Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто назвав неприйнятним прийнятий у четвер Верховною Радою закон про мову.
Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на портал Hirado.
Сійярто підкреслив, що український закон про мову нібито порушує права угорської меншини та відображає бачення президента Петра Порошенка, який, за словами угорського міністра, просував антивенгерську політику.
"Однак українські виборці переважною більшістю обрали іншого президента, Володимира Зеленського, і покінчили з ерою Порошенка", - сказав Сійярто.
"Ми сподіваємося, що на основі взаємної поваги і бажання знайти рішення ми зможемо прояснити ситуацію з законами, що зачіпають права угорської громади, з новим, обраним переважною більшістю президентом", - заявив міністр.
За його словами, перші заяви обраного українського президента дають привід для надії.
"Наша мета-повернути дружбу між Угорщиною і Україною, і результати останніх президентських виборів в Україні дають нам деяку надію", - сказав Сійярто.
Як повідомляв УНІАН, сьогодні, 25 квітня, Верховна Рада України прийняла закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Закон передбачає, що кожен громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства. При цьому держава організовує курси української мови для дорослих і забезпечує можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої можливості.
Відповідно до закону, особа, яка має намір набути громадянство України, зобов'язана підтвердити відповідний рівень володіння державною мовою. При цьому, зокрема, особи, які проходять військову службу в Збройних силах України та нагороджені державною нагородою, і особи, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для країни, мають право на набуття українського громадянства без засвідчення рівня володіння державною мовою, але зобов'язані оволодіти нею протягом одного року з дня набуття громадянства.
Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування, крім низки позицій, набрання чинності якими відкладається на кілька років.
