На засіданні фінансового комітету Верховної Ради, яке відбудеться 3 березня, планується розглянути одразу чотири законопроекти, що стосуються валютних позичальників.
Як повідомив народний депутат Олександр Дубінський, також готується проект рішення, яке на думку керівництва комітету буде врівноважувати інтереси позичальників і кредиторів.
Читайте такожНацбанк оновив перелік системно важливих банків (список)
"Розраховую, що при ухваленні фінансовим комітетом остаточного рішення будуть враховані не лише інтереси великих банків, які придбали валютні кредити за безцінь, а й простих людей, на яких банки свого часу фактично переклали свої валютні ризики", – говорить нардеп.
Нагадаємо, в жовтні минулого року Дубінським був зареєстрований законопроект щодо реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті, в якому прописані правові норми, спрямовані, перш за все, на захист інтересів валютних позичальників, що мають єдине житло, що знаходиться в заставі у банків та інших кредиторів.
"Даним законопроектом пропонується поставити жирну крапку в проблемі врегулювання питань, пов'язаних з валютними кредитами. Адже вирішити це питання безуспішно намагаються на законодавчому рівні вже багато років. Було зареєстровано велику кількість законопроектів, і тільки один з них пройшов два читання. Але був ветований гарантом Конституції України на той момент - Петром Порошенком. Подолати вето парламентарі не змогли. За весь час єдине, що змогла зробити влада для валютних позичальників – це з 2014 року ввести мораторій на примусове виселення позичальників та їх сімей. Він мав діяти до жовтня 2020 року, але за моєю ініціативою Верховна Рада продовжила мораторій ще на півроку - до квітня 2021 року", – нагадав політик.
Попри те, що термін мораторію скоро закінчиться, комітет Верховної Ради з питань фінансів з жовтня 2020 року з невідомих причин не виносить на розгляд законопроект, розроблений Дубінським.
"Цей законопроект (№4204) передбачає можливість реструктуризації заборгованості валютних позичальників, обмеживши розмір заборгованості ринковою вартістю іпотеки в перерахунку в гривню на день реструктуризації, а також враховуючи в рахунок погашення вже сплачені позичальниками до дати реструктуризації кошти", – пояснив Дубинський.
Крім того, в комітеті знаходяться ще три законопроекти. Запропонований Вікторією Кінзбурською та Данилом Гетманцевим законопроект 4475 пропонує визначати суму заборгованості, виходячи з усієї суми, яка враховується на балансі банку, без будь-якого обмеження, тобто позичальникам потрібно буде сплатити всі чималі суми відсотків, які нараховувалися банками за весь період кредитування, в тому числі за час дії мораторію. Такий підхід, на тверде переконання Олександра Дубінського, ще більше зажене в кабалу банків позичальників.
Народний депутат Тарас Тарасенко, як ініціатор законопроекту 4398, пропонує реструктуризувати заборгованість валютних позичальників через процедуру банкрутства, що само по собі є неприйнятним, оскільки затягує позичальників в тривалу судову процедуру, із залученням арбітражних керуючих, послуги яких будуть оплачуватися з кишені тих же позичальників. Фактично даний законопроект тільки дає відстрочку на погашення кредитної заборгованості, але зовсім не вирішує проблему. Не дивно, що саме такий підхід викликав гарячу підтримку банківського лобі та Національного банку.
Народні депутати Олексій Леонов та Артем Дмитрук законопроектом 4557 пропонують перерахувати заборгованість валютних позичальників за курсом на дату видачі кредиту, тобто щодо більшості позичальників такий курс коливатиметься в межах 5,05 грн. за 1 долар. Також даним законопроектом пропонується пробачити позичальникам всі несплачені суми відсотків і штрафних санкцій. Даний підхід не є новим, і вже був відхилений парламентарями попередніх скликань.
