Луценко розповів, як нардепи рятували Кернеса від в’язниці / фото УНІАН

Генеральний прокурор Юрій Луценко каже, що до закриття справи проти міського голови Харкова Геннадія Кернеса причетні народні депутати.

Про це він заявив в інтерв’ю "Українській правді".

"Я точно знаю, що пан Кернес проводив переговори з народними депутатами, щоб йому допомогли закрити цю справу", – розповів він "кулуарну" частину справи.

Відео дня

На прохання назвати конкретні прізвища Луценко відповів: "Я не можу це говорити, докази ще не сформовані до кінця".

Водночас генпрокурор запевнив, що ніхто з них не приходив до нього "домовлятися":

"Ні, я ж все-таки керівник правоохоронної системи, тому знаю трошки більше, ніж можу сказати. Слідкуйте, будь ласка, на наступних виборах, хто з нових обранців з'явиться на Харківському міському окрузі (за даними УП, на наступних виборах до ВР по одному з округів Харкова може балотуватися депутат з фракції БПП Олександр Грановський). Це буде вам відповіддю про те, хто це готував. Це такий подарунок до дня народження пана Кернеса", – розповів Луценко.

Читайте такожСуддя, який закрив справу Кернеса, подав у відставку через тиск на нього

Генпрокурор запевнив, що буде робити все від нього залежне, щоб суддя, який закрив справу мера Харкова, "поніс покарання за план спасіння нерядового Кернеса".

На ремарку щодо того, що у справі все таки сторону обвинувачення представляли 19 прокурорів, але жоден з них не з'являвся на засідання суду, генпрокурор зазначив наступне:

"Тому що всі вони мали готуватися до дебатів. Бути цапами відбувайлами, які просто сидять і дивляться на те, як суддя робить подарунок на день народження, ми не збиралися".

"Ми мали право, як і сторона захисту, просити час на підготовку до дебатів. За аналогією візьміть суд над Януковичем. Коли адвокати просять дати їм час на підготовку, суддя на це йде. Наприклад, можна просити місяць, але отримати 15 днів. Але не можна просто за відсутності однієї зі сторін продовжувати засідання", – додав генпрокурор.

За словами Луценка, "якщо хтось якось впливав на судовий процес задля такого рішення, то це точно не прокуратура".

На запитання, чи був фактор президента у цій справі, очільник ГПУ сказав наступне.

"Я ще раз можу сказати, що до цього рішення, як і до будь-яких інших рішень судів, за моїми даними, Петро Олексійович точно не причетний. Стосовно нашого враження (щодо справи Кернеса – ред.), то ми зійшлися на тому, що апеляція має поставити все в законне русло".

Луценко зазначив, що, бувало, обмінювався з Порошенко "не зовсім цензурними враженнями від того чи іншого рішення суду".

"Давайте поставимо всі крапки над "і". Розмови про те, що президент контролює судову систему, є абсолютною маячнею", – наголосив генпрокурор.

Читайте такожЗа місяць до закриття справи Кернеса суд просив Луценка відправити на дебати одного з прокурорів ГПУ

Як повідомляв УНІАН, Кернес та його охоронці Блінников і Сміцький підозрювались у викраденні і побитті учасників Євромайдану 25 січня 2014 року.

2 березня 2015 року Кернесу було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 127 (катування), ч.2, 3 ст.27, ч.1 ст.129 (погроза вбивством) Кримінального кодексу України.

2 квітня 2015 року Вищий спеціалізований суд України прийняв рішення перенести розгляд кримінального провадження проти Кернеса із Дзержинського районного суду Харкова до Київського райсуду Полтави.

10 серпня 2018 року Київський райсуд Полтави постановив закрити кримінальне провадження проти Кернеса, Блінникова та Сміцького у зв'язку з відмовою обвинувачення від обвинувального акта. Це рішення може бути оскаржене упродовж 7 днів.

Генпрокуратура вважає незаконним рішення суду про закриття кримінального провадження проти Кернеса. В прокуратурі заявляють, що оскаржуватимуть це рішення в апеляційних інстанціях. Заступник генерального прокурора Анжела Стрижевська заявила, що вирішується питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 375 Кримінального кодексу України «про сплановане суддею завідомо неправосудне рішення, що спричинило тяжкі наслідки».

16 серпня Генеральна прокуратура України подала апеляційну скаргу ло Київського районного суду Полтави стосовно цього рішення.