі гроші у "Закоханих в Київ", – каже Хорунжий. – "Менше, ніж мільйон у.о., і більше, ніж півмільйона. Дав йому все, що мав, усію свою скарбницю".

Ще Хорунжий наголосив, що кохання у Києві часто показано з містичного боку, тому що Київ – дуже містичне місто. "О так, один Черновецький чого вартий – суцільна містика!...", – тут же додав актор Микола Олійник.

Сценарист Юлія Саніна розповіла нам про їхню з режисером Валерієм Бебком короткометражний фільм "Загублений в місті": "Це картина про відносини молодшого і старшого поколінь. Знаєте, коли люди похилого віку відчувають себе покинутими, то можуть збожеволіти від цього… Збожеволіти в прямому сенсі. Урешті наш герой – його називали Полкан – приходить у місце, де йому колись було добре. Так, фільм дещо депресивний, але хотілося привернути увагу до цієї проблеми. Якусь реальну історію ми за основу не брали. Але чули про схожі історії із життя. Ще мені сумно від того, що за кордоном є спеціальні місця для відпочинку людей похилого віку, а в нас вони частіше відчувають себе покинутими…".

Справді, загальний енергетичний заряд "Закоханих у Київ" часом навіть не життєстверджуючий, а…життєзаперечуючий. І, крім "Загубленого в місті", лише в щемливій кіноновелі "Собачий вальс", де зіграла Ада Роговцева, це було виправдано.

”Собачий вальс”

"Собачий вальс"

Сум не покидає навіть під час улюбленої новели глядачів "Рука" – класичного кіношного сюрреалізму.

Сюжет короткометражки "Поверни моє кохання" простий і не примхливий, та й втілений досить шаблонно. Не зважаючи на те, що заїжджений образ "рокової жінки" має нести загадку. В цій же містичній історії йдеться не про звичайну рокову жінку, а рокову… відьму.

Вокалістка поп-гурту "Нікіта" Даша Астаф’єва так коментує свою роль:

"Я погоджуюся з відомим твердженням, що в Києві живуть найкрасивіші в світі жінки, які розбивають серця. Мій образ має назву "відьма". Хоч дівчина, яку я граю – звичайна кияночка. Знаєте, я завжди мріяла тут жити й стати частинкою Києва. Взагалі ж у всіх своя історія – і в тих, хто як я приїхав з маленького "захолустя", і у киян… Друга лінія мого образу – жінка, яка, на подобі майже всіх сучасних дівчат, користується чоловіками, але також хоче любити".

Часом глядачі питали одне в одного: "А до чого, власне, тут Київ?". Адже показано лише декілька живописних київських двориків і статуя Вітчизни-Матері в першій короткометражці "Три слова", де головний герой бавиться зі словами "Я люблю тебе". Тому Київ у стрічці залишався непізнаним. Здавалося, місто грається в піжмурки; так і хотілося гукнути, ну, де ж ти Києве, покажись! І, хоч в альманасі є багато містики (наприклад, ліричний нуар "Дещо") не показано реальні загадкові й містичні місця, яких у Києві так багато і які можна було б чудово обіграти.

Ближче до закінчення перегляду деякі глядачі покидали зал… Тому, на жаль, можна зробити висновок, що наша версія, не зважаючи на режисерський професіоналізм, суттєво програє закордонним аналогам.

Анастасія Безпальча

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся